Text 32
32
Devanagari
Деванагарі
देवानां गुणलिङ्गानामानुश्रविककर्मणाम् ।
सत्त्व एवैकमनसो वृत्ति: स्वाभाविकी तु या ।
अनिमित्ता भागवती भक्ति: सिद्धेर्गरीयसी ॥ ३२ ॥
Text
Текст
devānāṁ guṇa-liṅgānām
ānuśravika-karmaṇām
sattva evaika-manaso
vṛttiḥ svābhāvikī tu yā
animittā bhāgavatī
bhaktiḥ siddher garīyasī
дева̄на̄м̇ ґун̣а-лін̇ґа̄на̄м
а̄нуш́равіка-карман̣а̄м
саттва еваіка-манасо
вр̣ттіх̣ сва̄бга̄вікі ту йа̄
анімітта̄ бга̄ґаваті
бгактіх̣ сіддгер ґарійасі
Synonyms
Послівний переклад
śrī-bhagavān uvāca — the Supreme Personality of Godhead said; devānām — of the senses or of the presiding deities of the senses; guṇa-liṅgānām — which detect sense objects; ānuśravika — according to scripture; karmaṇām — which work; sattve — unto the mind or unto the Lord; eva — only; eka-manasaḥ — of a man of undivided mind; vṛttiḥ — inclination; svābhāvikī — natural; tu — in fact; yā — which; animittā — without motive; bhāgavatī — to the Personality of Godhead; bhaktiḥ — devotional service; siddheḥ — than salvation; garīyasī — better.
ш́рі-бгаґава̄н ува̄ча — Верховний Бог-Особа сказав; дева̄на̄м — чуттів чи панівних божеств, які керують чуттями; ґун̣а-лін̇ґа̄на̄м — які знаходять об’єкти чуттів; а̄нуш́равіка — згіндо з писаннями; карман̣а̄м — які діють; саттве — розуму чи Господу; ева — тільки; ека-манасах̣ — людини з нероздвоєним розумом; вр̣ттіх̣ — хсильність; сва̄бга̄вікі — природна; ту — певно; йа̄ — яка; анімітта̄ — без мотиву; бга̄ґаваті — Богові-Особі; бгактіх̣ — віддане служіння; сіддгех̣ — від звільнення; ґарійасі — ліпше.
Translation
Переклад
Lord Kapila said: The senses are symbolic representations of the demigods, and their natural inclination is to work under the direction of the Vedic injunctions. As the senses are representatives of the demigods, so the mind is the representative of the Supreme Personality of Godhead. The mind’s natural duty is to serve. When that service spirit is engaged in devotional service to the Personality of Godhead, without any motive, that is far better even than salvation.
Господь Капіла сказав: Чуття уособлюють різних півбогів і за своєю природою схильні діяти згідно з ведичними приписами. Як чуття представляють півбогів, так розум представляє Верховного Бога-Особу. Природний обов’язок розуму — служити. Коли ця схильність служити спрямована в русло відданого служіння Богові-Особі, вільного від будь-яких особистих мотивів, це набагато перевершує навіть спасіння.
Purport
Коментар
The senses of the living entity are always engaged in some occupation, either in activities prescribed in the injunctions of the Vedas or in material activities. The natural inclination of the senses is to work for something, and the mind is the center of the senses. The mind is actually the leader of the senses; therefore it is called sattva. Similarly, the leader of all the demigods who are engaged in the activities of this material world — the sun-god, moon-god, Indra and others — is the Supreme Personality of Godhead.
ПОЯСНЕННЯ: Чуття живої істоти завжди виконують якусь діяльність — або визначену в Ведах, або матеріалістичну. За своєю природою чуття схильні служити чомусь вищому, а осереддя всіх чуттів — це розум. Насправді, розум — це ватажок чуттів, і тому його називають саттвою. Відповідно, ватажок усіх півбогів, які відповідають за різні сфери матеріальної діяльності, — тобто бога Сонця, бога Місяця, Індри та інших, — це Верховний Бог-Особа.
