Text 14
14
Devanagari
Деванагарі
येनातिव्रज्य त्रिगुणं मद्भावायोपपद्यते ॥ १४ ॥
Text
Текст
ātyantika udāhṛtaḥ
yenātivrajya tri-guṇaṁ
mad-bhāvāyopapadyate
а̄тйантіка уда̄хр̣тах̣
йена̄тівраджйа трі-ґун̣ам̇
мад-бга̄ва̄йопападйате
Synonyms
Послівний переклад
сах̣ — це; ева — певно; бгакті-йоґа — віддане служіння; а̄кгйах̣ — називається; а̄тйантіках̣ — найвищий рівень; уда̄хр̣тах̣ — пояснено; йена — яким; атівраджйа — долаючи; трі-ґун̣ам — три ґуни матеріальної природи; мат-бга̄ва̄йа — на Мій трансцендентний рівень; упападйате — піднімається.
Translation
Переклад
By attaining the highest platform of devotional service, as I have explained, one can overcome the influence of the three modes of material nature and be situated in the transcendental stage, as is the Lord.
Досягнувши найвищого рівня відданого служіння, який Я описав, людина перемагає вплив трьох ґун матеріальної природи і піднімається на трансцендентний рівень, на якому існує Господь.
Purport
Коментар
Śrīpāda Śaṅkarācārya, who is supposed to be the leader of the impersonalist school of philosophers, has admitted in the beginning of his comments on Bhagavad-gītā that Nārāyaṇa, the Supreme Personality of Godhead, is beyond the material creation; except for Him, everything is within the material creation. It is also confirmed in the Vedic literature that before the creation there was only Nārāyaṇa; neither Lord Brahmā nor Lord Śiva existed. Only Nārāyaṇa, or the Supreme Personality of Godhead, Viṣṇu, or Kṛṣṇa, is always in the transcendental position, beyond the influence of material creation.
ПОЯСНЕННЯ: Шріпада Шанкарачар’я, що його вважають за провідника філософської школи імперсоналізму, на початку свого коментаря до «Бгаґавад-ґіти» визнає, що Нараяна, Верховний Бог-Особа, існує поза матеріальним творінням, а крім Нього, все інше належить до матеріального творіння. Ведичні писання теж підтверджують, що до творення існував тільки Нараяна, не було ні Господа Брахми, ні Господа Шіви. Тільки Нараяна, Верховний Бог-Особа, Вішну, чи Крішна, завжди перебуває в трансцендентному становищі, поза впливом матеріальної природи.
The material qualities of goodness, passion and ignorance cannot affect the position of the Supreme Personality of Godhead; therefore He is called nirguṇa (free from all tinges of material qualities). Here the same fact is confirmed by Lord Kapila: one who is situated in pure devotional service is transcendentally situated, as is the Lord. Just as the Lord is unaffected by the influence of the material modes, so too are His pure devotees. One who is not affected by the three modes of material nature is called a liberated soul, or brahma-bhūta soul. Brahma-bhūtaḥ prasannātmā is the stage of liberation. Ahaṁ brahmāsmi: “I am not this body.” This is applicable only to the person who constantly engages in the devotional service of Kṛṣṇa and is thus in the transcendental stage; he is above the influence of the three modes of material nature.
Матеріальні якості добра, пристрасті й невігластва не можуть вплинути на Верховного Бога-Особу, тому Його називають нірґуною, вільним від будь-яких домішків матеріальних якостей. Те саме засвідчує тут Господь Капіла: особа, яка утвердилася в чистому відданому служінні, перебуває на трансцендентному рівні, як і Господь. Як на Господа не можуть вплинути матеріальні ґуни, так само вони не можуть вплинути й на Його чистих відданих. Особу, на яку не впливають три ґуни матеріальної природи, називають звільненою душею, брахма-бгутою. Брахма-бгӯтах̣ прасанна̄тма̄ — це рівень звільнення. Ахам̇ брахма̄смі — «Я не тіло». Це стосується тільки тих, хто постійно виконує віддане служіння Крішні й тому перебуває на трансцендентному рівні. Така людина вища за вплив трьох ґун матеріальної природи.
It is the misconception of the impersonalists that one can worship any imaginary form of the Lord, or Brahman, and at the end merge in the Brahman effulgence. Of course, to merge into the bodily effulgence (Brahman) of the Supreme Lord is also liberation, as explained in the previous verse. Ekatva is also liberation, but that sort of liberation is never accepted by any devotee, for qualitative oneness is immediately attained as soon as one is situated in devotional service. For a devotee, that qualitative equality, which is the result of impersonal liberation, is already attained; he does not have to try for it separately. It is clearly stated here that simply by pure devotional service one becomes qualitatively as good as the Lord Himself.
Імперсоналісти помилково гадають, що можна поклонятися будь-якій вигаданій формі Господа, чи Брахмана, а вкінці злитися з сяйвом Брахмана. Звичайно, злитися з сяйвом тіла Верховного Господа, тобто з Брахманом, — це теж звільнення, як пояснено в попередньому вірші. Екатва — це теж звільнення, але жоден відданий ніколи не погодиться на таке звільнення, тому що якісної єдності з Господом відразу ж досягає кожен, хто утверджується у відданому служінні. Відданий уже досягнув якісної єдності, яку дає безособистісне звільнення, і тому не мусить докладати окремих зусиль, щоб здобути її. Тут чітко сказано, що, просто виконуючи віддане служіння, особа досягає одної природи з Господом.