Skip to main content

Text 12

12

Devanagari

Деванагарі

जातहर्षोऽपतन्मूर्ध्ना क्षितौ लब्धमनोरथ: ।
गीर्भिस्त्वभ्यगृणात्प्रीतिस्वभावात्मा कृताञ्जलि: ॥ १२ ॥

Text

Текст

jāta-harṣo ’patan mūrdhnā
kṣitau labdha-manorathaḥ
gīrbhis tv abhyagṛṇāt prīti-
svabhāvātmā kṛtāñjaliḥ
джа̄та-харшо ’патан мӯрдгна̄
кшітау лабдга-маноратгах̣
ґірбгіс тв абгйаґр̣н̣а̄т пріті-
свабга̄ва̄тма̄ кр̣та̄н̃джаліх̣

Synonyms

Послівний переклад

jāta-harṣaḥ — naturally jubilant; apatat — he fell down; mūrdhnā — with his head; kṣitau — on the ground; labdha — having been achieved; manaḥ-rathaḥ — his desire; gīrbhiḥ — with prayers; tu — and; abhyagṛṇāt — he satisfied; prīti-svabhāva-ātmā — whose heart is by nature always full of love; kṛta-añjaliḥ — with folded hands.

джа̄та-харшах̣  —  відчуваючи природну радість; апатат  —  впав; мӯрдгна̄  —  головою; кшітау  —  на землю; лабдга  —  здобувши; манах̣-ратгах̣  —  своє бажання; ґірбгіх̣  —  молитвами; ту  —  і; абгйаґр̣н̣а̄т  —  вдовольнив; пріті-свабга̄ва-а̄тма̄  —  чиє серце з природи завжди повне любові; кр̣та-ан̃джаліх̣  —  зі складеними долонями.

Translation

Переклад

When Kardama Muni actually realized the Supreme Personality of Godhead in person, he was greatly satisfied because his transcendental desire was fulfilled. He fell on the ground with his head bowed to offer obeisances unto the lotus feet of the Lord. His heart naturally full of love of God, with folded hands he satisfied the Lord with prayers.

Коли Кардама Муні побачив перед собою Самого Верховного Бога-Особу власною особою, його трансцендентне бажання було здійснене і він відчув великий захват. Він кинувся на землю, кланяючись головою до лотосових стіп Господа. Його серце перепевнювала щира любов до Бога, і він, склавши долоні, став підносити Господу молитви для Його задоволення.

Purport

Коментар

The realization of the personal form of the Lord is the highest perfectional stage of yoga. In the Sixth Chapter of Bhagavad-gītā, where yoga practice is described, this realization of the personal form of the Lord is called the perfection of yoga. After practicing the sitting postures and other regulative principles of the system, one finally reaches the stage of samādhi, absorption in the Supreme. In the samādhi stage one can see the Supreme Personality of Godhead in His partial form as Paramātmā, or as He is. Samādhi is described in authoritative yoga scriptures, such as the Patañjali-sūtras, to be a transcendental pleasure. The yoga system described in the books of Patañjali is authoritative, and the modern so-called yogīs who have manufactured their own ways, not consulting the authorities, are simply ludicrous. The Patañjali yoga system is called aṣṭāṅga-yoga. Sometimes impersonalists pollute the Patañjali yoga system because they are monists. Patañjali describes that the soul is transcendentally pleased when he meets the Supersoul and sees Him. If the existence of the Supersoul and the individual is admitted, then the impersonalist theory of monism is nullified. Therefore some impersonalists and void philosophers twist the Patañjali system in their own way and pollute the whole yoga process.

ПОЯСНЕННЯ: Пізнання особистісної форми Господа    —    це найвища досконалість йоґи. У шостій главі «Бгаґавад-ґіти», що описує практику йоґи, пізнання особистісної форми Господа названо досконалістю йоґи. Практика сидячих поз та інших реґулівних засад системи йоґи врешті-решт приводить людину до рівня самадгі    —    занурення у Всевишнього. На рівні самадгі людина може побачити Верховного Бога-Особу або в Його частковому прояві, як Параматму, або таким, як Він є. Авторитетні тексти з йоґи, як оце «Патанджалі-сутри», описують самадгі як стан трансцендентної насолоди. Авторитетну систему йоґи викладено в книгах Патанджалі, а методи, які вигадують сучасні так звані йоґи, не спираючись на думку авторитетів, просто сміховинні. Система йоґи Патанджалі називається аштанґа-йоґою. Іноді імперсоналісти, через свої моністичні схильності, спотворюють систему йоґи Патанджалі. Але сам Патанджалі пише, що душа відчуває трансцендентне задоволення, коли зустрічає і бачить Наддушу. Якщо визнати одночасне існування індивідуальної душі і Наддуші, то безособистісна теорія монізму втрачає будь-який сенс. Тмоу деякі імперсоналісти й послідовники філософії порожнечі перекручують систему Патанджалі на свій лад, тим самим спотворюючи всю науку йоґи.

