Text 7
7
Devanagari
Деванагарі
विबभाजात्मनात्मानमेकधा दशधा त्रिधा ॥ ७ ॥
Text
Текст
deva-karmātma-śaktimān
vibabhājātmanātmānam
ekadhā daśadhā tridhā
дева-карма̄тма-ш́актіма̄н
вібабга̄джа̄тмана̄тма̄нам
екадга̄ даш́адга̄ трідга̄
Synonyms
Послівний переклад
saḥ — that; vai — certainly; viśva-sṛjām — of the gigantic virāṭ form; garbhaḥ — total energy; deva — living energy; karma — activity of life; ātma — self; śaktimān — full with potencies; vibabhāja — divided; ātmanā — by Himself; ātmānam — Himself; ekadhā — in oneness; daśadhā — in ten; tridhā — and in three.
сах̣ — те; ваі — певно; віш́ва-ср̣джа̄м — всесвітньої форми вірат;
Translation
Переклад
The total energy of the mahat-tattva, in the form of the gigantic virāṭ-rūpa, divided Himself by Himself into the consciousness of the living entities, the life of activity, and self-identification, which are subdivided into one, ten and three respectively.
Сукупна енерґія махат-таттви у формі велетенської вірат-рупи, Сама розділила Себе у свідомість живих істот, життєдіяльність і самоототожнення, які й собі розділилися в одне, десять і три.
Purport
Коментар
Consciousness is the sign of the living entity, or the soul. The existence of the soul is manifest in the form of consciousness, called jñāna-śakti. The total consciousness is that of the gigantic virāṭ-rūpa, and the same consciousness is exhibited in individual persons. The activity of consciousness is performed through the air of life, which is of ten divisions. The airs of life are called prāṇa, apāna, udāna, vyāna and samāna and are also differently qualified as nāga, kūrma, kṛkara, devadatta and dhanañjaya. The consciousness of the soul becomes polluted by the material atmosphere, and thus various activities are exhibited in the false ego of bodily identification. These various activities are described in Bhagavad-gītā (2.41) as bahu-śākhā hy anantāś ca buddhayo ’vyavasāyinām. The conditioned soul is bewildered into various activities for want of pure consciousness. In pure consciousness the activity is one. The consciousness of the individual soul becomes one with the supreme consciousness when there is complete synthesis between the two.
ПОЯСНЕННЯ: Свідомість — це ознака живої істоти, душі. Життя душі проявляється у формі свідомості, або ґ’яна-шакті. Сукупна свідомість належить велетенській формі вірат-рупи, і та сама свідомість проявляється в кожній індивідуальній істоті. Свідомість діє за посередництвом життєвого повітря, що подіється на десять відмін. Різні відміни життєвого повітня називаються прана, апана, удана, в’яна і самана, а їхні підвідміни називаються наґа, курма, крікара, девадатта і дгананджая. Атмосфера матеріального світу осквернює свідомість душі, і душа, під впливом оманного его ототожнюючи себе з тілом, береться до різноманітної діяльності. «Бгаґавад-ґіта» (2.41) характеризує цю різноманітну діяльність словами баху-ш́акга̄ хй ананта̄ш́ ча буддгайо ’вйаваса̄йіна̄м. Не маючи чистої свідомості, зумовлена душа під впливом ілюзії пускається в різноманітну діяльність. У чистій свідомості істота занурена тільки в один різновид діяльності. Коли між свідомістю індивідуальної душі і верховною свідомістю існує повна гармонія, вони стають єдиною свідомістю.
The monist believes that there is only one consciousness, whereas the sātvatas, or the devotees, believe that although there is undoubtedly one consciousness, they are one because there is agreement. The individual consciousness is advised to dovetail with the supreme consciousness, as instructed by the Lord in Bhagavad-gītā (18.66): sarva-dharmān parityajya mām ekaṁ śaraṇaṁ vraja. The individual consciousness (Arjuna) is advised to dovetail with the supreme consciousness and thus maintain his conscious purity. It is foolish to try to stop the activities of consciousness, but they can be purified when they are dovetailed with the Supreme. This consciousness is divided into three modes of self-identification according to the proportion of purity: ādhyātmika, or self-identification with the body and mind, ādhibhautika, or self-identification with the material products, and ādhidaivika, or self-identification as a servant of the Lord. Of the three, ādhidaivika self-identification is the beginning of purity of consciousness in pursuance of the desire of the Lord.
Моністи вважають, що існує тільки одна свідомість, а сатвати, тобто віддані, вважають, що хоча свідомість, безперечно, одна, ця єдність проявляється тільки тоді, коли індивідуальна свідомість перебуває в гармонії з верховною свідомістю. Інтерес індивідуальної свідомості полягає в тому, щоб узгодити свою діяльність із верховною свідомістю. Саме це рекомендує Господь у «Бгаґавад-ґіті» (18.66): сарва-дгарма̄н парітйаджйа ма̄м екам̇ ш́аран̣ам̇ враджа. Він радить індивідуальній свідомості (в особі Арджуни) узгоджувати свою діяльність із верховною свідомістю і таким чином зберігати свою чистоту. Спроба зупинити діяльність свідомості безглузда, однак цю діяльність можна очистити, погодивши її з волею Всевишнього. Під впливом трьох ґун свідомість проявляється у трьох формах самоототожнення, що мають різний ступінь чистоти. Це ототожнення себе з тілом та розумом (адг’ятміка), ототожнення себе з матеріальними утворами (адгібгаутіка) і ототожнення себе зі становищем слуги Господ (адгідайвіка). З-поміж цих трьох рівнів самоототожнення адгідайвіка являє собою проблиск чистої свідомості, що діє у згоді з волею Господа.