Text 6
6
Devanagari
Деванагарі
दिष्टया पादरज: स्पृष्टं शीर्ष्णा मे भवत: शिवम् ॥ ६ ॥
Text
Текст
durdarśo yo ’kṛtātmanām
diṣṭyā pāda-rajaḥ spṛṣṭaṁ
śīrṣṇā me bhavataḥ śivam
дурдарш́о йо ’кр̣та̄тмана̄м
дішт̣йа̄ па̄да-раджах̣ спр̣шт̣ам̇
ш́іршн̣а̄ ме бгаватах̣ ш́івам
Synonyms
Послівний переклад
diṣṭyā — by good fortune; me — my; bhagavān — all-powerful; dṛṣṭaḥ — is seen; durdarśaḥ — not easily seen; yaḥ — who; akṛta-ātmanām — of those who have not controlled the mind and senses; diṣṭyā — by my good fortune; pāda-rajaḥ — the dust of the feet; spṛṣṭam — is touched; śīrṣṇā — by the head; me — my; bhavataḥ — your; śivam — causing all auspiciousness.
дішт̣йа̄ — великим щастям; ме — моїм; бгаґава̄н — всемогутній; др̣шт̣ах̣ — побачений; дурдарш́ах̣ — кого важко побачити; йах̣ — хто; акр̣та-а̄тмана̄м — людей, які не приборкали розум і чуття; дішт̣йа̄ — моїм щастям; па̄да-раджах̣ — пил зі стіп; спр̣шт̣ам — торкнувшись; ш́іршн̣а̄ — головою; ме — моєю; бгаватах̣ — твоїх; ш́івам — що дарує всі благословення.
Translation
Переклад
It is my good fortune that I have been able to see you, for you cannot easily be seen by persons who have not subdued the mind or controlled the senses. I am all the more fortunate to have touched with my head the blessed dust of your feet.
Мені дуже пощастило, що я зміг побачити тебе, адже тебе нелегко побачити людям, які не приборкали розум і чуття. І ще більше мені пощастило в тому, що голова моя торкнулася благословенного пилу з твоїх стіп.
Purport
Коментар
The perfection of transcendental life can be achieved simply by touching the holy dust of the lotus feet of a holy man. In the Bhāgavatam it is said, mahat-pāda-rajo-’bhiṣekam, which means to be blessed by the holy dust of the lotus feet of a mahat, a great devotee. As stated in Bhagavad-gītā, mahātmānas tu: those who are great souls are under the spell of spiritual energy, and their symptom is that they fully engage in Kṛṣṇa consciousness for the service of the Lord. Therefore they are called mahat. Unless one is fortunate enough to have the dust of the lotus feet of a mahātmā on one’s head, there is no possibility of perfection in spiritual life.
ПОЯСНЕННЯ: Досконалості в трансцендентному житті можна досягнути просто доторкнувшись до святого пилу з лотосових стіп святої людини. У «Бгаґаватам» сказано: махат-па̄да-раджо-’бгішекам — треба здобути благословення святим пилом з лотосових стіп великого відданого (махат). Як сказано в «Бгаґавад-ґіті» (маха̄тма̄нас ту), великі душі перебувають під захистом духовної енерґії, і розпізнати їх можна за тим, що вони повністю занурені в свідомість Крішни, служачи Господу. Тому їх називають махат. Якщо людині не пощастило посипати свою голову пилом з лотосових стіп махатми, їй не вдасться досягнути досконалості в духовному житті.
The paramparā system of disciplic succession is very important as a means of spiritual success. One becomes a mahat by the grace of his mahat spiritual master. If one takes shelter of the lotus feet of a great soul, there is every possibility of one’s also becoming a great soul. When Mahārāja Rahūgaṇa asked Jaḍa Bharata about his wonderful achievement of spiritual success, he replied to the King that spiritual success is not possible simply by following the rituals of religion or simply by converting oneself into a sannyāsī or offering sacrifices as recommended in the scriptures. These methods are undoubtedly helpful for spiritual realization, but the real effect is brought about by the grace of a mahātmā. In Viśvanātha Cakravartī Ṭhākura’s eight stanzas of prayer to the spiritual master, it is clearly stated that simply by satisfying the spiritual master one can achieve the supreme success in life, and in spite of executing all ritualistic performances, if one cannot satisfy the spiritual master, one has no access to spiritual perfection. Here the word akṛtātmanām is very significant. Ātmā means “body,” “soul,” or “mind,” and akṛtātmā means the common man, who cannot control the senses or the mind. Because the common man is unable to control the senses and the mind, it is his duty to seek the shelter of a great soul or a great devotee of the Lord and just try to please him. That will make his life perfect. A common man cannot rise to the topmost stage of spiritual perfection simply by following the rituals and religious principles. He has to take shelter of a bona fide spiritual master and work under his direction faithfully and sincerely; then he becomes perfect, without a doubt.
Система парампари, учнівської спадкоємності, — це дуже важливий засіб для того, щоб досягнути духовного успіху. Людина стає махатмою з ласки іншого махатми, свого духовного вчителя. Якщо людина віддається під захист лотосових стіп великої душі, вона отримує всі можливості для того, щоб також стати великою душею. Коли Махараджа Рахуґана запитав Джаду Бгарату про те, як йому вдалося досягнути такого дивовижної духовної досконалості, той відповів царю, що духовної досконалості неможливо досягнути просто дотирмуючись релігійних обрядів, висвятивишсь на санн’ясі чи складаючи рекомендовані в писаннях жертви. Ці методи, безперечно, допомагають на шляху духовного пізнання, але істинний успіх приходить тільки з милості махатми. У восьми молитвах Вішванатги Чакраварті Тгакури, в яких він прославляє духовного вчителя, ясно сказано, що, просто задовольнивши духовного вчителя, можна досягнути найвищого життєвого успіху, а якщо людині не вдалося задовольнити духовного вчителя, то, незважаючи на всю її ритуальну діяльність, їй закритий шлях до духовної досконалості. Дуже важливим тут є слово акр̣та̄тмана̄м. А̄тма̄ означає «тіло», «душа» або «розум», отож слово акр̣та̄тма̄ вказує на звичайну людину, яка нездатна панувати над чуттями й розумом. Звичайна людина неспроможна панувати над своїми чуттями й розумом, і тому вона мусить знайти притулок в великої душі чи великого відданого Господа і якнайщиріше намагатися задовольнити його. Це зробить її життя досконалим. Звичайній людині не вдасться піднятися до найвищого рівня духовної досконалості просто виконуючи ритуали й дотримуючись релігійних засад. Вона мусить віддатися під захист істинного духовного вчителя, щиро, з вірою виконувати його настанови, і тоді вона досягне досконалості, в цьому немає сумніву.