Skip to main content

Text 4

4

Devanagari

Деванагарі

किमन्वपृच्छन्मैत्रेयं विरजास्तीर्थसेवया ।
उपगम्य कुशावर्त आसीनं तत्त्ववित्तमम् ॥ ४ ॥

Text

Текст

kim anvapṛcchan maitreyaṁ
virajās tīrtha-sevayā
upagamya kuśāvarta
āsīnaṁ tattva-vittamam
кім анвапр̣ччган маітрейам̇
віраджа̄с тіртга-севайа̄
упаґамйа куш́а̄варта
а̄сінам̇ таттва-віттамам

Synonyms

Послівний переклад

kim — what; anvapṛcchat — inquired; maitreyam — from the sage Maitreya; virajāḥ — Vidura, who was without material contamination; tīrtha-sevayā — by visiting sacred places; upagamya — having met; kuśāvarte — at Kuśāvarta (Haridvāra, or Hardwar); āsīnam — who was abiding; tattva-vit-tamam — the foremost knower of the science of spiritual life.

кім  —  що; анвапр̣ччгат  —  запитав; маітрейам  —  в мудреця Майтреї; віраджа̄х̣  —  Відура, вільний від матеріальної скверни; тіртга-севайа̄  —  відвідуючи святі місця; упаґамйа  —  зустрівши; куш́а̄варте  —  в Кушаварті (Харідварі, чи Хардварі); а̄сінам  —  що розташувався; таттва-віт-тамам  —  найбільш обізнаного і досвідченого в науці духовного життя.

Translation

Переклад

Vidura was purified of all passion by wandering in sacred places, and at last he reached Hardwar, where he met the great sage who knew the science of spiritual life, and he inquired from him. Śaunaka Ṛṣi therefore asked: What more did Vidura inquire from Maitreya?

Мандруючи святими місцями, Відура очистився від усякої пристрасті. Врешті-решт він прийшов до Хардвару, де зустрів великого мудреця, обізнаного з наукою духовного життя, і звернувся до нього з своїми запитаннями. Отож Шаунака Ріші запитав: Про що іще Відура розпитував Майтрею?

Purport

Коментар

Here the words virajās tīrtha-sevayā refer to Vidura, who was completely cleansed of all contamination by traveling to places of pilgrimage. In India there are hundreds of sacred places of pilgrimage, of which Prayāga, Hardwar, Vṛndāvana and Rāmeśvaram are considered principal. After leaving his home, which was full of politics and diplomacy, Vidura wanted to purify himself by traveling to all the sacred places, which are so situated that anyone who goes there automatically becomes purified. This is especially true in Vṛndāvana; any person may go there, and even if he is sinful he will at once contact an atmosphere of spiritual life and will automatically chant the names of Kṛṣṇa and Rādhā. That we have actually seen and experienced. It is recommended in the śāstras that after retiring from active life and accepting the vānaprastha (retired) order, one should travel everywhere to places of pilgrimage in order to purify himself. Vidura completely discharged this duty, and at last he reached Kuśāvarta, or Hardwar, where the sage Maitreya was sitting.

ПОЯСНЕННЯ: Вжиті тут слова віраджа̄с тіртга-севайа̄ стосуються Відури, що цілковито очистився від усякої скверни, мандруючи святими місцями. В Індії сотні святих місць паломництва, і найважливішими серед них вважають Праяґ, Хардвар, Вріндавану і Рамешварам. Покинувши свій дім, який переповнювали інтриґи та дипломатична гра, Відура хотів очиститися мандрівкою до всіх святих місць. У святих місцях панує така атмосфера, що кожен, хто туди потрапляє, само собою очищується від матеріальної скверни. Це передусім стосується Вріндавани: туди може прийти будь-хто, навіть грішник, але там він одразу ж зануриться в атмосферу духовного життя і мимохіть почне повторювати імена Крішни й Радги. Ми бачили це на власні очі і на своєму досвіді переконалися в цьому. Шастри рекомендують усім, хто відійшов від активної діяльності і став ванапрастгою, задля очищення піти на прощу до всіх святих місць. Відура досконало виконав цей обов’язок, і нарешті прийшов до Кушаварти, чи Хардвару, де розташувався мудрець Майтрея.

