Text 15
15
Devanagari
Деванагарі
नामानि येऽसुविगमे विवशा गृणन्ति ।
तेऽनैकजन्मशमलं सहसैव हित्वा
संयान्त्यपावृतामृतं तमजं प्रपद्ये ॥ १५ ॥
Text
Текст
nāmāni ye ’su-vigame vivaśā gṛṇanti
te ’naika-janma-śamalaṁ sahasaiva hitvā
saṁyānty apāvṛtāmṛtaṁ tam ajaṁ prapadye
на̄ма̄ні йе ’су-віґаме віваш́а̄ ґр̣н̣анті
те ’наіка-джанма-ш́амалам̇ сахасаіва хітва̄
сам̇йа̄нтй апа̄вр̣та̄мр̣там̇ там аджам̇ прападйе
Synonyms
Послівний переклад
yasya — whose; avatāra — incarnations; guṇa — transcendental qualities; karma — activities; viḍambanāni — all mysterious; nāmāni — transcendental names; ye — those; asu-vigame — while quitting this life; vivaśāḥ — automatically; gṛṇanti — invoke; te — they; anaika — many; janma — births; śamalam — accumulated sins; sahasā — immediately; eva — certainly; hitvā — giving up; saṁyānti — obtain; apāvṛta — open; amṛtam — immortality; tam — Him; ajam — the unborn; prapadye — I take shelter.
йасйа — чиї; авата̄ра — втілення; ґун̣а — трансцендентні якості; карма — дії; від̣амбана̄ні — повністю таємничі; на̄ма̄ні — трансцендентні імена; йе — котрі; асу-віґаме — покидаючи життя; віваш́а̄х̣ — мимохіть; ґр̣н̣анті — промовляють; те — ті; анаіка — багато; джанма — народжень; ш́амалам — накопичені гріхи; сахаса̄ — відразу; ева — певно; хітва̄ — облишаючи; сам̇йа̄нті — досягають; апа̄вр̣та — відкрите; амр̣там — безсмертя; там — Йому; аджам — ненародженому; прападйе — я віддаюся під притулок.
Translation
Переклад
Let me take shelter of the lotus feet of Him whose incarnations, qualities and activities are mysterious imitations of worldly affairs. One who invokes His transcendental names, even unconsciously, at the time he quits this life, is certainly washed immediately of the sins of many, many births and attains Him without fail.
Я віддаюся під захист лотосових стіп Того, чиї втілення, якості та діяння таємничим і незбагненним чином скидаються на те, що ми бачимо в матеріальному світі. Людина, яка, покидаючи тіло, повторює Його трансцендентні імена, нехай навіть несвідомо, відразу ж очищується від гріхів багатьох, багатьох життів і неодмінно приходить до Нього.
Purport
Коментар
The activities of the incarnations of the Supreme Personality of Godhead are a kind of imitation of the activities going on in the material world. He is just like an actor on a stage. An actor imitates the activities of a king on stage, although actually he is not the king. Similarly, when the Lord incarnates, He imitates parts with which He has nothing to do. In Bhagavad-gītā (4.14), it is said that the Lord has nothing to do with the activities in which He is supposedly engaged: na māṁ karmāṇi limpanti na me karma-phale spṛhā. The Lord is omnipotent; simply by His will He can perform anything and everything. When the Lord appeared as Lord Kṛṣṇa, He played the part of the son of Yaśodā and Nanda, and He lifted the Govardhana Hill, although lifting a hill is not His concern. He can lift millions of Govardhana Hills by His simple desire; He does not need to lift it with His hand. But He imitates the ordinary living entity by this lifting, and at the same time He exhibits His supernatural power. Thus His name is chanted as the lifter of Govardhana Hill, or Śrī Govardhana-dhārī. Therefore, His acts in His incarnations and His partiality to the devotees are all imitations only, just like the stage makeup of an expert dramatical player. His acts in that capacity, however, are all omnipotent, and the remembrance of such activities of the incarnations of the Supreme Personality of Godhead is as powerful as the Lord Himself. Ajāmila remembered the holy name of the Lord, Nārāyaṇa, by merely calling the name of his son Nārāyaṇa, and that gave him a complete opportunity to achieve the highest perfection of life.
ПОЯСНЕННЯ: Дії втілень Верховного Бога-Особи певною мірою подібні на діяльність істот у матеріальному світі. Господь схожий на театрального актора. Граючи в театрі, актор наслідує царя, хоча насправді він зовсім не цар. Так само, коли Господь втілюється, Він грає ролі персонажів, з якими Він не має нічого спільного. У «Бгаґавад-ґіті» (4.14) сказано, що Господь не має нічого спільного з діяльністю, в яку Він начебто занурений: на ма̄м̇ карма̄н̣і лімпанті на ме карма-пгале спр̣ха̄. Господь всемогутній — просто силою Свого бажання Він може звершити що завгодно. Коли Господь з’явився як Господь Крішна, Він грав роль сина Яшоди й Нанди і під час Своїх ігор підняв пагорб Ґовардгана, хоча Він зовсім не був зобов’язаний це робити. Він може підняти мільйони Ґовардганів просто побажавши цього, Йому немає потреби піднімати його рукою. Коли Він піднімає пагорб Ґовардгана, Він імітує звичайну живу істоту і одночасно проявляє Свою надприродну могутність. Тому Його оспівують як того, хто підняв Ґовардгану, іменуючи Його Шрі Ґовардганадгарі. Отже, дії Його втілень і вияви Його особливої прихильності до відданих лише зовні скидаються на дії звичайних людей, як гра досвідченого актора в театрі тільки зовні скидається на звичайне життя. Разом з тим, коли Господь грає ці ролі, в усіх Своїх діях Він залишається всемогутнім, і тому пам’ятання про дії втілень Верховного Бога-Особи має таку саму силу, як і Сам Господь. Аджаміла, просто гукнувши свого сина Нараяну, тим самим згадав святе ім’я Господа, Нараяни, і завдяки самій цій згадці про Господа він отримав можливість досягнути найвищої досконалості життя.