Text 18
18
Devanagari
Деванагарі
ध्यायेद्देवं समग्राङ्गं यावन्न च्यवते मन: ॥ १८ ॥
Text
Текст
puṇya-śloka-yaśaskaram
dhyāyed devaṁ samagrāṅgaṁ
yāvan na cyavate manaḥ
пун̣йа-ш́лока-йаш́аскарам
дгйа̄йед девам̇ самаґра̄н̇ґам̇
йа̄ван на чйавате манах̣
Synonyms
Послівний переклад
кіртанйа — гідна оспівування; тіртга-йаш́асам — слава Господа; пун̣йа-ш́лока — відданих; йаш́ах̣-карам — що уславлює; дгйа̄йет — людина повинна медидтувати; девам — на Господа; самаґра-ан̇ґам — всі члени; йа̄ват — доки; на — не; чйавате — відхиляється; манах̣ — розум.
Translation
Переклад
The glory of the Lord is always worth singing, for His glories enhance the glories of His devotees. One should therefore meditate upon the Supreme Personality of Godhead and upon His devotees. One should meditate on the eternal form of the Lord until the mind becomes fixed.
Треба завжди оспівувати Господню славу, бо Його слава примножує славу Його відданих. Отже, треба медитувати на Верховного Бога-Особу і на Його відданих. Треба повсякчасно медитувати на вічний образ Господа, аж поки розум цілковито зосередиться на ньому.
Purport
Коментар
One has to fix his mind on the Supreme Personality of Godhead constantly. When one is accustomed to thinking of one of the innumerable forms of the Lord — Kṛṣṇa, Viṣṇu, Rāma, Nārāyaṇa, etc. — he has reached the perfection of yoga. This is confirmed in the Brahma-saṁhitā: a person who has developed pure love for the Lord, and whose eyes are smeared with the ointment of transcendental loving exchange, always sees within his heart the Supreme Personality of Godhead. The devotees especially see the Lord in the beautiful blackish form of Śyāmasundara. That is the perfection of yoga. This yoga system should be continued until the mind does not vacillate for a moment. Oṁ tad viṣṇoḥ paramaṁ padaṁ sadā paśyanti sūrayaḥ: the form of Viṣṇu is the highest individuality and is always visible to sages and saintly persons.
ПОЯСНЕННЯ: Треба повсякчасно зосереджувати розум на Верховному Богові-Особі. Той, хто привчив себе постійно думати про якийсьіз незліченних образів Господа — про Крішну, Вішну, Раму, Нараяну та інших, — досягнув досконалості йоґи. Це підтверджує «Брахма-самхіта»: той, хто розвинув щиру любов до Господа і в кого очі змащені бальзамом трансцендентних любовних взаємин, завжди бачить Верховного Бога-Особу у своєму серці. Зокрема, відданий бачить Господа у Його прекрасному темному тілі Ш’ямасундари. В цьому полягає досконалість йоґи. Цю йоґу треба практикувати доти, доки розум перестає відхилятися навіть на мить. Ом̇ тад вішн̣ох̣ парамам̇ падам̇ сада̄ паш́йанті сӯрайах̣ — Вішну є найвища особистість і Його завжди споглядають мудреці і святі.
The same purpose is served when a devotee worships the form of the Lord in the temple. There is no difference between devotional service in the temple and meditation on the form of the Lord, since the form of the Lord is the same whether He appears within the mind or in some concrete element. There are eight kinds of forms recommended for the devotees to see. The forms may be made out of sand, clay, wood or stone, they may be contemplated within the mind or made of jewels, metal or painted colors, but all the forms are of the same value. It is not that one who meditates on the form within the mind sees differently from one who worships the form in the temple. The Supreme Personality of Godhead is absolute, and there is therefore no difference between the two. The impersonalists, who desire to disregard the eternal form of the Lord, imagine some round figure. They especially prefer the oṁkāra, which also has form. In Bhagavad-gītā it is stated that oṁkāra is the letter form of the Lord. Similarly, there are statue forms and painting forms of the Lord.
