Text 30
30
Devanagari
Деванагарі
भूत्या स्वया कुटिलकुन्तलवृन्दजुष्टम् ।
मीनद्वयाश्रयमधिक्षिपदब्जनेत्रं
ध्यायेन्मनोमयमतन्द्रित उल्लसद्भ्रु ॥ ३० ॥
Text
Текст
bhūtyā svayā kuṭila-kuntala-vṛnda-juṣṭam
mīna-dvayāśrayam adhikṣipad abja-netraṁ
dhyāyen manomayam atandrita ullasad-bhru
бгӯтйа̄ свайа̄ кут̣іла-кунтала-вр̣нда-джушт̣ам
міна-двайа̄ш́райам адгікшіпад абджа-нетрам̇
дгйа̄йен маномайам атандріта улласад-бгру
Synonyms
Послівний переклад
yat — which face of the Lord; śrī-niketam — a lotus; alibhiḥ — by bees; parisevyamānam — surrounded; bhūtyā — by elegance; svayā — its; kuṭila — curly; kuntala — of hair; vṛnda — by a multitude; juṣṭam — adorned; mīna — of fish; dvaya — a pair; āśrayam — dwelling; adhikṣipat — putting to shame; abja — a lotus; netram — having eyes; dhyāyet — one should meditate on; manaḥ-mayam — formed in the mind; atandritaḥ — attentive; ullasat — dancing; bhru — having eyebrows.
йат — це обличчя Господа; ш́рі-нікетам — лотос; алібгіх̣ — бджолами; парісевйама̄нам — оточений; бгӯтйа̄ — вишуканістю; свайа̄ — своєю; кут̣іла — кучерявого; кунтала — волосся; вр̣нда — пасмами; джушт̣ам — прикрашене; міна — риби; двайа — пари; а̄ш́райам — обитель; адгікшіпат — соромлячи; абджа — лотос; нетрам — очі; дгйа̄йет — повинен медитувати; манах̣-майам — сформувавши в розумі; атандрітах̣ — уважний; улласат — що танцюють; бгру — з бровами.
Translation
Переклад
The yogi then meditates upon the beautiful face of the Lord, which is adorned with curly hair and decorated by lotuslike eyes and dancing eyebrows. A lotus surrounded by swarming bees and a pair of swimming fish would be put to shame by its elegance.
Так йоґ медитує на прекрасне, обрамлене кучерями, обличчя Господа, якому додають краси лотосові очі і на якому танцюють брови. Врода цього обличчя засоромила б лотос, навколо якого в’ються бджоли і плаває пара рибок.
Purport
Коментар
One important statement here is dhyāyen manomayam. Manomayam is not imagination. Impersonalists think that the yogī can imagine any form he likes, but, as stated here, the yogī must meditate upon the form of the Lord which is experienced by devotees. Devotees never imagine a form of the Lord. They are not satisfied by something imaginary. The Lord has different eternal forms; each devotee likes a particular form and thus engages himself in the service of the Lord by worshiping that form. The Lord’s form is depicted in different ways according to scriptures. As already discussed, there are eight kinds of representations of the original form of the Lord. These representations can be produced by the use of clay, stone, wood, paint, sand, etc., depending upon the resources of the devotee.
ПОЯСНЕННЯ: У цьому вірші треба звернути особливу увагу на слова дгйа̄йен маномайам. Маномайам не означає «уявний». Імперсоналісти гадають, що йоґ може вигадати яку завгодно форму, але у цих віршах сказано, йоґ повинен медитувати на форму, яку вже бачили віддані. Віддані ніколи не вигадують Господнього образу. Їх не задовольняє жодна вигадка. Господь має багато вічних форм і кожному відданому подобається якась із них. Поклоняючись цій формі, відданий служить Господу. Писання дають численні описи форми Господа. Як уже згадано, первинну форму Господа можна представити вісьмома способами: її можна відтворити з глини, каменю, дерева, фарб, піску і т. д., залежно від можливостей відданого. Маномайам — це образ Господа, викарбуваний в розумі. Образ, утворений у розумі, належить до вісьмох різновидів авторитетних зображень Господа. Це не плід уяви. На істинний образ Господа можна медитувати різними способами, однак це не означає, що цей образ можна собі вигадати.
Manomayam is a carving of the form of the Lord within the mind. This is included as one of the eight different carvings of the form of the Lord. It is not imagination. Meditation on the actual form of the Lord may be manifested in different manners, but one should not conclude that one has to imagine a form. There are two comparisons in this verse: first the Lord’s face is compared to a lotus, and then His black hair is compared to humming bees swarming around the lotus, and His two eyes are compared to two fish swimming about. A lotus flower on the water is very beautiful when surrounded by humming bees and fish. The Lord’s face is self-sufficient and complete. His beauty defies the natural beauty of a lotus.
У цьому вірші вжито два порівняння: обличчя Господа порівняно до лотоса, тоді як Його чорне волосся порівняно до бджіл, що гудуть і в’ються навколо квітки лотоса, а Його очі — до двох рибок, які плавають біля цього лотоса. Лотосова квітка, біля якої плавають рибки і в’ються бджоли, виглядає дуже гарно. Обличчя Господа довершене й самодостатнє. Його врода затьмарює природну вроду лотоса.