Texts 45-46
45–46
Devanagari
Деванагарі
तत्पञ्चत्वमहंमानादुत्पत्तिर्द्रव्यदर्शनम् ॥ ४५ ॥
यथाक्ष्णोर्द्रव्यावयवदर्शनायोग्यता यदा ।
तदैव चक्षुषो द्रष्टुर्द्रष्टृत्वायोग्यतानयो: ॥ ४६ ॥
Text
Текст
dravyekṣāyogyatā yadā
tat pañcatvam ahaṁ-mānād
utpattir dravya-darśanam
дравйекша̄йоґйата̄ йада̄
тат пан̃чатвам ахам̇-ма̄на̄д
утпаттір дравйа-дарш́анам
darśanāyogyatā yadā
tadaiva cakṣuṣo draṣṭur
draṣṭṛtvāyogyatānayoḥ
дарш́ана̄йоґйата̄ йада̄
тадаіва чакшушо драшт̣ур
драшт̣р̣тва̄йоґйата̄найох̣
Synonyms
Послівний переклад
dravya — of objects; upalabdhi — of perception; sthānasya — of the place; dravya — of objects; īkṣā — of perception; ayogyatā — incapability; yadā — when; tat — that; pañcatvam — death; aham-mānāt — from the misconception of “I”; utpattiḥ — birth; dravya — the physical body; darśanam — viewing; yathā — just as; akṣṇoḥ — of the eyes; dravya — of objects; avayava — parts; darśana — of seeing; ayogyatā — incapability; yadā — when; tadā — then; eva — indeed; cakṣuṣaḥ — of the sense of sight; draṣṭuḥ — of the seer; draṣṭṛtva — of the faculty of seeing; ayogyatā — incapability; anayoḥ — of both of these.
дравйа — об’єктів; упалабдгі — сприйняття; стга̄насйа — місця; дравйа — об’єктів; ікша̄ — сприйняття; айоґйата̄ — нездатність; йада̄ — коли; тат — те; пан̃чатвам — смерть; ахам-ма̄на̄т — хибної концепції «я»; утпаттіх̣ — народження; дравйа — фізичне тіло; дарш́анам — споглядання; йатга̄ — як; акшн̣ох̣ — очей; дравйа — об’єктів; авайава — частини; дарш́ана — бачення; айоґйата̄ — нездатність; йада̄ — коли; тада̄ — тоді; ева — справді; чакшушах̣ — чуття зору; драшт̣ух̣ — споглядача; драшт̣р̣тва — здатності бачити; айоґйата̄ — нездатності; анайох̣ — обох.
Translation
Переклад
When the eyes lose their power to see color or form due to morbid affliction of the optic nerve, the sense of sight becomes deadened. The living entity, who is the seer of both the eyes and the sight, loses his power of vision. In the same way, when the physical body, the place where perception of objects occurs, is rendered incapable of perceiving, that is known as death. When one begins to view the physical body as one’s very self, that is called birth.
Коли через хворобу зорового нерва очі втрачають здатність бачити форми та барви, чуття зору відмирає і жива істота, споглядач і очей, і зору, сліпне. Так само, коли фізичне тіло, в якому відбувається сприйняття об’єктів, втрачає здатність що-небудь сприймати, це називають смертю. А коли жива істота починає вважати певне фізичне тіло за саму себе, цю мить називають народженням.
Purport
Коментар
When one says, “I see,” this means that he sees with his eyes or with his spectacles; he sees with the instrument of sight. If the instrument of sight is broken or becomes diseased or incapable of acting, then he, as the seer, also ceases to act. Similarly, in this material body, at the present moment the living soul is acting, and when the material body, due to its incapability to function, ceases, he also ceases to perform his reactionary activities. When one’s instrument of action is broken and cannot function, that is called death. Again, when one gets a new instrument for action, that is called birth. This process of birth and death is going on at every moment, by constant bodily change. The final change is called death, and acceptance of a new body is called birth. That is the solution to the question of birth and death. Actually, the living entity has neither birth nor death, but is eternal. As confirmed in Bhagavad-gītā, na hanyate hanyamāne śarīre: the living entity never dies, even after the death or annihilation of this material body.
ПОЯСНЕННЯ: Коли людина каже: «Я бачу», — це означає, що вона бачить за допомогою своїй очей чи окулярів, певного знаряддя зору. А якщо очі, знаряддя зору, псуються, захворюють чи стають нездатними функціонувати, тоді людина також перестає бачити. Так само, тепер діяльність живої істоти відбувається в матеріальному тілі, а коли матеріальне тіло втрачає здатність діяти, жива істота теж припиняє свою діяльність, що являля собою наслідок її попередніх дій. Коли знаряддя, механізм, за допомогою якого істота діяла, ламається і перестає функціонувати, це називають смертю. А коли істота отримує нове знаряддя чи механізм для діяльності, це називають народженням. Народження і смерть відбуваються щомиті, бо тіло щомиті змінюється. Остання зміна тіла називається смертю, а отримання нового тіла називається народженням. Насправді, жива істота не народжується і не вмирає, вона вічна. Це підтверджує «Бгаґавад-ґіта»: на ханйате ханйама̄не ш́аріре — жива істота ніколи не вмирає, навіть коли гине чи руйнується матеріальне тіло.