Another significant point is that one must go to sacred places not only to take bath there but to search out great sages like Maitreya and take instructions from them. If one does not do so, his traveling to places of pilgrimage is simply a waste of time. Narottama dāsa Ṭhākura, a great ācārya of the Vaiṣṇava sect, has, for the present, forbidden us to go to such places of pilgrimage because in this age, the times having so changed, a sincere person may have a different impression on seeing the behavior of the present residents of the pilgrimage sites. He has recommended that instead of taking the trouble to travel to such places, one should concentrate his mind on Govinda, and that will help him. Of course, to concentrate one’s mind on Govinda in any place is a path meant for those who are the most spiritually advanced; it is not for ordinary persons. Ordinary persons may still derive benefit from traveling to holy places like Prayāga, Mathurā, Vṛndāvana and Hardwar.

Крім того, важливо також зрозуміти, що до святих місць треба йти не тільки для того, щоб омитися, але для того, щоб знайти великих мудреців, як-от Майтрея, і отримати їхні настанови. Якщо людина цього не робить, її паломництво було марнуванням часу. Нароттама даса Тгакура, великий вайшнавський ачар’я, сказав, що за наших часів не слід йти до таких місць прощі, бо часи змінилися і зараз у щирої людини може скластися неправильне враження, коли вона побачить поведінку нинішніх мешканців святого місця. Як радить Нароттама даса Тгакура, замість докладати зусиль для того, щоб відвідати ці місця, ліпше зосередити розум на Ґовінді, бо від цього буде більше користі. Звичайно, зосередити розум на Ґовінді в будь-якому місці можуть тільки ті, хто досягнув висот духовного розвитку, для звичайних людей це занадто важко. Звичайні люди можуть все таки отримати користь від паломництва до таких святих місць, як Праяґ, Матгура, Вріндавана і Хардвар.

It is recommended in this verse that one find a person who knows the science of God, or a tattva-vit. Tattva-vit means “one who knows the Absolute Truth.” There are many pseudotranscendentalists, even at places of pilgrimage. Such men are always present, and one has to be intelligent enough to find the actual person to be consulted; then one’s attempt to progress by traveling to different holy places will be successful. One has to be freed from all contamination, and at the same time he has to find a person who knows the science of Kṛṣṇa. Kṛṣṇa helps a sincere person; as stated in the Caitanya-caritāmṛta, guru-kṛṣṇa-prasāde: by the mercy of the spiritual master and Kṛṣṇa, one attains the path of salvation, devotional service. If one sincerely searches for spiritual salvation, then Kṛṣṇa, being situated in everyone’s heart, gives him the intelligence to find a suitable spiritual master. By the grace of a spiritual master like Maitreya, one gets the proper instruction and advances in his spiritual life.

Цей вірш дає пораду шукати таттва-віт, тобто людину, яка знає науку про Бога. Таттва-віт означає «той, хто знає Абсолютну Істину». У світі є багато псевдотрансценденталістів, і їх не бракує навіть у святих місцях. Такі люди є завжди, і треба мати досить розуму, щоб знайти справді гідну особу, яка може дати нам потрібні настанови. Тоді подорож до святого місця буде справді успішною, бо допоможе нам в наших зусиллях піднятися на вищий рівень духовного життя. Мета паломництва полягає в тому, щоб очиститися від усієї скверни і, крім того, знайти людину, яка знає науку про Крішну. Крішна допоможе щирій людині. Як сказано в «Чайтан’я-чарітамріті», ґуру-кр̣шн̣а-праса̄де    —    з милості духовного вчителя і Крішни людина знаходить шлях спасіння, віддане служіння. Якщо людина щиро шукає духовного спасіння, Крішна, що перебуває в серці кожного, дарує їй розум, який допомагає їй знайти гідного духовного вчителя. З милості такого духовного вчителя, як Майтрея, людина отримує потрібні настанови і проґресує в духовному житті.