Text 3
3
Devanagari
Деванагарі
मितमेध्यादनं शश्वद्विविक्तक्षेमसेवनम् ॥ ३ ॥
Text
Текст
mokṣa-dharma-ratis tathā
mita-medhyādanaṁ śaśvad
vivikta-kṣema-sevanam
мокша-дгарма-ратіс татга̄
міта-медгйа̄данам̇ ш́аш́вад
вівікта-кшема-севанам
Synonyms
Послівний переклад
grāmya — conventional; dharma — religious practice; nivṛttiḥ — ceasing; ca — and; mokṣa — for salvation; dharma — religious practice; ratiḥ — being attracted to; tathā — in that way; mita — little; medhya — pure; adanam — eating; śaśvat — always; vivikta — secluded; kṣema — peaceful; sevanam — dwelling.
ґра̄мйа — визначену звичаєм; дгарма — релігійну практику; нівр̣ттіх̣ — припинивши; ча — і; мокша — задля звільнення; дгарма — до релігійної практики; ратіх̣ — приваблюючись; татга̄ — так; міта — трохи; медгйа — чисто; аданам — харчуючись; ш́аш́ват — завжди; вівікта — відлюдно; кшема — спокійно; севанам — живучи.
Translation
Переклад
One should cease performing conventional religious practices and should be attracted to those which lead to salvation. One should eat very frugally and should always remain secluded so that he can achieve the highest perfection of life.
Треба облишити світські релігійні обряди і розвинути прив’язаність до тої релігійної практики, яка провадить до звільнення. Треба бути дуже помірно їсти і жити завжди усамітнено, прагнучи досягнути найвищої досконалості життя.
Purport
Коментар
It is recommended herein that religious practice for economic development or the satisfaction of sense desires should be avoided. Religious practices should be executed only to gain freedom from the clutches of material nature. It is stated in the beginning of Śrīmad-Bhāgavatam that the topmost religious practice is that by which one can attain to the transcendental devotional service of the Lord, without reason or cause. Such religious practice is never hampered by any impediments, and by its performance one actually becomes satisfied. Here this is recommended as mokṣa-dharma, religious practice for salvation, or transcendence of the clutches of material contamination. Generally people execute religious practices for economic development or sense gratification, but that is not recommended for one who wants to advance in yoga.
ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш радить облишити релігійну практику, мета якої полягає в поліпшенні матеріальних умов і задоволенні чуттів. Релігійна практика призначена тільки для того, щоб дарувати свободу від лабет матеріальної природи. На початку «Шрімад-Бгаґаватам» сказано, що найвища релігійна практика — це та практика, яка приводить до трансцендентного відданого служіння Господу, вільного від будь-яких мотивів і корисливості. Такій релігійній практиці ніщо не може стати на перешкоді, і той, хто до неї вдається, знаходить істинне вдоволення. Цей вірш називає це мокша-дгармою, релігійною практикою, яка дарує звільнення чи трансцендентність до матеріальної скверни. Загалом люди вдаються до релігії задля матеріального збагачення або задоволення чуттів, однак цього не радять робити людині, яка прагне поступу в йозі.
The next important phrase is mita-medhyādanam, which means that one should eat very frugally. It is recommended in the Vedic literatures that a yogī eat only half what he desires according to his hunger. If one is so hungry that he could devour one pound of foodstuffs, then instead of eating one pound, he should consume only half a pound and supplement this with four ounces of water; one fourth of the stomach should be left empty for passage of air in the stomach. If one eats in this manner, he will avoid indigestion and disease. The yogī should eat in this way, as recommended in the Śrīmad-Bhāgavatam and all other standard scriptures. The yogī should live in a secluded place, where his yoga practice will not be disturbed.
Наступне важливе словосполучення, вжите в цьому вірші, — це міта-медгйа̄данам, яке означає, що треба бути дуже помірним у їжі. Ведичні писання радять йоґові їсти лише половину того, що б йому хотілося з’їсти, аби втамувати свій голод. Якщо він такий голодний, що йому хочеться з’їсти кілограм їжі, йому треба з’їсти лише півкілограма, запивши їх чверть літрою води, і одну чверть шлунку залишити порожньою для вільного доступу повітря. Той, хто їсть таким чином, не буде хворіти і страждати на нестравлення. Саме так повинен їсти йоґ, згідно з рекомендаціями «Шрімад-Бгаґаватам» та всіх інших класичних текстів. Йоґ повинен жити на відлюдді, щоб ніхто не заважав йому практикувати йоґу.