According to Patañjali, when one becomes free from all material desires he attains his real, transcendental situation, and realization of that stage is called spiritual power. In material activities a person engages in the modes of material nature. The aspirations of such people are (1) to be religious, (2) to be economically enriched, (3) to be able to gratify the senses and, at last, (4) to become one with the Supreme. According to the monists, when a yogī becomes one with the Supreme and loses his individual existence, he attains the highest stage, called kaivalya. But actually, the stage of realization of the Personality of Godhead is kaivalya. The oneness of understanding that the Supreme Lord is fully spiritual and that in full spiritual realization one can understand what He is — the Supreme Personality of Godhead — is called kaivalya, or, in the language of Patañjali, realization of spiritual power. His proposal is that when one is freed from material desires and fixed in spiritual realization of the self and the Superself, that is called cit-śakti. In full spiritual realization there is a perception of spiritual happiness, and that happiness is described in Bhagavad-gītā as the supreme happiness, which is beyond the material senses. Trance is described to be of two kinds, samprajñāta and asamprajñāta, or mental speculation and self-realization. In samādhi or asamprajñāta one can realize, by his spiritual senses, the spiritual form of the Lord. That is the ultimate goal of spiritual realization.

Згідно з Патанджалі, коли людина звільняється від усіх матеріальних бажань, вона досягає свого справжнього трансцендентного стану. Досягнення цього трансцендентного рівня називають оволодінням духовної сили. Коли людина занурена в матеріальну діяльність, вона діє під впливом ґун матеріальної природи. Такі люди прагнуть: 1) стати релігійними, 2) здобути матеріальне багатство, 3) вміти задовольняти чуття і, врешті-решт, 4) злитися з Усевишнім. На думку моністів, йоґ досягає досконалості, кайвал’ї, коли зливається з Усевишнім і втрачає свою індивідуальність. Але насправді кайвал’я    —    це пізнання Бога-Особи. Кайвал’єю називається свобода від двоїстості в усвідомленні того, що природа Верховного Господа повністю духовна і що досконале пізнання духу полягає в пізнанні Верховного Бога-Особи. Патанджалі називає цей рівень досягненням духовної сили. Він пояснює, що досягнути чіт-шакті означає звільнитися від матеріальних бажань і втвердитися в духовному знанні про душу і Наддушу. Повністю пізнавши дух, жива істота відчуває духовне щастя, яке в «Бгаґавад-ґіті» названо найвищим щастям, недосяжним для матеріальних чуттів. Транс буває двох відмінностей: сампраґ’ята і асампраґ’ята, тобто філософське розуміння і самоусвідомлення. На рівні асампраґ’ята самадгі можна духовними чуттями пізнати духовний образ Господа. Це вершина духовного самоусвідомлення.

According to Patañjali, when one is fixed in constant realization of the supreme form of the Lord, one has attained the perfectional stage, as attained by Kardama Muni. Unless one attains this stage of perfection — beyond the perfection of the preliminaries of the yoga system — there is no ultimate realization. There are eight perfections in the aṣṭāṅga-yoga system. One who has attained them can become lighter than the lightest and greater than the greatest, and he can achieve whatever he likes. But even achieving such material success in yoga is not the perfection or the ultimate goal. The ultimate goal is described here: Kardama Muni saw the Supreme Personality of Godhead in His eternal form. Devotional service begins with the relationship of the individual soul and the Supreme Soul, or Kṛṣṇa and Kṛṣṇa’s devotees, and when one attains it there is no question of falling down. If, through the yoga system, one wants to attain the stage of seeing the Supreme Personality of Godhead face to face, but is attracted instead to attainment of some material power, then he is detoured from proceeding further. Material enjoyment, as encouraged by bogus yogīs, has nothing to do with the transcendental realization of spiritual happiness. Real devotees of bhakti-yoga accept only the material necessities of life absolutely needed to maintain the body and soul together; they refrain completely from all exaggerated material sense gratification. They are prepared to undergo all kinds of tribulation, provided they can make progress in the realization of the Personality of Godhead.

Згідно з Патанджалі, коли людина постійно споглядає верховний образ Господа, вона досягнула досконалості. Такої досконалості досягнув Кардама Муні. Той, хто не досягнув цього рівня досконалості, що перевершує досконале оволодіння початковими ступенями йоґи, не досягнув вершини самоусвідомлення. Практикуючи систему аштанґа-йоґи, людина може здобути вісім форм досконалості. Той, хто здобув їх, може ставати легшим за найлегше і важчим за найважче, чи може виконати будь-яке бажання. Але навіть досягнути цих матеріальних успіхів у йозі    —    це ще не найвища досконалість і не кінцева мета. Кінцеву мету описано тут: Кардама Муні побачив Верховного Бога-Особу в Його вічному образі. Віддане служіння починається із встановлення стосунків між індивідуальною душею і Верховною Душею, або Крішною та відданими Крішни, і коли людина втверджується в цих стосунках, вона вже ніколи не падає. Якщо людина стає на шлях йоґи, бажаючи врешті-решт побачити Верховного Бога-Особу віч-на-віч, але замість того спокушається можливістю здобути якісь матеріальні сили, вона сходить з прямого шляху до своєї мети. Матеріальні насолоди, до яких заохочують псевдо-йоґи, не мають нічого спільного з досягненням трансцендентного, духовного щастя. Істинні віддані, що йдуть шляхом бгакті-йоґи, обмежуються задоволенням тільки насущним матеріальних потреб, без яких неможливо підтримувати життя в тілі. Вони повністю утримуються від зайвих чуттєвих насолод. Вони готові на будь-які поневіряння, аби тільки наблизити мить, коли вони побачать Бога-Особу.