Тої самої мети досягає відданий, який поклоняється формі Господа в храмі. Між відданим служінням у храмі і медитацією на Господній образ немає різниці, тому що образ Господа однаковий, чи Він проявляється в розумі, чи в якомусь доступному грубим чуттям елементі. Існує вісім різновидів форм, які писання рекомендують відданому споглядати. Ці форми можуть бути зроблені з піску, глини, дерева чи каменю, вони можуть бути створені уявою в розумі або утворені за допомогою самоцвітів, металу чи фарб. Усі ці форми мають однакову цінність. Той, хто медитує на форму Господа в розумі, бачить той самий образ, якомум поклоняється відданий у храмі. Верховний Бог-Особа абсолютний, і тому між цими двома Його формами немає різниці. Імперсоналісти через своє зневажливе ставлення до вічного образу Господа уявляють собі якесь коло. Над усім іншим вони віддають перевагу омкарі, хоча омкара теж має форму. У «Бгаґавад-ґіті» сказано, що омкара — це образ Господа, втілений у літерах. Так само Господь втілюється у формі статуї чи картини.
Another significant word in this verse is puṇya-śloka-yaśaskaram. The devotee is called puṇya-śloka. As one becomes purified by chanting the holy name of the Lord, so one can become purified simply by chanting the name of a holy devotee. The pure devotee of the Lord and the Lord Himself are nondifferent. It is sometimes feasible to chant the name of a holy devotee. This is a very sanctified process. Lord Caitanya was once chanting the holy names of the gopīs when His students criticized Him: “Why are You chanting the names of the gopīs? Why not ‘Kṛṣṇa’?” Lord Caitanya was irritated by the criticism, and so there was some misunderstanding between Him and His students. He wanted to chastise them for desiring to instruct Him on the transcendental process of chanting.
Ще одне важливе слово в цьому вірші — це пун̣йа-ш́лока-йаш́аскарам. Відданого називають пун̣йа-ш́лока. Як очищує святе ім’я Господа, так само очищує просто повторення імені святого відданого. Чистий відданий Господа і Сам Господь невідмінні. Іноді рекомендують повторювати ім’я святого відданого, тому що це дуже очищує і підносить людину. Якось Сам Господь Чайтан’я став повторювати святі імена ґопі, а коли Його учні стали критикувати Його, кажучи: «Чому Ти повторюєш імена ґопі ? Чому Ти не повторюєш ім’я Крішни?», — Господь Чайтан’я розгнівався. Внаслідок цього Він посварився зі Своїми учнями, бажаючи покарати їх за спробу давати Йому поради щодо трансцендентної науки повторення святих імен.
The beauty of the Lord is that the devotees who are connected with His activities are also glorified. Arjuna, Prahlāda, Janaka Mahārāja, Bali Mahārāja and many other devotees were not even in the renounced order of life, but were householders. Some of them, such as Prahlāda Mahārāja and Bali Mahārāja, were born of demoniac families. Prahlāda Mahārāja’s father was a demon, and Bali Mahārāja was the grandson of Prahlāda Mahārāja, but still they have become famous because of their association with the Lord. Anyone who is eternally associated with the Lord is glorified with the Lord. The conclusion is that a perfect yogī should always be accustomed to seeing the form of the Lord, and unless the mind is fixed in that way, he should continue practicing yoga.
Господь такий прекрасний, що віддані, які пов’язані з Його діяннями, також здобувають славу. Арджуна, Прахлада, Джанака Махараджа, Балі Махарадж та багато інших відданих не були навіть зречениками, вони були сімейні люди. Деякі з них, як-от Прахлада Махараджа і Балі Махараджа, народилися в демонічних родинах. Батько Прахлади Махараджі був демон, а Балі Махараджа був онуком Прахлади Махараджі, однак завдяки своїм стосункам із Господом вони зажили великої слави. Кожен, хто перебуває у вічних стосунках із Господом, розділяє славу Господа. Отже, висновок полягає в тому, що досконалий йоґ повинен привчати себе споглядати образ Господа і не припиняти своєї практики доти, доки його розум не буде повсякчасно й невідривно зосереджений на Господі.