Text 32
32
Devanagari
Деванагарі
द्वयोरप्येक एवार्थो भगवच्छब्दलक्षण: ॥ ३२ ॥
Text
Текст
nairguṇyo bhakti-lakṣaṇaḥ
dvayor apy eka evārtho
bhagavac-chabda-lakṣaṇaḥ
наірґун̣йо бгакті-лакшан̣ах̣
двайор апй ека ева̄ртго
бгаґавач-чгабда-лакшан̣ах̣
Synonyms
Послівний переклад
jñāna-yogaḥ — philosophical research; ca — and; mat-niṣṭhaḥ — directed towards Me; nairguṇyaḥ — free from the material modes of nature; bhakti — devotional service; lakṣaṇaḥ — named; dvayoḥ — of both; api — moreover; ekaḥ — one; eva — certainly; arthaḥ — purpose; bhagavat — the Supreme Personality of Godhead; śabda — by the word; lakṣaṇaḥ — signified.
джн̃а̄на-йоґах̣ — філософський пошук; ча — і; мат-нішт̣гах̣ — скерований до Мене; наірґун̣йах̣ — вільний від ґун матеріальної природи; бгакті — віддане служіння; лакшан̣ах̣ — що називається; двайох̣ — обох; апі — більше того; еках̣ — один; ева — певно; артгах̣ — мета; бгаґават — Верховний Бог-Особа; ш́абда — словом; лакшан̣ах̣ — означений.
Translation
Переклад
Philosophical research culminates in understanding the Supreme Personality of Godhead. After achieving this understanding, when one becomes free from the material modes of nature, he attains the stage of devotional service. Either by devotional service directly or by philosophical research, one has to find the same destination, which is the Supreme Personality of Godhead.
Вінець філософського пошуку — це пізнати Верховного Бога-Особу. Зрозумівши це і звільнившись від впливу ґун матеріальної природи, людина піднімається на рівень відданого служіння. Чи відданим служінням, чи філософським пошуком, треба знайти найвищу ціль — Верховного Бога-Особу.
Purport
Коментар
It is said in Bhagavad-gītā that after many, many lives of philosophical research the wise man ultimately comes to the point of knowing that Vāsudeva, the Supreme Personality of Godhead, is everything, and therefore he surrenders unto Him. Such serious students in philosophical research are rare because they are very great souls. If by philosophical research one cannot come to the point of understanding the Supreme Person, then his task is not finished. His search in knowledge is still to be continued until he comes to the point of understanding the Supreme Lord in devotional service.
ПОЯСНЕННЯ: У «Бгаґавад-ґіті» сказано, що після багатьох, багатьох життів, присвячених філософському пошуку, мудра людина врешті-решт усвідомлює, що Ва̄судева, Верховний Бог-Особа, — це все суще, і тому віддається Йому. Такі серйозні шукачі істини трапляються дуже рідко, тому що це дуже великі душі. Якщо філософський пошук не привів до пізнання Верховної Особи, його слід вважати незавершеним. Треба шукати істину далі, аж поки прийде розуміння Верховного Господа і відданого служіння.
The opportunity for direct touch with the Personality of Godhead is given in Bhagavad-gītā, where it is also said that those who take to other processes, namely the processes of philosophical speculation and mystic yoga practice, have much trouble. After many, many years of much trouble, a yogī or wise philosopher may come to Him, but his path is very troublesome, whereas the path of devotional service is easy for everyone. One can achieve the result of wise philosophical speculation simply by discharging devotional service, and unless one reaches the point of understanding the Personality of Godhead by his mental speculation, all his research work is said to be simply a labor of love. The ultimate destination of the wise philosopher is to merge in the impersonal Brahman, but that Brahman is the effulgence of the Supreme Person. The Lord says in Bhagavad-gītā (14.27), brahmaṇo hi pratiṣṭhāham amṛtasyāvyayasya ca: “I am the basis of the impersonal Brahman, which is indestructible and is the supreme bliss.” The Lord is the supreme reservoir of all pleasure, including Brahman pleasure; therefore, one who has unflinching faith in the Supreme Personality of Godhead is said to be already realized in impersonal Brahman and Paramātmā.
«Бгаґавад-ґіта» дає можливість безпосередньо зустрітися з Богом-Особою, і зазначає, що ті, хто вдається до інших методів — філософських роздумів чи практики містичної йоґи, — зазнають великих труднощів. Через багато, багато років цих важких зусиль йоґ чи мудрий філософ може прийти до Господа, але цей шлях дуже важкий. Натомість шлях відданого служіння легкий для всіх. Результатів, які дає філософська мудрість і роздуми, можна досягнути просто за допомогою відданого служіння. Разом з тим, якщо умоглядні роздуми не приводять мислителя до пізнання Бога-Особи, весь його пошук залишається марним клопотом, який він добровільно взяв на себе. Остаточна мета мудреця-філософа полягає в тому, щоб злитися з безособистісним Брахманом, але Брахман — це не що інше, як сяйво Верховної Особи. Господь каже в «Бгаґавад-ґіті» (14.27): брахман̣о хі пратішт̣га̄хам амр̣тасйа̄вйайасйа ча — «Я основа безособистісного Брахмана, незнищенної обителі найвищого блаженства». Господь — це верховне вмістище всієї насолоди, включно з блаженством Брахмана, тому вважають, що людина, яка непохитно вірить у Верховного Бога-Особу, вже пізнала безособистісний Брахман і Параматму.