Text 27
27
Devanagari
Деванагарі
अर्हयेद्दानमानाभ्यां मैत्र्याभिन्नेन चक्षुषा ॥ २७ ॥
Text
Текст
bhūtātmānaṁ kṛtālayam
arhayed dāna-mānābhyāṁ
maitryābhinnena cakṣuṣā
бгӯта̄тма̄нам̇ кр̣та̄лайам
архайед да̄на-ма̄на̄бгйа̄м̇
маітрйа̄бгіннена чакшуша̄
Synonyms
Послівний переклад
атга — тому; ма̄м — Мене; сарва-бгӯтешу — в усіх живих істотах; бгӯта-а̄тма̄нам — Душу всіх істот; кр̣та-а̄лайам — що перебуває; архайет — повинен задовольняти; да̄на-ма̄на̄бгйа̄м — дарами й повагою; маітрйа̄ — дружнім ставленням; абгіннена — рівним; чакшуша̄ — баченням.
Translation
Переклад
Therefore, through charitable gifts and attention, as well as through friendly behavior and by viewing all to be alike, one should propitiate Me, who abide in all creatures as their very Self.
Отже, роздаючи дари, уважно й шанобливо ставлячись до інших живих істот, по-дружньому поводячись з іншми і вважаючи всіх рівними, людина повинна старатися задовольнити Мене, Господа, що перебуває в усіх створіннях як їхнє Єство.
Purport
Коментар
It should not be misunderstood that because the Supersoul is dwelling within the heart of a living entity, the individual soul has become equal to Him. The equality of the Supersoul and the individual soul is misconceived by the impersonalist. Here it is distinctly mentioned that the individual soul should be recognized in relationship with the Supreme Personality of Godhead. The method of worshiping the individual soul is described here as either giving charitable gifts or behaving in a friendly manner, free from any separatist outlook. The impersonalist sometimes accepts a poor individual soul as being daridra-nārāyaṇa, meaning that Nārāyaṇa, the Supreme Personality of Godhead, has become poor. This is a contradiction. The Supreme Personality of Godhead is full in all opulences. He can agree to live with a poor soul or even with an animal, but this does not make Him poor.
ПОЯСНЕННЯ: На підставі того, що Наддуша перебуває в серці кожної живої істоти, не слід будувати помилкову теорію про те, що індивідуальна душа рівна Господу. Ідея про рівність Наддуші й індивідуальної душі — це хибна концепція імперсоналістів. У цих виразно сказано, що треба навчитися бачити зв’язок індивідуальної душі з Верховним Богом-Особою. Згідно з описаним тут методом, індивідуальній душі треба поклонятися даруючи пожертви або виявляючи дружнє ставлення, вільне від егоїзму. Імперсоналісти іноді вважають бідну індивідуальну душу за дарідра-нараяну, маючи на увазі, що Нараяна, Верховний Бог-Особа, став бідняком. Це суперечливий висновок. Верховний Бог-Особа довершений в усіх багатствах. Він може погодитися жити разом з бідною душею чи навіть із твариною, але Сам Він не стає через це бідняком.
There are two Sanskrit words used here, māna and dāna. Māna indicates a superior, and dāna indicates one who gives charitable gifts or is compassionate towards an inferior. We cannot treat the Supreme Personality of Godhead as an inferior who is dependent on our charitable gifts. When we give charity, it is to a person who is inferior in his material or economic condition. Charity is not given to a rich man. Similarly, it is explicitly stated here that māna, respect, is offered to a superior, and charity is offered to an inferior. The living entities, according to different results of fruitive activities, may become rich or poor, but the Supreme Personality of Godhead is unchangeable; He is always full in six opulences. Treating a living entity equally does not mean treating him as one would treat the Supreme Personality of Godhead. Compassion and friendliness do not necessitate falsely elevating someone to the exalted position of the Supreme Personality of Godhead. We should not, at the same time, misunderstand that the Supersoul situated in the heart of an animal like a hog and the Supersoul situated in the heart of a learned brāhmaṇa are different. The Supersoul in all living entities is the same Supreme Personality of Godhead. By His omnipotency, He can live anywhere, and He can create His Vaikuṇṭha situation everywhere. That is His inconceivable potency. Therefore, when Nārāyaṇa is living in the heart of a hog, He does not become a hog-Nārāyaṇa. He is always Nārāyaṇa and is unaffected by the body of the hog.
У цьому вірші вжито два слова: ма̄на і да̄на. Ма̄на — це ставлення до старшого, а да̄на — це дари чи прояв співчуття до тих, хто перебуває на нижчому становищі. Не можна ставитися до Верховного Бога-Особи як до нижчого від себе й залежного від наших дарів. Милостиню й пожертви ми даємо тим, чиє матеріальне чи економічне становище нижче за наше. Багатій людині не дають милостиню. Відповідно до цього, тут ясно сказано, що до старших виявляють повагу (ма̄на), а нижчим роздають милостиню. Залежно від результатів своєї корисливої діяльності живі істоти можуть стати багатими чи бідними, але Верховний Бог-Особа завжди незмінний; Він завжди довершений у шести багатствах. Ставитися до живої істоти як до рівної не означає ставитися до неї як до Верховного Бога-Особи. Щоб виявляти співчуття і приязність до інших живих істот, не потрібно підносити їх до рівня Верховного Бога-Особи, обдурюючи себе і їх. Разом з тим, було б помилкою думати, що Наддуша в серці тварини, як оце свиня, відмінна від Наддуші в серці вченого брахмани. Наддуша в серці всіх живих істот — це одни і той самий Верховний Бог-Особа. Він всемогутній і тому може жити скрізь, і скрізь Він створює навколо Себе атмосферу Вайкунтги. Це Його незбагненна сила. Тому, коли Нараяна живе в серці свині, Він не перетворюється на свиню-Нараяну. Він завжди Нараяна, і тіло свині не має на Нього ніякого впливу.