Text 13
13
Devanagari
Деванагарі
विरक्तिमन्यत्र करोति पुंस: ।
हरे: पदानुस्मृतिनिर्वृतस्य
समस्तदु:खाप्ययमाशु धत्ते ॥ १३ ॥
Text
Текст
viraktim anyatra karoti puṁsaḥ
hareḥ padānusmṛti-nirvṛtasya
samasta-duḥkhāpyayam āśu dhatte
вірактім анйатра кароті пум̇сах̣
харех̣ пада̄нусмр̣ті-нірвр̣тасйа
самаста-дух̣кга̄пйайам а̄ш́у дгатте
Synonyms
Послівний переклад
sā — those topics of Kṛṣṇa, or kṛṣṇa-kathā; śraddadhānasya — of one who is anxious to hear; vivardhamānā — gradually increasing; viraktim — indifference; anyatra — in other things (than such topics); karoti — does; puṁsaḥ — of one who is so engaged; hareḥ — of the Lord; pada-anusmṛti — constant remembrance of the lotus feet of the Lord; nirvṛtasya — one who has achieved such transcendental bliss; samasta-duḥkha — all miseries; apyayam — vanquished; āśu — without delay; dhatte — executes.
са̄ — ці оповіді про Крішну, крішна-катга;
Translation
Переклад
For one who is anxious to engage constantly in hearing such topics, kṛṣṇa-kathā gradually increases his indifference towards all other things. Such constant remembrance of the lotus feet of Lord Kṛṣṇa by the devotee who has achieved transcendental bliss vanquishes all his miseries without delay.
Якщо людина прагне постійно слухати оповіді про Крішну, та ця крішна-катга поступово розвиває в неї відречність від усього іншого. Постійне пам’ятування лотосових стіп Господа Крішни дарує відданому трансцендентне блаженство і відразу ж звільняє від усіх страждань.
Purport
Коментар
We must certainly know that on the absolute plane kṛṣṇa-kathā and Kṛṣṇa are one and the same. The Lord is the Absolute Truth, and therefore His name, form, quality, etc., which are all understood to be kṛṣṇa-kathā, are nondifferent from Him. Bhagavad-gītā, being spoken by the Lord, is as good as the Lord Himself. When a sincere devotee reads Bhagavad-gītā, this is as good as seeing the Lord face to face in his personal presence, but this is not so for the mundane wrangler. All the potencies of the Lord are there when one reads Bhagavad-gītā, provided it is read in the way recommended in the Gītā by the Lord Himself. One cannot foolishly manufacture an interpretation of Bhagavad-gītā and still bring about transcendental benefit. Anyone who tries to squeeze some artificial meaning or interpretation from Bhagavad-gītā for an ulterior motive is not śraddadhāna-puṁsaḥ (one engaged anxiously in bona fide hearing of kṛṣṇa-kathā). Such a person cannot derive any benefit from reading Bhagavad-gīta, however great a scholar he may be in the estimation of a layman. The śraddadhāna, or faithful devotee, can actually derive all the benefits of Bhagavad-gītā because by the omnipotency of the Lord he achieves the transcendental bliss which vanquishes attachment and nullifies all concomitant material miseries. Only the devotee, by his factual experience, can understand the import of this verse spoken by Vidura. The pure devotee of the Lord enjoys life by constantly remembering the lotus feet of the Lord by hearing kṛṣṇa-kathā. For such a devotee there is no such thing as material existence, and the much-advertised bliss of brahmānanda is like a fig for the devotee who is in the midst of the transcendental ocean of bliss.
ПОЯСНЕННЯ: Ми повинні глибоко усвідомити, що на абсолютному рівні крішна-катга тотожна Самому Крішні. Господь — це Абсолютна Істина, і тому Його ім’я, форма, якості та всі інші атрибути, що служать темами для крішна-катги, невідмінні від Нього Самого. «Бгаґавад-ґіта», зійшовши з вуст Господа, тотожна Самому Господу. Коли щирий відданий читає «Бгаґавад-ґіту», це для нього практично те саме, що віч-на-віч спілкуватися з Самим Господом. Однак цього не можна сказати про світських любителів посперечатися. Коли людина читає «Бгаґавад-ґіту», вона отримує доступ до всіх енерґій Господа, за умови що вона розуміє «Ґіту» так, як радить Сам Господь. Якщо хтось нерозважливо намагається тлумачити «Бгаґавад-ґіту» на свій лад, йому не слід сподіватися від неї якогось трансцендентного блага. Той, хто з якихось прихованих мотивів намагається вичавити з «Бгаґавад-ґіти» потрібний йому смисл, аж ніяк не належить числа ш́раддадга̄на-пум̇сах̣ (тих, хто прагне слухати крішна-катгу в авторитетному викладі). Такий інтерпретатор не отримає від «Бгаґавад-ґіти» ніякої користі, хоч би як хвалили його вченість невтаємничені люди. Лише ш́раддадга̄на, щирий відданий може отримати від «Бгаґавад-ґіти» все її благо. Всемогутній Господь дарує йому трансцендентне блаженство, яке знищує всі його прив’язаності і усуває всі пов’язані з ними матеріальні страждання. Тільки відданий може зрозуміти смисл цього вірша Відури, тому що переконався в справедливості його слів на власному досвіді. Постійно слухаючи крішна-катгу і таким чином постійно пам’ятаючи лотосові стопи Господа, чистий відданий отримує від життя велику радість. Для такого відданого немає матеріального існування, а хвалене блаженство брахмананди для відданого, що купається у трансцендентному океані блаженства, ламаного гроша не варте.