Text 15
15
Devanagari
Деванагарі
आमयाव्यप्रदीप्ताग्निरल्पाहारोऽल्पचेष्टित: ॥ १५ ॥
Text
Текст
gṛha-pāla ivāharan
āmayāvy apradīptāgnir
alpāhāro ’lpa-ceṣṭitaḥ
ґр̣ха-па̄ла іва̄харан
а̄майа̄вй апрадіпта̄ґнір
алпа̄ха̄ро ’лпа-чешт̣ітах̣
Synonyms
Послівний переклад
а̄сте — залишається; аваматйа̄ — зневажений; упанйастам — покидьки; ґр̣ха-па̄лах̣ — собака; іва — як; а̄харан — з’їдаючи; а̄майа̄ві — хворий; апрадіпта-аґніх̣ — страждаючи від слабкого травлення; алпа — мало; а̄ха̄рах̣ — харчування; алпа — мало; чешт̣ітах̣ — діяльність.
Translation
Переклад
Thus he remains at home just like a pet dog and eats whatever is so negligently given to him. Afflicted with many illnesses, such as dyspepsia and loss of appetite, he eats only very small morsels of food, and he becomes an invalid who cannot work any more.
Так він живе вдома, як домашній пес, харчуючись тим, що йому кидають. Страждаючи від численних хвороб, як то слабке травлення і брак апетиту, він їсть дуже мало і стає зовсім немічним, нездатним ні до якої роботи.
Purport
Коментар
Before meeting death one is sure to become a diseased invalid, and when he is neglected by his family members, his life becomes less than a dog’s because he is put into so many miserable conditions. The Vedic literatures therefore enjoin that before the arrival of such miserable conditions one should leave home and die without the knowledge of his family members. If a man leaves home and dies without his family’s knowing, that is considered to be a glorious death. But an attached family man wants his family members to carry him in a great procession even after his death, and although he will not be able to see how the procession goes, he still desires that his body be taken gorgeously in procession. Thus he is happy without even knowing where he has to go when he leaves his body for the next life.
ПОЯСНЕННЯ: Перед смертю людина перетворюється на хворого каліку, і якщо його ще й зневажають родичі, його життя, сповнене численних старждань, стає гіршим від собачого. Тому ведичні писання кажуть, що чоловік повинен покинути дім ще до того, як опиниться в такому жалюгідному становищі, і знайти смерть так, щоб ніхто з його родичів не знав про це. Якщо чоловік покидає дім і вмирає так, що про не знає ніхто з його близьких, це вважають за славетну смерть. Але прив’язаний до сімейного життя чоловік хоче, щоб після його смерті близькі влаштували для нього похоронну процесію, і хоча він не зможе її бачити, він хоче, щоб його тіло несли з усією можливою урочистістю. Думка про такий похорон тішить його, хоча він і не знає, куди йому доведеться піти в наступному житті, покинувши це тіло.