Skip to main content

Text 42

42

Devanagari

Деванагарі

बहिर्जातविरागाय शान्तचित्ताय दीयताम् ।
निर्मत्सराय शुचये यस्याहं प्रेयसां प्रिय: ॥ ४२ ॥

Text

Текст

bahir-jāta-virāgāya
śānta-cittāya dīyatām
nirmatsarāya śucaye
yasyāhaṁ preyasāṁ priyaḥ
бахір-джа̄та-віра̄ґа̄йа
ш́а̄нта-чітта̄йа дійата̄м
нірматсара̄йа ш́учайе
йасйа̄хам̇ прейаса̄м̇ прійах̣

Synonyms

Послівний переклад

bahiḥ — for what is outside; jāta-virāgāya — to him who has developed detachment; śānta-cittāya — whose mind is peaceful; dīyatām — let this be instructed; nirmatsarāya — nonenvious; śucaye — perfectly cleansed; yasya — of whom; aham — I; preyasām — of all that is very dear; priyaḥ — the most dear.

бахіх̣  —  до сторонніх речей; джа̄та-віра̄ґа̄йа  —  той, хто розвинув відреченість; ш́а̄нта-чітта̄йа  —  чий розум вмиротворений; дійата̄м  —  це треба пояснювати; нірматсара̄йа  —  незаздрому; ш́учайе  —  цілковито чистому; йасйа  —  кого; ахам  —  Я; прейаса̄м  —  всього дорогого; прійах̣  —  найдорожчий.

Translation

Переклад

This instruction should be imparted by the spiritual master to persons who have taken the Supreme Personality of Godhead to be more dear than anything, who are not envious of anyone, who are perfectly cleansed and who have developed detachment for that which is outside the purview of Kṛṣṇa consciousness.

Духовний вчитель повинен пояснювати цю науку тому, хто вважає Верховного Бога-Особу найдорожчим за все на світі, хто нікому не заздрить, цілковито чистий і розвинув відреченість від усього, що не пов’язане зі свідомістю Крішни.

Purport

Коментар

In the beginning, no one can be elevated to the highest stage of devotional service. Here bhakta means one who does not hesitate to accept the reformatory processes for becoming a bhakta. In order to become a devotee of the Lord, one has to accept a spiritual master and inquire from him about how to progress in devotional service. To serve a devotee, to chant the holy name according to a certain counting method, to worship the Deity, to hear Śrīmad-Bhāgavatam or Bhagavad-gītā from a realized person and to live in a sacred place where devotional service is not disturbed are the first out of sixty-four devotional activities for making progress in devotional service. One who has accepted these five chief activities is called a devotee.

ПОЯСНЕННЯ: Ніхто не може відразу ж піднятися до найвищого рівня відданого служіння. Слово бгакта в попередньому вірші стосується людини, яка ладна прийняти всі засоби очисної практики, для того щоб стати бгактою. Щоб стати відданим Господа, треба прийняти духовного вчителя і питатися в нього про те, як розвиватися у відданому служінні. Найголовніші з шістдесяти чотирьох елементів практики, які допомагають проґресувати у відданому служінні,    —    це служити відданим, щодня повторювати певну кількість святих імен, поклонятися Божеству, слухати «Шрімад-Бгаґаватам» чи «Бгаґавад-ґіту» від особи, яка пізнала свою сутність, і жити у святому місці, де ніщо не перешкоджає відданому служінню. Того, хто присвятив себе цим п’яти найголовнішим формам практики, називають відданим.

