Text 22
22
Devanagari
Деванагарі
बभूवाचिरतो वत्स नि:स्पृहा तादृशे गृहे ॥ २२ ॥
Text
Текст
apatyaṁ kapilaṁ harim
babhūvācirato vatsa
niḥspṛhā tādṛśe gṛhe
апатйам̇ капілам̇ харім
бабгӯва̄чірато ватса
ніх̣спр̣ха̄ та̄др̣ш́е ґр̣хе
Synonyms
Послівний переклад
там — на Нього; ева — певно; дгйа̄йаті — медитуючи; девам — божественного; апатйам — сина; капілам — Господа Капілу; харім — Верховного Бога-Особу; бабгӯва — стала; ачіратах̣ — дуже скоро; ватса — любий Відуро; ніх̣спр̣ха̄ — вільна від прив’язаностей; та̄др̣ш́е ґр̣хе — до такої оселі.
Translation
Переклад
O Vidura, thus always meditating upon her son, the Supreme Personality of Godhead Kapiladeva, she very soon became unattached to her nicely decorated home.
О Відуро, постійно думаючи таким чином про сина, Верховного Бога-Особу Капіладеву, вона швидко позбулася прив’язаності до своєї розкішної оселі.
Purport
Коментар
Here is a practical example of how one can elevate oneself in spiritual advancement by Kṛṣṇa consciousness. Kapiladeva is Kṛṣṇa, and He appeared as the son of Devahūti. After Kapiladeva left home, Devahūti was absorbed in thought of Him, and thus she was always Kṛṣṇa conscious. Her constant situation in Kṛṣṇa consciousness enabled her to be detached from hearth and home.
ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш на практичному прикладі показує, як за допомогою свідомості Крішни досягнути високого рівня духовного розвитку. Капіладева — це Крішна, що з’явився як син Девахуті. Коли Капіладева пішов з дому, Девахуті постійно думала про Нього і таким чином завжди перебувала у свідомості Крішни. Її постійне заглиблення у свідомість Крішни дало їй змогу позбутися прив’язаностей до домашнього вогнища.
Unless we are able to transfer our attachment to the Supreme Personality of Godhead, there is no possibility of becoming freed from material attachment. The Śrīmad-Bhāgavatam, therefore, confirms that it is not possible for one to become liberated by cultivation of empiric philosophical speculation. Simply knowing that one is not matter but spirit soul, or Brahman, does not purify one’s intelligence. Even if the impersonalist reaches the highest platform of spiritual realization, he falls down again to material attachment because of not being situated in the transcendental loving service of the Supreme Lord.
Якщо ми не перенесемо свою прив’язаність на Верховного Бога-Особу, нам не вдасться звільнитися від матеріальних прив’язаностей. «Шрімад-Бгаґаватам» підтверджує, що неможливо звільнитися за допомогою умоглядних філософських роздумів. Просте розуміння того, що ми не матерія, а духовна душа, чи Брахман, ще не очищує нашого інтелекту. Навіть якщо імперсоналіст досягає найвищого рівня духовного самоусвідомлення, він не може втвердитися у трансцендентному любовному служінні Верховному Господу і тому знову падає на рівень матеріальної прив’язаності.
The devotees adopt the devotional process: hearing about the Supreme Lord’s pastimes and glorifying His activities and thereby always remembering His beautiful eternal form. By rendering service, becoming His friend or His servant and offering Him everything that one possesses, one is able to enter into the kingdom of God. As it is said in Bhagavad-gītā, tato māṁ tattvato jñātvā: after discharging pure devotional service, one can understand the Supreme Personality of Godhead in fact, and thus one becomes eligible to enter into His association in one of the spiritual planets.
Віддані вдаються до відданого служіння, слухаючи про ігри Верховного Господа і прославляючи Його діяння, що дає їм змогу постійно пам’ятати Його прекрасний вічний образ. Той, хто служить Господу, вважає себе за Його друга чи слугу і присвячує Йому всі свої багатства, отримує можливість увійти в царство Бога. Як сказано в «Бгаґавад-ґіті»: тато ма̄м̇ таттвато джн̃а̄тва̄ — за допомогою чистого відданого служіння можна пізнати Верховного Бога-Особу таким, який Він є, і завдяки тому стати гідним увійти в Його товариство на одній з духовних планет.