Skip to main content

Text 53

53

Devanagari

Деванагарі

एतावतालं कालेन व्यतिक्रान्तेन मे प्रभो ।
इन्द्रियार्थप्रसङ्गेन परित्यक्तपरात्मन: ॥ ५३ ॥

Text

Текст

etāvatālaṁ kālena
vyatikrāntena me prabho
indriyārtha-prasaṅgena
parityakta-parātmanaḥ
ета̄вата̄лам̇ ка̄лена
вйатікра̄нтена ме прабго
індрійа̄ртга-прасан̇ґена
парітйакта-пара̄тманах̣

Synonyms

Послівний переклад

etāvatā — so much; alam — for nothing; kālena — time; vyatikrāntena — passed by; me — my; prabho — O my lord; indriya-artha — sense gratification; prasaṅgena — in the matter of indulging; parityakta — disregarding; para-ātmanaḥ — knowledge of the Supreme Lord.

ета̄вата̄  —  стільки; алам  —  марно; ка̄лена  —  часом; вйатікра̄нтена  —  проведеним; ме  —  мною; прабго  —  повелителю; індрійа-артга  —  чуттєвими втіхами; прасан̇ґена  —  насолоджуючись; парітйакта  —  нехтуючи; пара-а̄тманах̣  —  знання про Верховного Господа.

Translation

Переклад

Until now we have simply wasted so much of our time in sense gratification, neglecting to cultivate knowledge of the Supreme Lord.

Досі ми просто марнували наш час за чуттєвими втіхами, не намагаючись здобути знання про Верховного Господа.

Purport

Коментар

Human life is not meant to be wasted, like that of the animals, in sense gratificatory activities. Animals always engage in sense gratification — eating, sleeping, fearing and mating — but that is not the engagement of the human being, although, because of the material body, there is need of sense gratification according to a regulative principle. So in effect Devahūti said to her husband, “So far we have these daughters, and we have enjoyed material life in the aerial mansion, traveling all over the universe. These boons have come by your grace, but they have all been for sense gratification. Now there must be something for my spiritual advancement.”

ПОЯСНЕННЯ: Людина повинна цінувати своє життя й не марнувати його на задоволення чуттів, стаючи подібною до тварин. Тварини завжди намагаються задовольнити свої чуття    —    вони їдять, сплять, захищаються й паруються,    —    але таке життя не гідне людини, хоча вона й повинна задовольняти чуття згідно з реґулівними засадами, тому що має матеріальне тіло. Отож, суть слів Девахуті була така: «Ми маємо дочок, і ми насолодилися матеріальним життям, облетівши в повітряному палаці весь світ. Ці дари я отримала тільки з твоєї милості, але всі вони призначені тільки для того, щоб задовольнити чуття. Тепер мені потрібне щось таке, що допоможе мені піднятися вище в духовному житті».