One must be prepared to offer the necessary respect and honor to the spiritual master. He should not be unnecessarily envious of his Godbrothers. Rather, if a godbrother is more enlightened and advanced in Kṛṣṇa consciousness, one should accept him as almost equal to the spiritual master, and one should be happy to see such godbrothers advance in Kṛṣṇa consciousness. A devotee should always be very kind to the general public in instructing Kṛṣṇa consciousness because that is the only solution for getting out of the clutches of māyā. That is really humanitarian work, for it is the way to show mercy to other people who need it very badly. The word śuśrūṣābhiratāya indicates a person who faithfully engages in serving the spiritual master. One should give personal service and all kinds of comforts to the spiritual master. A devotee who does so is also a bona fide candidate for taking this instruction. The word bahir jāta-virāgāya means a person who has developed detachment from external and internal material propensities. Not only is he detached from activities which are not connected to Kṛṣṇa consciousness, but he should be internally averse to the material way of life. Such a person must be nonenvious and should think of the welfare of all living entities, not only of the human beings, but living entities other than human beings. The word śucaye means one who is cleansed both externally and internally. To become actually cleansed externally and internally, one should chant the holy name of the Lord, Hare Kṛṣṇa, or Viṣṇu, constantly.

Треба бути готовим віддавати належну шану духовному вчителю. Не слід заздрити своїм духовним братам. Навпаки, якщо хтось із духовних братів здобув глибше розуміння і вище піднявся у свідомості Крішни, його треба шанувати майже так само, як духовного вчителя, і радіти його ростові у свідомості Крішни. Відданий повинен завжди бути дуже приязним до людей, навчаючи їх свідомості Крішни, тому що це єдиний спосіб вирватися з лабет майі. Проповідь свідомості Крішни    —    це справжня доброчинність, тому що тільки так можна допомогти людям, які сильно потребують милості. Слово ш́уш́рӯша̄бгірата̄йа вказує на людину, яка вірно служить духовному вчителю. Духовному вчителю треба всіляко прислуговувати і догоджати. Діючи таким чином, відданий теж стає гідним отримати це знання. Слово бахір-джа̄та-віра̄ґа̄йа вказує на людину, яка розвинула відреченість від усіх зовнішніх і внутрішніх матеріальних потягів. Вона повинна не лише зовні зректися діяльності, не пов’язаної зі свідомістю Крішни, але також внутрішньо відкинути матеріальний спосіб життя. Така людина ні до кого не повинна мати ворожих почуттів і має завжди піклуватися про інших, не лише людей, але й тих живих істот, які народилися в інших тілах. Слово ш́учайе означає, що вона повинна бути чистою зовні і всередині. Щоб справді очистится, як зовнішньо, так і внутрішньо, треба постійно повторювати святе ім’я Господа, Харе Крішна чи Вішну.

The word dīyatām means that knowledge of Kṛṣṇa consciousness should be offered by the spiritual master. The spiritual master must not accept a disciple who is not qualified; he should not be professional and should not accept disciples for monetary gains. The bona fide spiritual master must see the bona fide qualities of a person whom he is going to initiate. An unworthy person should not be initiated. The spiritual master should train his disciple in such a way so that in the future only the Supreme Personality of Godhead will be the dearmost goal of his life.

Слово дійата̄м означає, що науку свідомості Крішни має давати духовний вчитель. Духовний вчитель не повинен приймати своїми учнями тих, хто не має потрібних для цього якостей. Не слід перетворювати духовну науку в ремесло і приймати учнів задля грошей. Істинний духовний вчитель мусить упевнитися, що людина, якій він збирається дати посвяту, справді посідає відповідні якості. Посвяту не можна давати недостойним особам. Духовний вчитель повинен виховувати своїй учнів так, щоб вони врешті-решт прийняли Верховного Бога-Особу як найдорожчу мету свого життя.

In these two verses the qualities of a devotee are fully explained. One who has actually developed all the qualities listed in these verses is already elevated to the post of a devotee. If one has not developed all these qualities, he still has to fulfill these conditions in order to become a perfect devotee.

У цих двох віршах повністю пояснено якості відданого. Той, хто розвинув усі перелічені тут якості, вже піднявся на рівень відданого. А той, хто ще не розвинув у собі всіх цих якостей, треба повинен намагатися виховати їх у собі, щоб стати досконалим відданим.