Text 20
20
Devanagari
Деванагарі
दधीततत्त्वात्मविबोधमार्ग:
प्रणम्य पादौ परिवृत्य देव-
मिहागतोऽहं विरहातुरात्मा ॥ २० ॥
Text
Текст
adhīta-tattvātma-vibodha-mārgaḥ
praṇamya pādau parivṛtya devam
ihāgato ’haṁ virahāturātmā
адгіта-таттва̄тма-вібодга-ма̄рґах̣
пран̣амйа па̄дау парівр̣тйа девам
іха̄ґато ’хам̇ віраха̄тура̄тма̄
Synonyms
Послівний переклад
saḥ — so myself; evam — thus; ārādhita — worshiped; pāda-tīrthāt — from the Personality of Godhead; adhīta — studied; tattva-ātma — self-knowledge; vibodha — understanding; mārgaḥ — path; praṇamya — after saluting; pādau — at His lotus feet; parivṛtya — after circumambulating; devam — the Lord; iha — at this place; āgataḥ — reached; aham — I; viraha — separation; ātura-ātmā — aggrieved in self.
сах̣ — отже, я; евам — отак; а̄ра̄дгіта — вшанував; па̄да-тіртга̄т — від Бога-Особи; адгіта — вивчив; таттва-а̄тма — знання про душу; вібодга — розуміння; ма̄рґах̣ — шлях; пран̣амйа — поклонившись; па̄дау — Його лотосовим стопам; парівр̣тйа — обійшовши; девам — Господа; іха — сюди; а̄ґатах̣ — прийшов; ахам — я; віраха — розлукою; а̄тура-а̄тма̄ — страждаючи в душі.
Translation
Переклад
I have studied the path of understanding self-knowledge from my spiritual master, the Personality of Godhead, and thus after circumambulating Him I have come to this place, very much aggrieved due to separation.
Мій духовний вчитель, Бог-Особа, відкрив мені науку самопізнання. Після того, обійшовши навколо Нього й поклонившись Його лотосовим стопам, я прийшов сюди, страждаючи від розлуки з Ним.
Purport
Коментар
Śrī Uddhava’s actual life is the direct symbol of the catuḥ-ślokī Bhāgavatam enunciated first to Brahmājī by the Personality of Godhead. These four very great and important verses from Śrīmad-Bhāgavatam are particularly taken out by the Māyāvādī speculators, who construe a different purport to suit their impersonal view of monism. Here is the proper answer to such unauthorized speculators. The verses of Śrīmad-Bhāgavatam are purely theistic science understandable by the postgraduate students of Bhagavad-gītā. The unauthorized dry speculators are offenders at the lotus feet of the Lord Śrī Kṛṣṇa because they distort the purports of Bhagavad-gītā and Śrīmad-Bhāgavatam to mislead the public and prepare a direct path to the hell known as Andha-tāmisra. As confirmed in Bhagavad-gītā (16.20) such envious speculators are without knowledge and are surely condemned life after life. They unnecessarily take shelter of Śrīpāda Śaṅkarācārya, but he was not so drastic as to commit an offense at the lotus feet of Lord Kṛṣṇa. According to Lord Śrī Caitanya Mahāprabhu, Śrīpāda Śaṅkarācārya preached the Māyāvāda philosophy for a particular purpose. Such a philosophy was necessary to defeat the Buddhist philosophy of the nonexistence of the spirit soul, but it was never meant for perpetual acceptance. It was an emergency. Thus Lord Kṛṣṇa was accepted by Śaṅkarācārya as the Supreme Personality of Godhead in his commentation on Bhagavad-gītā. Since he was a great devotee of Lord Kṛṣṇa, he did not dare write any commentary on Śrīmad-Bhāgavatam because that would have been a direct offense at the lotus feet of the Lord. But later speculators, in the name of Māyāvāda philosophy, unnecessarily make their commentary on the catuḥ-ślokī Bhāgavatam without any bona fide intent.
