Text 2
2
Devanagari
Деванагарі
सुखाय कर्माणि करोति लोको
न तै: सुखं वान्यदुपारमं वा ।
विन्देत भूयस्तत एव दु:खं
यदत्र युक्तं भगवान् वदेन्न: ॥ २ ॥
Text
Текст
sukhāya karmāṇi karoti loko
na taiḥ sukhaṁ vānyad-upāramaṁ vā
vindeta bhūyas tata eva duḥkhaṁ
yad atra yuktaṁ bhagavān vaden naḥ
сукга̄йа карма̄н̣і кароті локо
на таіх̣ сукгам̇ ва̄нйад-упа̄рамам̇ ва̄
віндета бгӯйас тата ева дух̣кгам̇
йад атра йуктам̇ бгаґава̄н ваден нах̣
Synonyms
Послівний переклад
viduraḥ uvāca — Vidura said; sukhāya — for attaining happiness; karmāṇi — fruitive activities; karoti — everyone does so; lokaḥ — in this world; na — never; taiḥ — by those activities; sukham — any happiness; vā — or; anyat — differently; upāramam — satiation; vā — either; vindeta — achieves; bhūyaḥ — on the contrary; tataḥ — by such activities; eva — certainly; duḥkham — miseries; yat — that which; atra — under the circumstances; yuktam — right course; bhagavān — O great one; vadet — may kindly enlighten; naḥ — us.
відурах̣ ува̄ча — Відура сказав; сукга̄йа — для досягнення щастя; карма̄н̣і — корисливі дії; кароті — кожен робить; локах̣ — у цьому світі; на — ніколи; таіх̣ — такими діями; сукгам — щастя; ва̄ — чи; анйат — інакше; упа̄рамам — насичення; ва̄ — чи; віндета — здобуває; бгӯйах̣ — навпаки; татах̣ — такими діями; ева — певно; дух̣кгам — нещастя; йат — те, що; атра — за цих обставин; йуктам — правильний шлях; бгаґава̄н — о великий; вадет — нехай милостиво просвітить; нах̣ — нас.
Translation
Переклад
Vidura said: O great sage, everyone in this world engages in fruitive activities to attain happiness, but one finds neither satiation nor the mitigation of distress. On the contrary, one is only aggravated by such activities. Please, therefore, give us directions on how one should live for real happiness.
Відура сказав: О великий мудрецю, хоча всі в цьому світі трудяться задля того, щоб здобути щастя, ніхто не може ні наситити свої бажання, ні потамувати свої страждання. Навпаки, своїми діями люди тільки погіршують своє становище. Тому, будь-ласка, навчи нас, як треба жити, щоб справді бути щасливим.
Purport
Коментар
Vidura asked Maitreya some common questions, which was not originally his intention. Uddhava asked Vidura to approach Maitreya Muni and inquire into all the truths concerning the Lord — His name, fame, qualities, form, pastimes, entourage, etc. — and thus when Vidura approached Maitreya, he should have asked only about the Lord. But out of natural humility he did not immediately ask about the Lord, but inquired into a subject which would be of great importance to the common man. A common man cannot understand the Lord. He must first know the real position of his life under the influence of the illusory energy. In illusion one thinks that he can be happy only by fruitive activities, but what actually happens is that one becomes more and more entangled in the network of action and reaction and does not find any solution to the problem of life. There is a nice song in this connection: “Because of a great desire to have all happiness in life, I built this house. But unfortunately the whole scheme has turned to ashes because the house was unexpectedly set on fire.” The law of nature is like that. Everyone tries to become happy by planning in the material world, but the law of nature is so cruel that it sets fire to one’s schemes; the fruitive worker is not happy in his schemes, nor is there any satiation of his continuous hankering for happiness.
ПОЯСНЕННЯ: Відура задав Майтреї запитання загального плану, хоча його первісний намір був інакший. Уддгава попрохав Відуру звернутись до Майтреї і розпитатися в нього про все пов’язане з Господом, Його іменем, славою, якостями, образом, іграми, оточенням тощо. Тому було б природно, якби, прийшовши до Майтреї, запитав тільки про Господа. Але Відура за своїм природним смиренням не став відразу запитувати про Господа, а спочатку запитав про те, що має велике значення для звичайної людини. Звичайна людина не може зрозуміти Господа. Спочатку їй треба усвідомити становище, в якому вона перебуває під впливом ілюзорної енерґії. Під впливом ілюзії людина гадає, що може своєю корисливою працею здобути собі щастя, але насправді вона лише дедалі більше заплутується у сітях своїх вчинків та їхніх наслідків, тимчасом як проблеми життя залишаються нерозв’язані. Це влучно описано словами однієї пісні: «Прагнучи зажити щастя, я збудував цей будинок. Та, на жаль, всі мої сподівання на щастя пішли прахом, бо дім несподівано згорів». Так діють закони природи. Кожен у цьому світі надіється за допомогою своїх планів зажити щастя, але закони природи з невблаганною жорстокістю обертають всі ці плани у попіл. Ніякі задуми не дарують щастя корисливому трудівнику, і його ненаситна спрага щастя залишається непотамована.