Text 29
29
Devanagari
Деванагарі
चारयन्ननुगान् गोपान् रणद्वेणुररीरमत् ॥ २९ ॥
Text
Текст
niketaṁ sita-go-vṛṣam
cārayann anugān gopān
raṇad-veṇur arīramat
нікетам̇ сіта-ґо-вр̣шам
ча̄райанн ануґа̄н ґопа̄н
ран̣ад-вен̣ур арірамат
Synonyms
Послівний переклад
сах̣ — Він (Господь Крішна); ева — безперечно; ґо-дганам — багатство у формі коров; лакшмйа̄х̣ — процвітання; нікетам — вмістище; сіта-ґо-вр̣шам — прекрасні корови та бики; ча̄райан — випасаючи; ануґа̄н — супутників; ґопа̄н — пастушків; ран̣ат — грою; вен̣ух̣ — флейти; арірамат — звеселяв.
Translation
Переклад
While herding the very beautiful bulls, the Lord, who was the reservoir of all opulence and fortune, used to blow His flute, and thus He enlivened His faithful followers, the cowherd boys.
Коли Господь, вмістище всього багатства і щастя, пас Своїх прекрасних биків, Він звеселяв Своїх нерозлучних друзів-пастушків грою на флейті.
Purport
Коментар
As He grew to six and seven years old, the Lord was given charge of looking after the cows and bulls in the grazing grounds. He was the son of a well-to-do landholder who owned hundreds and thousands of cows, and according to Vedic economics, one is considered to be a rich man by the strength of his store of grains and cows. With only these two things, cows and grain, humanity can solve its eating problem. Human society needs only sufficient grain and sufficient cows to solve its economic problems. All other things but these two are artificial necessities created by man to kill his valuable life at the human level and waste his time in things which are not needed. Lord Kṛṣṇa, as the teacher of human society, personally showed by His acts that the mercantile community, or the vaiśyas, should herd cows and bulls and thus give protection to the valuable animals. According to smṛti regulation, the cow is the mother and the bull the father of the human being. The cow is the mother because just as one sucks the breast of one’s mother, human society takes cow’s milk. Similarly, the bull is the father of human society because the father earns for the children just as the bull tills the ground to produce food grains. Human society will kill its spirit of life by killing the father and the mother. It is mentioned herein that the beautiful cows and bulls were of various checkered colors — red, black, green, yellow, ash, etc. And because of their colors and healthy smiling features, the atmosphere was enlivening.
ПОЯСНЕННЯ: Коли Господу виповнилося шість чи сім років, Йому доручили пасти корів та биків. Він був син заможного землевласника, якому належали не сотні, а тисячі корів. Згідно з ведичними поняттями, багатство людини визначають за тим, скільки в неї зерна і корів. Ці дві речі, зерно й корови, вирішують усі продовольчі проблеми людства, більше нічого не треба. Якщо в людей досить зерна й корів, у них не буде ніяких економічних проблем. За винятком цих двох, усі інші потреби створені штучно і лише марнують цінний час людської форми життя на зайвий непотріб. Господь Крішна, як вчитель людства, на особистому прикладі показує, що вайш’ї, сільськогосподарська й торгова громада, повинні тримати корів та биків, піклуючись про цих цінних тварин. Як вказують смріті, корова — це мати, а бик — батько людини. Корова є мати через те, що люди беруть у неї молоко, так само як дитина п’є молоко з материнських грудей. А бик є батько людини, бо, як батько заробляє і приносить дітям їжу, так бики обробляють землю і допомагають людині добувати зерно. Вбиваючи батька й матір, людське суспільство вбиває в собі життєву снагу. У цьому вірші зазначено, що прекрасні бики й корови Крішни були різних мастей: червоні, чорні, зелені, жовті, попелясті тощо. Вигляд різнокольорових биків та корів, що випромінювали радість і пашіли здоров’ям, оживляв околиці Вріндавани і тішив око.
Over and above all, the Lord used to play His celebrated flute. The sound vibrated by His flute would give His friends such transcendental pleasure that they would forget all the talks of brahmānanda, which is so praised by the impersonalists. These cowherd boys, as will be explained by Śukadeva Gosvāmī, were living entities who had accumulated heaps of pious acts and thus were enjoying with the Lord in person and were hearing His transcendental flute. The Brahma-saṁhitā (5.30) confirms the Lord’s blowing His transcendental flute:
На додаток до цього мальовничого видовища, Господь часто грав на Своїй славетній флейті. Переливи Крішниної флейти дарували Його друзям таке трансцендентну втіху, що вони й думати не могли ні про яку брахмананду, що її так прославляють імперсоналісти. Ці пастушки, як далі пояснює Шукадева Ґосвамі, у минулому нагромадили гори доброчестя і тому тепер насолоджувались особистим товариством Господа і звуками Його трансцендентної флейти. «Брахма-самхіта» (5.30) теж згадує про те, що Господь грає на трансцендентній флейті:
barhāvataṁsam asitāmbuda-sundarāṅgam
kandarpa-koṭi-kamanīya-viśeṣa-śobhaṁ
govindam ādi-puruṣaṁ tam ahaṁ bhajāmi
барха̄ватам̇сам асіта̄мбуда-сундара̄н̇ґам
кандарпа-кот̣і-камінійа-віш́еша-ш́обгам̇
ґовіндам а̄ді-пурушам̇ там ахам̇ бгаджа̄мі
Brahmājī said, “I worship Govinda, the primeval Lord, who plays on His transcendental flute. His eyes are like lotus flowers, He is decorated with peacock plumes, and His bodily color resembles a fresh black cloud, although His bodily features are more beautiful than millions of cupids.” These are the special features of the Lord.
Брахмаджі сказав: «Я поклоняюсь Ґовінді, предвічному Господу, що грає на трансцендентній флейті і що Його очі схожі на лотоси. Його волосся прикрашають павичеві пера, а тіло кольором скидається на грозову хмару. Своєю вродою воно перевершує мільйони Купідонів». Так дивовижно виглядає Господь.