Skip to main content

Text 24

24

Devanagari

Деванагарі

भुक्तभोगा परित्यक्ता द‍ृष्टदोषा च नित्यश: ।
नेश्वरस्याशुभं धत्ते स्वे महिम्नि स्थितस्य च ॥ २४ ॥

Text

Текст

bhukta-bhogā parityaktā
dṛṣṭa-doṣā ca nityaśaḥ
neśvarasyāśubhaṁ dhatte
sve mahimni sthitasya ca
бгукта-бгоґа̄ парітйакта̄
др̣шт̣а-доша̄ ча нітйаш́ах̣
неш́варасйа̄ш́убгам̇ дгатте
све махімні стгітасйа ча

Synonyms

Послівний переклад

bhukta — enjoyed; bhogā — enjoyment; parityaktā — given up; dṛṣṭa — discovered; doṣā — faultiness; ca — and; nityaśaḥ — always; na — not; īśvarasya — of the independent; aśubham — harm; dhatte — she inflicts; sve mahimni — in his own glory; sthitasya — situated; ca — and.

бгукта  —  те, чим насолоджуються; бгоґа̄  —  насолоду; парітйакта̄  —  облишивши; др̣шт̣а  —  виявивши; доша̄  —  хибність; ча  —  і; нітйаш́ах̣  —  завжди; на  —  не; іш́варасйа  —  незалежного; аш́убгам  —  шкоду; дгатте  —  завдає; све махімні  —  у своїй величі; стгітасйа  —  утвердженого; ча  —  і.

Translation

Переклад

By discovering the faultiness of his desiring to lord it over material nature and by therefore giving it up, the living entity becomes independent and stands in his own glory.

Зрозумівши хибність свого бажання панувати над матеріальною природою і таким чином відмовившись від нього, жива істота здобуває незалежність і утверджується у своїй справжній величі.

Purport

Коментар

Because the living entity is not actually the enjoyer of the material resources, his attempt to lord it over material nature is, at the ultimate issue, frustrated. As a result of frustration, he desires more power than the ordinary living entity and thus wants to merge into the existence of the supreme enjoyer. In this way he develops a plan for greater enjoyment.

ПОЯСНЕННЯ: Жива істота не може дійсно насолоджуватися матеріальними ресурсами, і тому врешті-решт її спроби панувати над матеріальною природою зазнають поразки. Розчарована цією поразкою, вона бажає здобути більше могутності, ніж має звичайна жива істота, і тому хоче злитися з буттям верховного володаря насолоди. Таким чином вона плекає задум зазнати набагато більшої насолоди.

When one is actually situated in devotional service, that is his independent position. Less intelligent men cannot understand the position of the eternal servant of the Lord. Because the word “servant” is used, they become confused; they cannot understand that this servitude is not the servitude of this material world. To be the servant of the Lord is the greatest position. If one can understand this and can thus revive one’s original nature of eternal servitorship of the Lord, one stands fully independent. A living entity’s independence is lost by material contact. In the spiritual field he has full independence, and therefore there is no question of becoming dependent upon the three modes of material nature. This position is attained by a devotee, and therefore he gives up the tendency for material enjoyment after seeing its faultiness.

Коли істота утверджується у відданому служінні, вона здобуває справжню незалежність. Люди меншого розуму не розуміють становище вічного слуги Господа. Їх пантеличить слово «слуга», їм невтямки, що це служіння цілком відмінне від служіння в матеріальному світі. Бути слугою Господа    —    це найвище становище, якого можна досягти. Той, хто зумів це зрозуміти і відродив свою первинну природу вічного Господнього слуги, стає цілковито незалежним. Жива істота втрачає незалежність тоді, коли зв’язує своє існування з матеріальною природою. У царстві духу жива істота володіє повною незалежністю, і про її залежність від трьох ґун матеріальної природи не може бути й мови. Відданий досягає цього незалежного становища і тому, побачивши марність бажання насолоджуватися матерією, відмовляється від нього.

The difference between a devotee and an impersonalist is that an impersonalist tries to become one with the Supreme so that he can enjoy without impediment, whereas a devotee gives up the entire mentality of enjoying and engages in the transcendental loving service of the Lord. That is his constitutional glorified position. At that time he is īśvara, fully independent. The real īśvara or īśvaraḥ paramaḥ, the supreme īśvara, or supreme independent, is Kṛṣṇa. The living entity is īśvara only when engaged in the service of the Lord. In other words, transcendental pleasure derived from loving service to the Lord is actual independence.

Відмінність між відданим і імперсоналістом полягає в тому, що імперсоналіст намагається стати єдиним із Всевишнім, щоб безперешкодно насолоджуватися, тоді як відданий взагалі відмовляється від схильності насолоджуватися і присвячує себе трансцендентному любовному служінню Господеві. Це природне становище живої істоти, в якому вона постає в усій своїй величі. Досягнувши цього становища, вона стає ішварою, повністю незалежною. Справжній ішвара, або ішвара парама, тобто верховний ішвара, володар верховної незалежності    —    це Крішна. Жива істота може бути ішварою тільки тоді, коли служить Господу. Іншими словами, істинна незалежність    —    це трансцендентна насолода, яку дарує любовне служіння Господу.