Text 43
43
Devanagari
Деванагарі
क्षेमाय पादमूलं मे प्रविशन्त्यकुतोभयम् ॥ ४३ ॥
Text
Текст
bhakti-yogena yoginaḥ
kṣemāya pāda-mūlaṁ me
praviśanty akuto-bhayam
бгакті-йоґена йоґінах̣
кшема̄йа па̄да-мӯлам̇ ме
правіш́антй акуто-бгайам
Synonyms
Послівний переклад
джн̃а̄на — знанням; ваіра̄ґйа — і відреченістю; йуктена — озброєні; бгакті-йоґена — відданим служінням; йоґінах̣ — йоґи;
Translation
Переклад
The yogīs, equipped with transcendental knowledge and renunciation and engaged in devotional service for their eternal benefit, take shelter of My lotus feet, and since I am the Lord, they are thus eligible to enter into the kingdom of Godhead without fear.
Озброївшись трансцендентним знанням та зреченістю і задля свого вічного блага присвятивши себе відданому служінню, йоґи віддаються під захист Моїх лотосових стіп. Тому що Я Господь, вони таким чином здобувають безстрашність, а також право увійти в царство Бога.
Purport
Коментар
One who actually wants to be liberated from the entanglement of this material world and go back home, back to Godhead, is actually a mystic yogī. The words explicitly used here are yuktena bhakti-yogena. Those yogīs, or mystics, who engage in devotional service are the first-class yogīs. The first-class yogīs, as described in Bhagavad-gītā, are those who are constantly thinking of the Lord, the Supreme Personality of Godhead, Kṛṣṇa. These yogīs are not without knowledge and renunciation. To become a bhakti-yogī means to automatically attain knowledge and renunciation. That is the consequent result of bhakti-yoga. In the Bhāgavatam, First Canto, Second Chapter, it is also confirmed that one who engages in the devotional service of Vāsudeva, Kṛṣṇa, has complete transcendental knowledge and renunciation, and there is no explanation for these attainments. Ahaitukī — without reason, they come. Even if a person is completely illiterate, the transcendental knowledge of the scriptures is revealed unto him simply because of his engagement in devotional service. That is also stated in the Vedic literature. To anyone who has full faith in the Supreme Personality of Godhead and the spiritual master, all the import of the Vedic literatures is revealed. He does not have to seek separately; the yogī who engages in devotional service is full in knowledge and renunciation. If there is a lack of knowledge and renunciation, it is to be understood that one is not in full devotional service. The conclusion is that one cannot be sure of entrance into the spiritual realm — in either the impersonal brahmajyoti effulgence of the Lord or the Vaikuṇṭha planets within that Brahman effulgence — unless he is surrendered unto the lotus feet of the Supreme Lord. The surrendered souls are called akuto-bhaya. They are doubtless and fearless, and their entrance into the spiritual kingdom is guaranteed.
ПОЯСНЕННЯ: Справжній йоґ-містик — це той, хто хоче справді звільнитися від рабства в матеріальному світі й повернутися додому, до Бога. У цьому вірші дуже виразно сказано: йуктена бгакті-йоґена. Йоґи, чи містики, котрі присвячують себе відданому служінню, є найвищими з усіх йоґів. У «Бгаґавад-ґіті» сказано, що найвищі з йоґів — це ті, хто постійно думає про Господа, Верховного Бога-Особу, Крішну. Ці йоґи аж ніяк не позбавлені знання й відреченості. Стати бгакті-йоґом само собою означає розвинути знання і зреченість. Ці речі становлять побічний результат бгакті-йоґи. У другій главі Першої пісні «Шрімад-Бгаґаватам» теж сказано, що людина, яка вдається до відданого служіння Ва̄судеві, Крішні, розвиває досконале трансцендентне знання і зреченість, хоча не докладає до того ніяких зусиль. Ці здобутки є ахаітукі, вони приходять самі собою. Навіть якщо повністю неписьменна людина присвячує себе відданому служінню, трансцендентне знання писання саме відкривається їй. Ведичні писання теж кажуть про це. Вся суть ведичних писань відкривається кожному, хто має цілковиту віру в Верховного Бога-Особу і в духовного вчителя. Немає потреби докладати для цього окремі зусилля, йоґи, які виконують віддане служіння, розвивають досконале знання і зречення. Якщо комусь бракує знання чи зречення, це означає, що він не досягнув досконалості у відданому служінні. Висновок, який випливає з цих віршів, полягає в тому, що, поки людина не віддалася лотосовим стопам Верховного Господа, в неї не може бути певності щодо того, чи їй вдасться увійти в духовне царство — в безособистісне брахмаджйоті, сяйво Господнього тіла, чи на планети Вайкунтги, що плавають в цьому сяйві Брахмана. Душ, які віддалися Господу, називають акуто-бгайа — вони не мають ні сумнівів, ні страху, і досягнення духовного царства їм забезпечене.