Text 16
16
Devanagari
Деванагарі
दुर्गाश्रयोऽथारिभयात्पलायनम् ।
कालात्मनो यत्प्रमदायुताश्रम:
स्वात्मन्रते: खिद्यति धीर्विदामिह ॥ १६ ॥
Text
Текст
durgāśrayo ’thāri-bhayāt palāyanam
kālātmano yat pramadā-yutāśramaḥ
svātman-rateḥ khidyati dhīr vidām iha
дурґа̄ш́райо ’тга̄рі-бгайа̄т пала̄йанам
ка̄ла̄тмано йат прамада̄-йута̄ш́рамах̣
сва̄тман-ратех̣ кгідйаті дгір віда̄м іха
Synonyms
Послівний переклад
karmāṇi — activities; anīhasya — of one who has no desire; bhavaḥ — birth; abhavasya — of one who is never born; te — your; durga-āśrayaḥ — taking shelter of the fort; atha — thereafter; ari-bhayāt — out of fear of the enemies; palāyanam — flee; kāla-ātmanaḥ — of He who is the controller of eternal time; yat — that; pramadā-āyuta — in the association of women; āśramaḥ — household life; sva-ātman — in Your own Self; rateḥ — one who enjoys; khidyati — is disturbed; dhīḥ — intelligence; vidām — of the learned; iha — in this world.
карма̄н̣і — дії; аніхасйа — того, хто не має бажань; бгавах̣ — народження; абгавасйа — того, хто ніколи не народжується; те — Твої; дурґа-а̄ш́райах̣ — те, що Ти шукаєш притулку у фортеці; атга — тоді; арі-бгайа̄т — зі страху перед ворогами; пала̄йанам — втікаєш; ка̄ла-а̄тманах̣ — повелителя вічного часу; йат — що; прамада̄-а̄йута — у товаристві жінок; а̄ш́рамах̣ — сімейне життя; сва-а̄тман — у Самому Собі; ратех̣ — того, хто черпає насолоду; кгідйаті — турбується; дгіх̣ — інтелект; віда̄м — вчених; іха — цього світу.
Translation
Переклад
My Lord, even the learned sages become disturbed in their intelligence when they see that Your Greatness engages in fruitive work although You are free from all desires, that You take birth although You are unborn, that You flee out of fear of the enemy and take shelter in a fort although You are the controller of invincible time, and that You enjoy householder life surrounded by many women although You enjoy in Your Self.
Господи, навіть у великих мудреців бентежиться розум, коли вони бачать, як Твоя Господня Величність виконує кармічну діяльність, хоча Ти вільний від усіх бажань, як Ти народжуєшся, хоча Ти ненароджений, як Ти в страхові перед ворогом рятуєшся втечею і ховаєшся в фортеці, хоча Ти повелитель нездоланного часу, і як Ти насолоджуєшся сімейним життям в оточенні численних жінок, хоча Ти черпаєш насолоду в Самому Собі.
Purport
Коментар
Pure devotees of the Lord are not very much concerned with philosophical speculation in regard to transcendental knowledge of the Lord. Nor is it possible to acquire complete knowledge of the Lord. Whatever little knowledge they have about the Lord is sufficient for them because devotees are simply satisfied in hearing and chanting about the transcendental pastimes of the Lord. This gives them all transcendental bliss. But some of the pastimes of the Lord appear contradictory, even to such pure devotees, and thus Uddhava asked the Lord about some of the contradictory incidents in His pastimes. The Lord is described as having nothing to do personally, and it is actually so because even in the creation and sustenance of the material world, the Lord has nothing to do. It seems contradictory, then, to hear that the Lord personally lifts the Govardhana Hill for the protection of His unalloyed devotees. The Lord is the Supreme Brahman, the Absolute Truth, the Personality of Godhead appearing like a man, but Uddhava had doubts whether He could have so many transcendental activities.
