Text 56
56
Devanagari
Деванагарі
तद्वयं निर्व्यलीकेन प्रतिपद्यामहे हृदा ॥ ५६ ॥
Text
Текст
yad-arthaṁ tvam ihāgataḥ
tad vayaṁ nirvyalīkena
pratipadyāmahe hṛdā
йад-артгам̇ твам іха̄ґатах̣
тад вайам̇ нірвйалікена
пратіпадйа̄махе хр̣да̄
Synonyms
Послівний переклад
атга апі — незважаючи на це все; пр̣ччге — запитую; тва̄м — тебе; віра — звитяжний царю; йат-артгам — яка мета; твам — ти; іха — тут; а̄ґатах̣ — прийшов; тат — що; вайам — ми; нірвйалікена — беззастережно; пратіпадйа̄махе — виконаємо; хр̣да̄ — із щирим серцем.
Translation
Переклад
In spite of all this, I ask you, O valiant King, the purpose for which you have come here. Whatever it may be, we shall carry it out without reservation.
Однак, якщо не брати до уваги цього, о звитяжний царю, дозволь запитати, яка мета твого приїзду? Хоч би чого ти хотів, ми щиро постараємося виконати твоє бажання.
Purport
Коментар
When a guest comes to a friend’s house, it is understood that there is some special purpose. Kardama Muni could understand that such a great king as Svāyambhuva, although traveling to inspect the condition of his kingdom, must have had some special purpose to come to his hermitage. Thus he prepared himself to fulfill the King’s desire. Formerly it was customary that the sages used to go to the kings and the kings used to visit the sages in their hermitages; each was glad to fulfill the other’s purpose. This reciprocal relationship is called bhakti-kārya. There is a nice verse describing the relationship of mutual beneficial interest between the brāhmaṇa and the kṣatriya (kṣatraṁ dvijatvam). Kṣatram means “the royal order,” and dvijatvam means “the brahminical order.” The two were meant for mutual interest. The royal order would give protection to the brāhmaṇas for the cultivation of spiritual advancement in society, and the brāhmaṇas would give their valuable instruction to the royal order on how the state and the citizens can gradually be elevated in spiritual perfection.
ПОЯСНЕННЯ: Приходячи в гості до друга, людина, найчастіше, має якусь ціль. Кардама Муні розумів, що такий великий цар, як Сваямбгува, прийшов до його відлюдницької оселі не тому, що об’їжджає все царство й перевіряє стан справ у ньому, а тому що має якусь особливу ціль. Він був готовий виконати бажання царя. Колись мудреці часто ходили до царів, а царі — до мудреців, що жили в своїх відлюдницьких хатинках. І ті, і ті завжди була раді виконати бажання своїх гостей. Такі взаємини називають бгакті-кар’я. Є гарний вірш, який описує взаємовигідні стосунки між брахманами і кшатріями (кшатрам̇ двіджатвам). Кшатрам̇ означає «царський клас», а двіджатвам — «брахманічний клас». Призначення цих двох класів — дбати одне про одного. Царі захищали брахманів, щоб вони піклувалися про духовний розвиток суспільства, а брахмани давали царям цінні поради про те, як поступово привести країну й підданих до духовної досконалості.
Thus end the Bhaktivedanta purports of the Third Canto, Twenty-first Chapter, of the Śrīmad-Bhāgavatam, entitled “Conversation Between Manu and Kardama.”
Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до двадцять першої глави Третьої пісні «Шрімад-Бгаґаватам», яка називається «Розмова Ману і Кардами».