Text 16
16
Devanagari
Деванагарі
दर्शनीयतमं शान्तं मनोनयनवर्धनम् ॥ १६ ॥
Text
Текст
hṛdayāmbhoja-viṣṭaram
darśanīyatamaṁ śāntaṁ
mano-nayana-vardhanam
хр̣дайа̄мбгоджа-вішт̣арам
дарш́анійатамам̇ ш́а̄нтам̇
мано-найана-вардганам
Synonyms
Послівний переклад
ка̄н̃чі — пояс; ґун̣а — якість; улласат — блискучий; ш́рон̣ім — Його стегна; хр̣дайа — серце; амбгоджа — лотос; вішт̣арам — чий сидіння; дарш́анійа-тамам — найприємніший образ; ш́а̄нтам — вмиротворений; манах̣ — розум, серце; найана — очі; вардганам — тішачи.
Translation
Переклад
His loins and hips encircled by a girdle, He stands on the lotus of His devotee’s heart. He is most charming to look at, and His serene aspect gladdens the eyes and souls of the devotees who behold Him.
Оперезаний блискучим поясом, Господь стоїть на лотосі серця Свого відданого. Його образ являє собою найприємніше видовище в світі, а Його вмиротворений погляд тішить очі і серця відданих, які споглядають Його.
Purport
Коментар
The word darśanīyatamam, which is used in this verse, means that the Lord is so beautiful that the devotee-yogī does not wish to see anything else. His desire to see beautiful objects is completely satisfied by the sight of the Lord. In the material world we want to see beauty, but the desire is never satisfied. Because of material contamination, all the propensities we feel in the material world are ever unsatisfied. But when our desires to see, hear, touch, etc., are dovetailed for the satisfaction of the Supreme Personality of Godhead, they are on the level of the topmost perfection.
ПОЯСНЕННЯ: Як вказує слово дарш́анійатамам, вжите в цьому вірші, Господь настільки прекрасний, що йоґ-відданий не бажає дивитися ні на що інше. Його бажання споглядати прекрасне повністю задовольняється спогляданням Господаг. Ми завжди прагнемо бачити щось прекрасне, але в матеріальному світі це бажання ніколи не задовольняється. Матеріальна скверна не дає нам задовольнити жодну з тих схильностей, які ми відчуваємо. Але коли наше бажання бачити, чути, доторкатися і т. д. спрямовані на задоволення Верховного Бога-Особи, вони досягають найвищої досконалості.
Although the Supreme Personality of Godhead in His eternal form is so beautiful and pleasing to the heart of the devotee, He does not attract the impersonalists, who want to meditate on His impersonal aspect. Such impersonal meditation is simply fruitless labor. The actual yogīs, with half-closed eyes, fix on the form of the Supreme Personality of Godhead, not upon anything void or impersonal.
Незважаючи на всю красу Верховного Бога-Особи в Його вічному образі, що так тішить серце відданого, Він не приваблює імперсоналістів, що воліють медитувати на Його безособистісний аспект. Така безособистісна медитація являє собою просто марну працю. Справжні йоґи споглядають з напівзаплющеними очима Верховного Бога-Особу, а не щось безособистісне чи порожнечу.