It is stated in the Vedic literature that the demigods are different limbs of the universal body of the Supreme Personality of Godhead. Our senses are also controlled by different demigods; our senses are representations of various demigods, and the mind is the representation of the Supreme Personality of Godhead. The senses, led by the mind, act under the influence of the demigods. When the service is ultimately aimed at the Supreme Personality of Godhead, the senses are in their natural position. The Lord is called Hṛṣīkeśa, for He is actually the proprietor and ultimate master of the senses. The senses and the mind are naturally inclined to work, but when they are materially contaminated they work for some material benefit or for the service of the demigods, although actually they are meant to serve the Supreme Personality of Godhead. The senses are called hṛṣīka, and the Supreme Personality of Godhead is called Hṛṣīkeśa. Indirectly, all the senses are naturally inclined to serve the Supreme Lord. That is called bhakti.
У ведичних писаннях сказано, що півбоги являють собою різні члени всесвітнього тіла Верховного Бога-Особи. Наші чуття також підпорядковані різним півбогам. Чуття представляють різних півбогів, а розум представляє Верховного Бога-Особу. Чуття діють за проводом розуму і під керівництвом півбогів. Коли діяльність чуттів спрямована в русло служіння Верховному Богові-Особі, вони перебувають у своєму природному становищі. Господа називають Хрішікеша, тому що Він — справжній володар і вищий повелитель чуттів. Чуття і розум наділені природною схильністю до дії, але коли їх покриває матеріальна скверна, вони діють задля якоїсь матеріальної вигоди чи задля вдоволення півбогів, тоді як насправді вони призначені служити Верховному Богові-Особі. Чуття називають хр̣шı̄ка, а Верховного Бога-Особу називають Хрішікеша. Хоч як чуття діють в даний момент, їхня справжня природа полягає в тому, щоб служити Верховному Господу. Така діяльність і називається бгакті.
Kapiladeva said that when the senses, without desire for material profit or other selfish motives, are engaged in the service of the Supreme Personality of Godhead, one is situated in devotional service. That spirit of service is far better than siddhi, salvation. Bhakti, the inclination to serve the Supreme Personality of Godhead, is in a transcendental position far better than mukti, or liberation. Thus bhakti is the stage after liberation. Unless one is liberated one cannot engage the senses in the service of the Lord. When the senses are engaged either in material activities of sense gratification or in the activities of the Vedic injunctions, there is some motive, but when the same senses are engaged in the service of the Lord and there is no motive, that is called animittā and is the natural inclination of the mind. The conclusion is that when the mind, without being deviated either by Vedic injunctions or by material activities, is fully engaged in Kṛṣṇa consciousness, or devotional service to the Supreme Personality of Godhead, it is far better than the most aspired-for liberation from material entanglement.
Капіладева каже, що коли чуття людини служать Верховному Богові-Особі і ця діяльність не має на меті матеріальної вигоди чи егоїстичних інтересів, то людина виконує віддане служіння. Такий дух служіння значно перевершує сіддгі, звільнення. Бгакті, або прагнення служити Верховному Богові-Особі, за своїм трансцендентним рівнем значно вище від мукті, чи звільнення. Іншими словами, бгакті — це наступний рівень, який іде після звільнення. Коли чуття виконують матеріальну діяльність, призначену для чуттєвого задоволення, чи діяльність, визначену в Ведах, за цим стоїть той чи інший мотив, однак коли ті самі чуття виконують служіння Господу і за цим немає ніяких мотивів, ця діяльність, що називається анімітта, задовольняє природну схильність розуму. Отже, коли ні ведичні приписи, ні матеріальна діяльність не можуть вплинути на розум, який неухильно виконує віддане служіння Верховному Богові-Особі у повній свідомості Крішни, цей рівень набагато вищий за оспіване звільнення від матеріального рабства.