Text 27
27
Devanagari
Деванагарі
सर्वत्र जातवैराग्य आब्रह्मभुवनान्मुनि: ॥ २७ ॥
Text
Текст
kālena bahu-janmanā
sarvatra jāta-vairāgya
ābrahma-bhuvanān muniḥ
ка̄лена баху-джанмана̄
сарватра джа̄та-ваіра̄ґйа
а̄брахма-бгувана̄н муніх̣
Synonyms
Послівний переклад
йада̄ — коли; евам — так; адгйа̄тма-ратах̣ — присвятивши себе самоусвідомленню; ка̄лена — багато років; баху-джанмана̄ — багато життів; сарватра — усюди; джа̄та-ваіра̄ґйах̣ — коли прокинулася зреченість; а̄-брахма-бгувана̄т — аж до Брахмалоки; муніх̣ — вдумлива особа.
Translation
Переклад
When a person thus engages in devotional service and self-realization for many, many years and births, he becomes completely reluctant to enjoy any one of the material planets, even up to the highest planet, which is known as Brahmaloka; he becomes fully developed in consciousness.
Коли людина таким чином присвячує себе відданому служінню і самоусвідомленню протягом багатьох, багатьох років і життів, вона повністю позбувається бажання насолоджуватися на будь-якій з матеріальних планет, аж до найвищої, яка називається Брахмалока, і тоді її свідомість досягає повної досконалості.
Purport
Коментар
Anyone engaged in devotional service to the Supreme Personality of Godhead is known as a devotee, but there is a distinction between pure devotees and mixed devotees. A mixed devotee engages in devotional service for the spiritual benefit of being eternally engaged in the transcendental abode of the Lord in full bliss and knowledge. In material existence, when a devotee is not completely purified, he expects material benefit from the Lord in the form of relief from material miseries, or he wants material gain, advancement in knowledge of the relationship between the Supreme Personality of Godhead and the living entity, or knowledge as to the real nature of the Supreme Lord. When a person is transcendental to these conditions, he is called a pure devotee. He does not engage himself in the service of the Lord for any material benefit or for understanding of the Supreme Lord. His one interest is that he loves the Supreme Personality of Godhead, and he spontaneously engages in satisfying Him.
ПОЯСНЕННЯ: Усіх, хто виконує віддане служіння Верховному Богові-Особі, називають відданими, але між чистими відданими і змішаними існує відмінність. Змішаний відданий виконує віддане служіння задля тої чи іншої матеріальної вигоди, а чистий відданий виконує віддане служіння задля духовного блага, щоб вічно існувати в трансцендентній обителі Господа у повному блаженстві та знанні. У матеріальному світі, поки відданий ще не очистився до кінця, він сподівається від Господа матеріальної вигоди у формі полегшення матеріальних страждань, чи матеріальних статків, чи знання про стосунки між Верховним Богом-Особою і живою істотою, чи знання про істинну природу Верховного Господа. Коли людина стає трансцендентною до цих запитів, її називають чистим відданим. Вона служить Господу не для того, щоб отримати яксь матеріальну вигоду чи пізнати Верховного Господа. Нею керує єдине почуття — любов до Верховного Бога-Особи, і вона спонтанно намагається задовольнити Його.
The highest example of pure devotional service is that of the gopīs in Vṛndāvana. They are not interested in understanding Kṛṣṇa, but only in loving Him. That platform of love is the pure state of devotional service. Unless one is advanced to this pure state of devotional service, there is a tendency to desire elevation to a higher material position. A mixed devotee may desire to enjoy a comfortable life on another planet with a greater span of life, such as on Brahmaloka. These are material desires, but because a mixed devotee engages in the service of the Lord, ultimately, after many, many lives of material enjoyment, he undoubtedly develops Kṛṣṇa consciousness, and the symptom of this Kṛṣṇa consciousness is that he is no longer interested in any sort of materially elevated life. He does not even aspire to become a personality like Lord Brahmā.
Найвищий приклад чистого відданого служіння — це ґопі Вріндавани. Вони не прагнули пізнати Крішну, вони хотіли просто кохати Його. Таке кохання являє собою чисту форму відданого служіння. Поки людина не досягнула цієї чистої форми відданого служіння, в неї залишається бажання досягнути вищого становища в матеріальному світі. Змішаний відданий може бажати насолоджуватися зручним життям на іншій планеті, де тривалість життя набагато довша, як оце на Брахмалоці. Це бажання матеріальне, але тому що відданий служить Господу, врешті-решт, після багатьох життів матеріальної насолоди, він неодмінно розвиває свідомість Крішни, для якої властива втрата інтересу до будь-якого матеріального становища. Такий відданий не бажає навіть посісти становище Господа Брахми.