Skip to main content

Text 7

7

Devanagari

Деванагарі

उद्धव उवाच
कृष्णद्युमणिनिम्‍लोचे गीर्णेष्वजगरेण ह ।
किं
नु न: कुशलं ब्रूयां गतश्रीषु गृहेष्वहम् ॥ ७ ॥

Text

Текст

uddhava uvāca
kṛṣṇa-dyumaṇi nimloce
gīrṇeṣv ajagareṇa ha
kiṁ nu naḥ kuśalaṁ brūyāṁ
gata-śrīṣu gṛheṣv aham
уддгава ува̄ча
кр̣шн̣а-дйуман̣і німлоче
ґірн̣ешв аджаґарен̣а ха
кім̇ ну нах̣ куш́алам̇ брӯйа̄м̇
ґата-ш́рішу ґр̣хешв ахам

Synonyms

Послівний переклад

uddhavaḥ uvāca — Śrī Uddhava said; kṛṣṇa-dyumaṇi — the Kṛṣṇa sun; nimloce — having set; gīrṇeṣu — being swallowed; ajagareṇa — by the great snake; ha — in the past; kim — what; nu — else; naḥ — our; kuśalam — welfare; brūyām — may I say; gata-śrīṣu — with good fortune gone away; gṛheṣu — in the house; aham — I.

уддгавах̣ ува̄ча  —  Шрі Уддгава сказав; кр̣шн̣а-дйуман̣і  —  сонце-Крішна; німлоче  —  зайшло; ґірн̣ешу  —  кого проковтнула; аджаґарен̣а  —  велика змія; ха  —  в минулому; кім  —  що; ну  —  ще; нах̣  —  наші; куш́алам  —  справи; брӯйа̄м  —  можу сказати; ґата  —  пішов геть; ш́рішу ґр̣хешу  —  в домі; ахам  —  я.

Translation

Переклад

Śrī Uddhava said: My dear Vidura, the sun of the world, Lord Kṛṣṇa, has set, and our house has now been swallowed by the great snake of time. What can I say to you about our welfare?

Шрі Уддгава сказав: Дорогий Відуро, зайшло сонце світу, Господь Крішна, і наш дім проковтнула велетенська змія часу. Що тобі сказати про наші справи?

Purport

Коментар

The disappearance of the Kṛṣṇa sun may be explained as follows, according to the commentary of Śrīla Viśvanātha Cakravartī Ṭhākura. Vidura was struck with great sorrow when he got the hint of the annihilation of the great Yadu dynasty as well as of his own family, the Kuru dynasty. Uddhava could understand the grief of Vidura, and therefore he first of all wanted to sympathize with him by saying that after the sunset everyone is in darkness. Since the entire world was merged in the darkness of grief, neither Vidura nor Uddhava nor anyone else could be happy. Uddhava was as much aggrieved as Vidura, and there was nothing further to be said about their welfare.

ПОЯСНЕННЯ: Захід сонця-Крішни пояснює в своєму коментарі Шріла Вішванатга Чакраварті Тгакура. Дізнавшись про загибель династії Яду і його власної родини, роду Куру, Відура був дуже засмучений. Уддгава розумів почуття Відури і хотів насамперед розділити його горе, сказавши, що після заходу сонця темрява огортає весь світ. Коли темрява смутку огорнула весь світ, ні Відура, ні Уддгава, ні хто інший не міг бути щасливим. Уддгава відчував таку саму журбу, як і Відура, і про їхній гаразд більше нічого було додати.

The comparison of Kṛṣṇa to the sun is very appropriate. As soon as the sun sets, darkness automatically appears. But the darkness experienced by the common man does not affect the sun itself either at the time of sunrise or of sunset. Lord Kṛṣṇa’s appearance and disappearance are exactly like that of the sun. He appears and disappears in innumerable universes, and as long as He is present in a particular universe there is all transcendental light in that universe, but the universe from which He passes away is put into darkness. His pastimes, however, are everlasting. The Lord is always present in some universe, just as the sun is present in either the Eastern or the Western Hemisphere. The sun is always present either in India or in America, but when the sun is present in India, the American land is in darkness, and when the sun is present in America, the Indian hemisphere is in darkness.

Порівняння Крішни до сонця дуже вдале. Коли сонце заходить, сама собою западає темрява. Але ця темрява, яка огортає людей, на саме сонце ніяк не впливає, ні під час його сходу, ні під час заходу. Господь Крішна з’являється і зникає так само, як з’являється і зникає сонце. Він з’являється і зникає в незліченних усесвітах. Всесвіт, в якому Він присутній, наповнює трансцендентне світло, а всесвіт, який Він залишає, огортає темрява. Однак самі Його ігри тривають вічно. Господь завжди присутній у тому чи іншому всесвіті, так само як сонце завжди присутнє, якщо не над східною півкулею, то над західною. Сонце завжди світить або над Індією, або над Америкою, але коли сонце світить над Індією, в Америці западає темрява, а коли воно світить над Америкою, півкуля з Індією перебуває в темряві.

As the sun appears in the morning and gradually rises to the meridian and then again sets in one hemisphere while simultaneously rising in the other, so Lord Kṛṣṇa’s disappearance in one universe and the beginning of His different pastimes in another take place simultaneously. As soon as one pastime is finished here, it is manifested in another universe. And thus His nitya-līlā, or eternal pastimes, are going on without ending. As the sunrise takes place once in twenty-four hours, similarly the pastimes of Lord Kṛṣṇa take place in a universe once in a daytime of Brahmā, the account of which is given in the Bhagavad-gītā as 4,300,000,000 solar years. But wherever the Lord is present, all His different pastimes as described in the revealed scriptures take place at regular intervals.

Сонце сходить вранці, поступово доходить до зеніту, а тоді заходить в одній півкулі, одночасно сходячи в іншій. Так само, коли в одному всесвіті Господь Крішна зникає, в цей час у іншому всесвіті Його ігри саме починаються. Щойно якась Його розвага завершується тут, вона проявляється після того в якомусь іншому всесвіті. Таким чином Його ніт’я-ліла, вічні розваги, тривають безперервно. Як сонце сходить тільки один раз у двадцять чотири години, так і розваги Господа Крішни в одному всесвіті проходять один раз у день Брахми, що, за свідченням «Бгаґавад-ґіти», триває 4 300 000 000 сонячних років. Але там, де з’являється Господь, одна за одною проходять усі Його розваги, як їх змальовують явлені писання.

As at sunset the snakes become powerful, thieves are encouraged, ghosts become active, the lotus becomes disfigured and the cakravākī laments, so with the disappearance of Lord Kṛṣṇa, the atheists feel enlivened, and the devotees become sorry.

Після заходу сонця змії набирають сили, злодії сміливішають, привиди беруться до дії, лотоси змикають свої пелюстки, а птахи чакравакі жалібно квилять. Так само, після відходу Господа Крішни безбожники радіють, а віддані журяться.