Text 50
50
Devanagari
Деванагарі
कूटस्थ आद्य: पुरुष: पुराण: ।
त्वं देव शक्त्यां गुणकर्मयोनौ
रेतस्त्वजायां कविमादधेऽज: ॥ ५० ॥
Text
Текст
kūṭa-stha ādyaḥ puruṣaḥ purāṇaḥ
tvaṁ deva śaktyāṁ guṇa-karma-yonau
retas tv ajāyāṁ kavim ādadhe ’jaḥ
кӯт̣а-стга а̄дйах̣ пурушах̣ пура̄н̣ах̣
твам̇ дева ш́актйа̄м̇ ґун̣а-карма-йонау
ретас тв аджа̄йа̄м̇ кавім а̄дадге ’джах̣
Synonyms
Послівний переклад
tvam — Your Lordship; naḥ — of us; surāṇām — of the demigods; asi — You are; sa-anvayānām — with different gradations; kūṭa-sthaḥ — one who is unchanged; ādyaḥ — without any superior; puruṣaḥ — the founder person; purāṇaḥ — the oldest, who has no other founder; tvam — You; deva — O Lord; śaktyām — unto the energy; guṇa-karma-yonau — unto the cause of the material modes and activities; retaḥ — semen of birth; tu — indeed; ajāyām — for begetting; kavim — the total living entities; ādadhe — initiated; ajaḥ — one who is unborn.
твам — Твоя Господня Милість; нах̣ — нас; сура̄н̣а̄м — півбогів; асі — єси; са-анвайа̄на̄м — з різними поділами; кӯт̣а-стгах̣ — один і незмінний; а̄дйах̣ — той, хто не має вищого за Себе; пурушах̣ — особа, що є джерелом інших; пура̄н̣ах̣ — найстарший, що не має іншого джерела; твам — Ти; дева — Господи; ш́актйа̄м — енерґію; ґун̣а-карма-йонау — в причину матеріальних якостей і діяльності; ретах̣ — життєдайне сім’я; ту — справді; аджа̄йа̄м — для зачаття; кавім — сукупність живих істот; а̄дадге — породив; аджах̣ — ненароджений.
Translation
Переклад
You are the original personal founder of all the demigods and the orders of different gradations, yet You are the oldest and are unchanged. O Lord, You have no source or superior. You have impregnated the external energy with the semen of the total living entities, yet You are unborn.
Ти Первинна Особа, джерело всіх півбогів і всього розмаїття істот, Ти найстарший, але завжди незмінний. Господи, Ти не маєш іншого джерела поза Собою, і не існує нікого вищого за Тебе. Ти запліднив зовнішню енерґію сім’ям сукупності живих істот, але Сам Ти ненароджений.
Purport
Коментар
The Lord, the original person, is the father of all other living entities, beginning from Brahmā, the personality from whom all other living entities in different gradations of species are generated. Yet the supreme father has no other father. Every one of the living entities of all grades, up to Brahmā, the original creature of the universe, is begotten by a father, but He, the Lord, has no father. When He descends to the material plane, out of His causeless mercy He accepts one of His great devotees as His father to keep pace with the rules of the material world. But since He is the Lord, He is always independent in choosing who will become His father. For example, the Lord came out of a pillar in His incarnation as Nṛsiṁhadeva, and by the Lord’s causeless mercy, Ahalyā came out of a stone by the touch of the lotus feet of His incarnation as Lord Śrī Rāma. He is also the companion of every living entity as the Supersoul, but He is unchanged. The living entity changes his body in the material world, but even when the Lord is in the material world, He is ever unchanged. That is His prerogative.
ПОЯСНЕННЯ: Господь, Первинна Особа, є батьком усіх інших живих істот, починаючи з Брахми, особи, з якої походять решта живі істоти в усьому розмаїтті різних видів життя. Однак верховний батько, Господь, Сам не має батька, який би Його породив. Кожна жива істота, від найнижчої до Брахми, первісного творця всесвіту, має батька, який її породив, але Він, Господь, не має батька. Коли Він сходить у світ матерії, зі Своєї безпричинної милості, щоб не порушувати закони матеріального світу, Він приймає за батька одного зі Своїх великих відданих. Але що Він Господь, Він завжди незалежний у Своєму виборі батька. Наприклад, втілившись як Нрісімхадева, Господь вийшов із колони, так само як з безпричинної млиості Господа Ахал’я вийшла із каменю, якого торкнулися лотосові стопи Його втілення Господа Шрі Рами. Крім того, Він супроводжує кожну живу істоту як Наддуша, але залишається завжди незмінний. Жива істота змінює свої тіла в матеріальному світі, але Господь, навіть коли Він перебуває в матеріальному світі, завжди незмінний. Це особливий привілей Господа.
As confirmed in Bhagavad-gītā (14.3), the Lord impregnates the external or material energy, and thus the total living entities later come out in different gradations, beginning from Brahmā, the first demigod, down to the insignificant ant. All gradations of living entities are manifested by Brahmā and the external energy, but the Lord is the original father of everyone. The relationship of every living being with the Supreme Lord is certainly one of son and father and not one of equality. Sometimes in love the son is more than the father, but the relationship of father and son is one of the superior and the subordinate. Every living entity, however great he may be, even up to demigods like Brahmā and Indra, is an eternally subordinate servitor of the supreme father. The mahat-tattva principle is the generating source of all the modes of material nature, and the living entities take birth in the material world in bodies supplied by the mother, material nature, in terms of their previous work. The body is a gift of material nature, but the soul is originally part and parcel of the Supreme Lord.
В «Бгаґавад-ґіті» (14.3) теж сказано, що Господь запліднює зовнішню, чи матеріальну, енерґію, і тоді з неї постає вся сукупність живих істот у великому розмаїтті форм, починаючи від Брахми, першого півбога, і закінчуючи крихітною мурахою. Всі види живих істот проявляє Брахма і зовнішня енерґія, але первинний батько кожної істоти — Господь. Кожну живу істоту, безперечно, пов’язують із Господом стосунки сина й батька, але аж ніяк не рівності. Іноді з любові до сина батько підпорядковується синові, але насправді син завжди підлеглий батькові. Кожна жива істота, хоч яке високе становище вона посідає — навіть Брахма та Індра, — вічно підлеглі верховному батькові як Його слуги. Начало махат-таттви є тою утробою, з якої постають усі якості матеріальної природи, і живі істоти з’являються в матеріальному світі в тілах, які дає їм відповідно до їхніх минулих вчинків мати, матеріальна природа. Тіло — це дар матеріальної природи, але сама душа одвічно належить Верховному Господу як Його невід’ємна частка.