Text 17
17
Devanagari
Деванагарі
कर्मण्ययं त्वदुदिते भवदर्चने स्वे ।
यस्तावदस्य बलवानिह जीविताशां
सद्यश्छिनत्त्यनिमिषाय नमोऽस्तु तस्मै ॥ १७ ॥
Text
Текст
karmaṇy ayaṁ tvad-udite bhavad-arcane sve
yas tāvad asya balavān iha jīvitāśāṁ
sadyaś chinatty animiṣāya namo ’stu tasmai
карман̣й айам̇ твад-удіте бгавад-арчане све
йас та̄вад асйа балава̄н іха джівіта̄ш́а̄м̇
садйаш́ чгінаттй аніміша̄йа намо ’сту тасмаі
Synonyms
Послівний переклад
lokaḥ — people in general; vikarma — work without sense; nirataḥ — engaged in; kuśale — in beneficial activity; pramattaḥ — negligent; karmaṇi — in activity; ayam — this; tvat — by You; udite — enunciated; bhavat — of You; arcane — in worship; sve — their own; yaḥ — who; tāvat — as long as; asya — of the people in general; balavān — very strong; iha — this; jīvita-āśām — struggle for existence; sadyaḥ — directly; chinatti — is cut to pieces; animiṣāya — by the eternal time; namaḥ — my obeisances; astu — let there be; tasmai — unto Him.
локах̣ — загальна маса людей; вікарма — в бездумну роботу; ніратах̣ — занурені; куш́але — в сприятливій діяльності; праматтах̣ — недбалі; карман̣і — в діяльності; айам — це; тват — Тобою; удіте — проголошено; бгават — Тебе; арчане — в поклонінні; све — своє; йах̣ — хто; та̄ват — доти; асйа — людського загалу; балава̄н — дуже сильна; іха — тут; джівіта-а̄ш́а̄м — жага до життя; садйах̣ — прямо; чгінатті — розрубується; аніміша̄йа — вічним часом; намах̣ — мої поклони; асту — нехай будуть; тасмаі — Йому.
Translation
Переклад
People in general all engage in foolish acts, not in the really beneficial activities enunciated directly by You for their guidance. As long as their tendency for foolish work remains powerful, all their plans in the struggle for existence will be cut to pieces. I therefore offer my obeisances unto Him who acts as eternal time.
Загальна маса людей поринає в цілковито безглузду роботу, нехтуючи тою діяльністю, яка може принести їм справжнє благо і яку Ти Сам рекомендував їм, настановляючи на добро. Доки в людей залишатиметься така сильна прив’язаність до безглуздої діяльності, всі їхні плани, які вони розробляють у своїй боротьбі за існування, приречені на крах. Отож я складаю поклони Тому, хто проявляє Себе як вічний час.
Purport
Коментар
People in general are all engaged in senseless work. They are systematically unmindful of the real beneficial work, which is the devotional service of the Lord, technically called the arcanā regulations. The arcanā regulations are directly instructed by the Lord in the Nārada-pañcarātra and are strictly followed by the intelligent men, who know well that the highest perfectional goal of life is to reach Lord Viṣṇu, who is the root of the tree called the cosmic manifestation. Also, in the Bhāgavatam and in Bhagavad-gītā such regulative activities are clearly mentioned. Foolish people do not know that their self-interest is in realization of Viṣṇu. The Bhāgavatam (7.5.30-32) says:
ПОЯСНЕННЯ: Загальна маса людей з головою поринає в діяльність, яка не має ніякого сенсу. Люди вперто нехтують тою діяльністю, яка приносить справжнє благо, тобто відданим служінням, або правилами арчани, як його називають знавці. Правила арчани встановлює Сам Господь. Їх викладено в «Нарада-панчаратрі» і їх ретельно виконують всі наділені розумом люди, які знають, що найвища досконалість і мета життя — це досягнути Господа Вішну, знайти корінь дерева, яке називається проявленим космосом. Про те, що людина повинна виконувати таку реґламентовану діяльність ясно сказано і в «Бгаґаватам» та «Бгаґавад-ґіті». Нетямущі люди не розуміють, що їхній справжній інтерес полягає в тому, щоб пізнати Вішну. «Бгаґаватам» (7.5.30-32) каже:
mitho ’bhipadyeta gṛha-vratānām
adānta-gobhir viśatāṁ tamisraṁ
punaḥ punaś carvita-carvaṇānām
мітго ’бгіпадйета ґр̣ха-врата̄на̄м
ада̄нта-ґобгір віш́ата̄м̇ тамісрам̇
пунах̣ пунаш́ чарвіта-чарван̣а̄на̄м
durāśayā ye bahir-artha-māninaḥ
andhā yathāndhair upanīyamānās
te ’pīśa-tantryām uru-dāmni baddhāḥ
дура̄ш́айа̄ йе бахір-артга-ма̄нінах̣
андга̄ йатга̄ндгаір упанійама̄на̄с
те ’піш́а-тантрйа̄м уру-да̄мні баддга̄х̣
spṛśaty anarthāpagamo yad-arthaḥ
mahīyasāṁ pāda-rajo-’bhiṣekaṁ
niṣkiñcanānāṁ na vṛṇīta yāvat
спр̣ш́атй анартга̄паґамо йад-артгах̣
махійаса̄м̇ па̄да-раджо-’бгішекам̇
нішкін̃чана̄на̄м̇ на вр̣н̣іта йа̄ват
“Persons who are determined to totally rot in false, material happiness cannot become Kṛṣṇa-minded either by instructions from teachers, by self-realization or by parliamentary discussions. They are dragged by the unbridled senses into the darkest region of ignorance, and thus they madly engage in what is called ‘chewing the chewed.’