ПОЯСНЕННЯ: Життя Шрі Уддгави є практичним втіленням чатух-шлокі, первісних віршів «Бгаґаватам», які Бог-Особа повідав Брахмаджі. Умоглядні філософи-майаваді вихоплюють їх із контексту і витлумачують їх на свій лад, підбиваючи під своїх імперсональні погляди. Ці вірші служать належною відповіддю таким висмоктаним з пальця тлумаченням. Вірші викладають науку чистого теїзму, яку здатні зрозуміти лише ті дослідники, які вже пізнали «Бгаґавад-ґіту». Прихильники неавторитетних сухих розумувань ображають лотосові стопи Господа Шрі Крішни, тому вони спотворюють зміст «Бгаґавад-ґіти» й «Шрімад-Бгаґаватам», збиваючи з пуття звичайних людей і торуючи собі пряму дорогу до пекла Андгатамісра. Як зазначає« Бгаґавад-ґіта» (16.20), такі заздрісні теоретики перебувають у невігластві і їх чекає жалюгідна доля життя за життям. Вони лицемірно прикриваються авторитетом Шріпади Шанкарачар’ї, але він ніколи не йшов на такий відчайдушний крок, як образа лотосових стіп Господа Крішни. Як пояснює Господь Шрі Чайтан’я Махапрабгу, Шріпада Шанкарачар’я проповідував філософію майавади з конкретною метою. Ця філософія була потрібна для того, щоб витіснити філософію буддизму, що заперечує існування духовної душі. Однак філософія майавади зовсім не була призначена для того, щоб люди шанували її як вічну. Це був надзвичайний захід, до якого вдались у певний період часу. У своїх коментарях на «Бгаґавад-ґіту» Шанкарачар’я визнає Господь Крішну як Верховного Бога-Особу. Шанкарачар’я — великий відданий Господа Крішни, тому він не наважився писати коментар на «Шрімад-Бгаґаватам», щоб не припуститися образи лотосових стіп Господа. Однак пізніші умоглядні мислителі пишуть свої беззмістовні коментарі на чатух-шлокі «Бгаґаватам» під гаслом філософії майавади, не маючи щирого бажання пояснити істину.
The monistic dry speculators have no business in the Śrīmad-Bhāgavatam because this particular Vedic literature is forbidden for them by the great author himself. Śrīla Vyāsadeva has definitely forbidden persons engaged in religiosity, economic development, sense gratification and, finally, salvation, from trying to understand Śrīmad-Bhāgavatam, which is not meant for them (Bhāg. 1.1.2). Śrīpāda Śrīdhara Svāmī, the great commentator on Śrīmad-Bhāgavatam, has definitely forbidden the salvationists or monists to deal in Śrīmad-Bhāgavatam. It is not for them. Yet such unauthorized persons perversely try to understand Śrīmad-Bhāgavatam, and thus they commit offenses at the feet of the Lord, which even Śrīpāda Śaṅkarācārya dared not do. Thus they prepare for their continuation of miserable life. It should be particularly noted herein that Uddhava studied the catuḥ-ślokī Bhāgavatam directly from the Lord, who spoke them first to Brahmājī, and this time the Lord explained more confidentially the self-knowledge mentioned as the paramāṁ sthitim. Upon learning such self-knowledge of love, Uddhava felt very much aggrieved by feelings of separation from the Lord. Unless one is awakened to the stage of Uddhava — everlastingly feeling the separation of the Lord in transcendental love, as exhibited by Lord Caitanya also — one cannot understand the real import of the four essential verses of Śrīmad-Bhāgavatam. One should not indulge in the unauthorized act of twisting the meaning and thereby putting himself on the dangerous path of offense.
Умоглядні послідовники філософії монізму не мають права тлумачити «Шрімад-Бгаґаватам», тому що їм забороняє це робити сам автор цього видатного ведичного твору. Людям, які прагнуть світської релігійності, матеріального збагачення, чуттєвої насолоди і, врешті-решт, звільнення, Шріла В’ясадева однозначно забороняє намагатися проникнути в смисл «Шрімад-Бгаґаватам», тому що «Шрімад-Бгаґаватам» призначений не для них (Бгаґ. 1.1.2). Шріпада Шрідгара Свамі, великий коментатор «Шрімад-Бгаґаватам», також виразно каже, що моністи й шукачі звільнення не мають права братися до «Шрімад-Бгаґаватам». Коли ж такі недостойні особи намагаються зрозуміти «Шрімад-Бгаґаватам», в них виникають спотворені поняття і вони тим самим ображають стопи Господа, хоча цього уникав навіть Шріпада Шанкарачар’я. Таким чином вони прирікають себе на нові й нові страждання. Тут особливо слід відзначити, що Уддгава почув пояснення чатух-шлокі «Бгаґаватам» від Самого Господа. Вперше Господь повідав ці вірші Брахмаджі, а в бесіді з Уддгавою Господь пояснив ще потаємніші істини щодо парамам стгітім, шляху самопізнання. Почувши цю науку самопізнання й любові, Уддгава глибоко засмутився від розлуки з Господом. Не досягнувши рівня Уддгави, що, як і Господь Чайтан’я, був повсякчасно занурений у почуття розлуки з Господом, відчуваючи трансцендентну любов до Нього, людина нездатна усвідомити справжній зміст чотирьох основних віршів «Шрімад-Бгаґаватам». Не слід наражати себе на гріх, зухвало даючи свої неавторитетні коментарі на «Шрімад-Бгаґаватам» і перекручуючи його смисл.