Text 17
17
Devanagari
Деванагарі
हिरण्यकेश: पद्माक्ष: पद्ममुद्रापदाम्बुज: ॥ १७ ॥
Text
Текст
karmaṇām uddharan jaṭāḥ
hiraṇya-keśaḥ padmākṣaḥ
padma-mudrā-padāmbujaḥ
карман̣а̄м уддгаран джат̣а̄х̣
хіран̣йа-кеш́ах̣ падма̄кшах̣
падма-мудра̄-пада̄мбуджах̣
Synonyms
Послівний переклад
jñāna — of scriptural knowledge; vijñāna — and application; yogena — by means of mystic yoga; karmaṇām — of material actions; uddharan — uprooting; jaṭāḥ — the roots; hiraṇya-keśaḥ — golden hair; padma-akṣaḥ — lotus-eyed; padma-mudrā — marked with the sign of the lotus; pada-ambujaḥ — having lotus feet.
джн̃а̄на — знання священних писань; віджн̃а̄на — застосування цього знання; йоґена — засобами містичної йоґи;
Translation
Переклад
By mystic yoga and the practical application of knowledge from the scriptures, Kapila Muni, who is characterized by His golden hair, His eyes just like lotus petals and His lotus feet, which bear the marks of lotus flowers, will uproot the deep-rooted desire for work in this material world.
Золотоволосий Капіла Муні, з очима, схожими на лотосові пелюстки і з лотосовими стопами, які прикрашають знаки лотосів, навчаючи людей містичної йоґи і того, як застосовувати на практиці мудрість священних писань, вичищатиме з людських сердець глибоко вкорінене бажання діяти в матеріальному світі.
Purport
Коментар
In this verse the activities and bodily features of Kapila Muni are very nicely described. The activities of Kapila Muni are forecast herein: He will present the philosophy of Sāṅkhya in such a way that by studying His philosophy people will be able to uproot the deep-rooted desire for karma, fruitive activities. Everyone in this material world engages in achieving the fruits of his labor. A man tries to be happy by achieving the fruits of his own honest labor, but actually he becomes more and more entangled. One cannot get out of this entanglement unless he has perfect knowledge, or devotional service.
ПОЯСНЕННЯ: У цьому вірші чудово змальовано зовнішність Капіли Муні і Його діяння. Як провіщено в цьому вірші, Капіла Муні викладе філософію санкг’ї таким чином, що люди, вивчаючи її, зуміють вирвати з серця глибоко вкорінену прив’язаність до карми, корисливої діяльності. Всі в матеріальному світі намагаються здобути плоди своєї діяльності. Люди намагаються стати щасливими, чесною працею заробляючи ті чи інші плоди, але натомість вони лише дедалі більше заплутуються в наслідках своїх дій. Вирватися з цих пут здатний тільки той, хто володіє досконалим знанням, тобто виконує віддане служіння.
Those who are trying to get out of the entanglement by speculation are also doing their best, but in the Vedic scriptures we find that if one has taken to the devotional service of the Lord in Kṛṣṇa consciousness, he can very easily uproot the deep-rooted desire for fruitive activities. Sāṅkhya philosophy will be broadcast by Kapila Muni for that purpose. His bodily features are also described herein. Jñāna does not refer to ordinary research work. Jñāna entails receiving knowledge from the scriptures through the spiritual master by disciplic succession. In the modern age there is a tendency to do research by mental speculation and concoction. But the man who speculates forgets that he himself is subject to the four defects of nature: he is sure to commit mistakes, his senses are imperfect, he is sure to fall into illusion, and he is cheating. Unless one has perfect knowledge from disciplic succession, he simply puts forth some theories of his own creation; therefore he is cheating people. Jñāna means knowledge received through disciplic succession from the scriptures, and vijñāna means practical application of such knowledge. Kapila Muni’s Sāṅkhya system of philosophy is based on jñāna and vijñāna.
Ті, хто намагається вирватися з пут матеріального рабства філософськими роздумами, також щирі у своїх зусиллях, але з ведичних писань ми дізнаємося, що той, хто став на шлях відданого служіння Господу в свідомості Крішни, може дуже легко вирвати глибоко вкорінену прив’язаність до корисливої діяльності. Саме для того, щоб пояснити це людям, Капіла Муні пояснить філософію санкг’ї. Його зовнішність змальовано в цьому вірші. Вжите тут слово джн̃а̄на не вказує на звичайну дослідницьку роботу. Ґ’яна — це знання, здобуте зі священних писань за посередництвом духовного вчителя, що належить до учнівської спадкоємності. Нині поширилася тенденція здобувати знання за допомогою дослідницької роботи, заснованої на умоглядних міркуваннях і здогадах. Проте прихильники умоглядних гіпотез забувають про те, що вони хибують на чотири природні вади: вони неодмінно припускаються помилок, їхні чуття недосконалі, вони підвладні ілюзії і схильні до обману. Той, хто не отримав досконалого знання в учнівській спадкоємності, просто вигадує різні гіпотези. Тим самим він просто обдурює людей. Ґ’яна — це знання, отримане через учнівську спадкоємність із священних писань, віґ’яна — це практичне застосування цього знання. Філософська система санкг’ї, яку виклав Капіла Муні, засновується як на ґ’яні, так і на віґ’яні.