«Люди, які твердо вирішили згноїти себе в ямі примарного матеріального щастя, не можуть усвідомити Крішну, ні слухаючи настанови вчителів, ні намагаючись пізнати свою природу, ні влаштовуючи загальні наради. Неприборкані чуття затягують їх до найтемніших областей невігластва, і вони в божевільному шалі тільки те й роблять, що «жують пережоване».
“Because of their foolish activities, they are unaware that the ultimate goal of human life is to achieve Viṣṇu, the Lord of the cosmic manifestation, and so their struggle for existence is in the wrong direction of material civilization, which is under the external energy. They are led by similar foolish persons, just as one blind man is led by another blind man and both fall in the ditch.
З головою поринаючи в цю безглузду діяльність, вони не розуміють, що найвища мета людського життя — це досягнути Вішну, Господа проявленого космосу. Через це, борячись за існування, вони скеровують свої зусилля в неправильному напрямку і розвивають суто матеріалістичну цивілізацію, що підпорядкована зовнішній енерґії Господа. Вони йдуть за так само безтямними вождями, наче сліпці, що йдуть за іншим сліпцем і всі разом падають у канаву.
“Such foolish men cannot be attracted towards the activities of the Supreme Powerful, who is actually the neutralizing measure for their foolish activities, unless and until they have the good sense to be guided by the great souls who are completely freed from material attachment.”
Таких вбогих на розум людей ніяк не приваблюють діяння Всевишнього Владики, що єдиний може врятувати їх від наслідків їхньої нерозсудливої діяльності. Так триватиме доти, доки вони не схаменуться і не почнуть прислухатися до настанов великих душ, цілковито вільних від прив’язаності до матерії».
In Bhagavad-gītā the Lord asks everyone to give up all other occupational duties and absolutely engage in arcanā activities, or in pleasing the Lord. But almost no one is attracted to such arcanā activity. Everyone is more or less attracted by activities which are conditions of rebellion against the Supreme Lord. The systems of jñāna and yoga are also indirectly rebellious acts against the Lord. There is no auspicious activity except arcanā of the Lord. Jñāna and yoga are sometimes accepted within the purview of arcanā when the ultimate aim is Viṣṇu, and not otherwise. The conclusion is that only the devotees of the Lord are bona fide human beings eligible for salvation. Others are vainly struggling for existence without any actual benefit.
У «Бгаґавад-ґіті» Господь просить кожну істоту облишити всі свої інші обов’язки та заняття і повністю присвятити себе арчані, тобто діяльності, покликаній задовольнити Господа. Однак арчана майже нікого не приваблює. Люди більшою чи меншою мірою приваблюються до діяльності, яка являє собою бунт проти влади Верховного Господа. Практика ґ’яни та йоґи також являють собою непрямий виклик владі Верховного Господа. Немає іншої діяльності, яка б приносила людині справжнє благо, за винятком арчани. Ґ’яну і йоґу можна прийняти як духовну практику тільки тоді, коли вони становлять частину арчани і спрямовані на досягнення вищої мети, Господа Вішну. У всіх інших випадках ці системи не являють собою прийнятного духовного шляху. Отже, висновок зі сказаного полягає в тому, що тільки віддані Господа гідні зватися людьми, які заслуговують звільнення. Всі інші просто борються за існування, але їхня праця повністю марна, бо не дає їм справжнього блага.