ПОЯСНЕННЯ: Чистий відданих Господа не дуже цікавлять філософські роздуми, скеровані на пізнання трансцендентного становища Господа. До того ж, повністю пізнати Господа неможливо. Віддані задовольняються тим знанням про Господа, яке вони мають, тому що вони знаходять насолоду, просто слухаючи й повторюючи описи трансцендентних розваг Господа. Така діяльність дарує їм трансцендентне блаженство. Однак деякі з Господніх розваг видаються суперечливими навіть таким чистим відданим. Тому Уддгава запитує Господа про деякі суперечності в Його розвагах. Описи Господа проголошують, що Господь нічого не мусить робити Сам, і це справді так, тому що Господу не доводиться нічого робити навіть для того, щоб творити чи підтримувати матеріальний світ. Тому, коли ми чуємо, що Господь, захищаючи Своїх безкорисливих відданих, власноруч підняв пагорб Ґовардгана, це здається суперечністю. Господь — це Верховний Брахман, Абсолютна Істина, Бог-Особа в людській подобі, але Уддгави висловив сумнів щодо того, чи міг Він проявляти так багато трансцендентних діянь.
There is no difference between the Personality of Godhead and the impersonal Brahman. How then can the Lord have so many things to do, whereas the impersonal Brahman is stated to have nothing to do either materially or spiritually? If the Lord is ever unborn, how then is He born as the son of Vasudeva and Devakī? He is fearful even to kāla, the supreme fear, and yet the Lord is afraid of fighting Jarāsandha and takes shelter in a fort. How can one who is full in Himself take pleasure in the association of many women? How can He take wives and, just like a householder, take pleasure in the association of family members, children, relatives and parents? All these apparently contradictory happenings bewilder even the greatest learned scholars, who, thus bewildered, cannot understand whether inactivity is a fact or whether His activities are only imitations.
Між Богом-Особою і безособистісним Брахманом немає відмінності. Як же тоді Господь може проявляти таку різноманітну діяльність, тимчасом як Брахман описано вільним від будь-якої діяльності, матеріальної чи духовної? Якщо Господь вічно ненароджений, як Він міг народитися сином Васудеви та Девакі? Він навіює страх навіть на калу, найвищий страх, але боїться воювати з Джарасандгою і ховається за мурами фортеці. Як особа, довершена Сама в Собі, може насолоджуватися товариством жінок? Як Він може одружуватися і, мов звичайний сім’янин, знаходити втіху в товаристві родичів, дітей, батьків? Ці всі суперечливі, здавалося б, вчинки Господа пантеличать навіть найбільших мудреців. Збентежені, вони ніяк не можуть визначити, чи Господь справді діє, чи Він лише вдає, ніби діє, а Сам бездіяльний.
The solution is that the Lord has nothing to do with anything mundane. All His activities are transcendental. This cannot be understood by the mundane speculators. For the mundane speculators there is certainly a kind of bewilderment, but for the transcendental devotees there is nothing astonishing in this. The Brahman conception of the Absolute Truth is certainly the negation of all mundane activities, but the Parabrahman conception is full with transcendental activities. One who knows the distinctions between the conception of Brahman and the conception of Supreme Brahman is certainly the real transcendentalist. There is no bewilderment for such transcendentalists. The Lord Himself also declares in Bhagavad-gītā (10.2), “Even the great sages and demigods can know hardly anything about My activities and transcendental potencies.” The right explanation of the Lord’s activities is given by Grandfather Bhīṣmadeva (Bhāg. 1.9.16) as follows:
Відповідь полягає в тому, що Господь не має ніякого діла до будь-чого матеріального. Всі Його дії трансцендентні. Це виходить за межі розуміння світських мислителів. Їх це, звичайно, пантеличить, але для трансцендентних відданих у цьому немає нічого дивного. Концепція, що розглядає Абсолютну Істину як Брахман, звісно, заперечує присутність у Брахмані будь-якої матеріальної діяльності, але концепція, що розглядає Абсолютну Істину як Парабрахман, вказує на повноту трансцендентної діяльності в Ньому. Істинним трансценденталістом може називатися той, хто знає різницю між концепцією Брахмана і концепцією Верховного Брахмана. Розум таких трансценденталістів ніщо не може збентежити. Господь Сам каже в «Бгаґавад-ґіті» (10.2): «Навіть великі мудреці і півбоги навряд чи здатні якоюсь мірою пізнати Мої діяння і трансцендентні енерґії». Правильний погляд на Господні дії висловлює Дід Бгішмадева (Бгаґ. 1.9.16):
pumān veda vidhitsitam
yad-vijijñāsayā yuktā
muhyanti kavayo ’pi hi
пума̄н веда відгітсітам
йад-віджіджн̃а̄сайа̄ йукта̄
мухйанті кавайо ’пі хі