Text 17
17
Devanagari
Деванагарі
यदाह पादावभिवन्द्य पित्रो: ।
ताताम्ब कंसादुरुशङ्कितानां
प्रसीदतं नोऽकृतनिष्कृतीनाम् ॥ १७ ॥
Text
Текст
yad āha pādāv abhivandya pitroḥ
tātāmba kaṁsād uru-śaṅkitānāṁ
prasīdataṁ no ’kṛta-niṣkṛtīnām
йад а̄ха па̄да̄в абгівандйа пітрох̣
та̄та̄мба кам̇са̄д уру-ш́ан̇кіта̄на̄м̇
прасідатам̇ но ’кр̣та-нішкр̣тіна̄м
Synonyms
Послівний переклад
dunoti — it gives me pain; cetaḥ — heart; smarataḥ — while thinking of; mama — my; etat — this; yat — as much as; āha — said; pādau — feet; abhivandya — worshiping; pitroḥ — of the parents; tāta — My dear father; amba — My dear mother; kaṁsāt — out of Kaṁsa’s; uru — great; śaṅkitānām — of those who are afraid; prasīdatam — be pleased with; naḥ — Our; akṛta — not executed; niṣkṛtīnām — duties to serve you.
дуноті — завдає болю; четах̣ — серце; смаратах̣ — коли я думаю; мама — моє; етат — цей; йат — стільки, скільки; а̄ха — сказав; па̄дау — стопи; абгівандйа — вшановуючи; пітрох̣ — батьків; та̄та — Мій любий батьку; амба — Моя люба матінко; кам̇са̄т — від Камси; уру — великою мірою; ш́ан̇кіта̄на̄м — тих, хто боїться;прасідатам — зласкавтеся; нах̣ — Наш; акр̣та — не виконаний; нішкр̣тіна̄м — обов’язок служити вам.
Translation
Переклад
Lord Kṛṣṇa begged pardon from His parents for Their [Kṛṣṇa and Balarāma’s] inability to serve their feet, due to being away from home because of great fear of Kaṁsa. He said, “O mother, O father, please excuse Us for this inability.” All this behavior of the Lord gives me pain at heart.
Господь Крішна прохав Своїх батьків вибачити їм [Крішні й Баларамі] те, що Вони не служили їхнім стопам, переховуючись далеко від домівки у великому страхові перед Камсою. Він казав: «Матінко! Батько! Будь ласка, вибачте Нам за те, що Ми не змогли служити вам». Від такої поведінки Господа в мене розривається серце.
Purport
Коментар
It appears that Lord Kṛṣṇa and Baladeva were both very greatly afraid of Kaṁsa, and therefore They had to hide Themselves. But if Lord Kṛṣṇa and Baladeva are the Supreme Personality of Godhead, how was it possible that They were afraid of Kaṁsa? Is there any contradiction in such statements? Vasudeva, due to his great appreciation for Kṛṣṇa, wanted to give Him protection. He never thought that Kṛṣṇa was the Supreme Lord and could protect Himself; he thought of Kṛṣṇa as his son. Because Vasudeva was a great devotee of the Lord, he did not like to think that Kṛṣṇa might be killed like his other children. Morally, Vasudeva was bound to deliver Kṛṣṇa to the hands of Kaṁsa because he had promised to turn over all his children. But out of his great love for Kṛṣṇa he broke his promise, and the Lord was very pleased with Vasudeva for his transcendental mentality. He did not want to disturb the intense affection of Vasudeva, and thus He agreed to be carried by His father to the house of Nanda and Yaśodā. And just to test the intense love of Vasudeva, Lord Kṛṣṇa fell down in the waters of the Yamunā while His father was crossing the river. Vasudeva became mad after his child as he tried to recover Him in the midst of the rising river.
ПОЯСНЕННЯ: Може здатися, що Господь Крішна і Баладева дуже боялися Камси і тому переховувались від нього. Але якщо Господь Крішна і Баладева — це Верховний Бог-Особа, чому Вони боялися Камси? Чи ж це не суперечність? Васудева так любив Крішну, що завжди думав про те, як захистити Його. Він не припускав і думки, що Крішна — Верховний Бог-Особа і що Він може подбати про Себе Сам; він вважав Крішну своїм сином. Васудева був дуже відданий Господу і тому боявся, щоб Камса не вбив Крішну так само, як інших Васудевиних дітей. Згідно з моральними нормами Васудева був зобов’язаний передати Крішну в руки Камси, тому що пообіцяв віддавати йому всіх своїх дітей. Але з великої любові до Крішни він зламав своє слово, і Господь був дуже задоволений цим трансцендентним рішенням Васудеви. Господь не хотів збурювати сильних батьківських почуттів Васудеви і тому погодився, щоб той відніс Його до Нанди з Яшодою. Щоб випробувати силу Васудевиної любові, Господь Крішна випав йому з рук у води Ямуни, коли батько переносив Його через річку. Васудева знетямився від хвилювання за сина і кинувся рятувати Його серед хвиль розбурханої ріки.
These are all glorified pastimes of the Lord, and there is no contradiction in such manifestations. Since Kṛṣṇa is the Supreme Lord, He was never afraid of Kaṁsa, but to please His father He agreed to be so. And the most brilliant part of His supreme character was that He begged pardon from His parents for being unable to serve their feet while absent from home because of fear of Kaṁsa. The Lord, whose lotus feet are worshiped by demigods like Brahmā and Śiva, wanted to worship the feet of Vasudeva. Such instruction by the Lord to the world is quite appropriate. Even if one is the Supreme Lord, one must serve his parents. A son is indebted to his parents in so many ways, and it is the duty of the son to serve his parents, however great the son may be. Indirectly, Kṛṣṇa wanted to teach the atheists who do not accept the supreme fatherhood of God, and they may learn from this action how much the Supreme Father has to be respected. Uddhava was simply struck with wonder by such glorious behavior of the Lord, and he was very sorry that he was unable to go with Him.
Це все славетні Господні розваги, і в них немає ніяких суперечностей. Крішна — Верховний Господь, тому Він ніколи не боявся Камси, але для того, щоб догодити Своєму батьку, Він погодився вдати з Себе наляканого. А найдивовижнішу сторону Своєї божественної вдачі Він виявив тоді, коли попрохав батьків вибачити Йому, що не служив їхнім стопам, переховуючись далеко від домівки у страхові перед Камсою. Господь, що Його лотосовим стопам поклоняються такі півбоги, як Брахма і Шіва, хотів поклонятись стопам Васудеви. Поведінка Господа дуже повчальна. Кожен — навіть якщо це Верховний Господь — повинен служити своїм батькам. Син зобов’язаний батькам у дуже багатьох відношеннях, і тому, хоч би яке високе становище він посідав, його обов’язок — служити їм. Непрямо Крішна показав, як треба діяти, і атеїстам, які не визнають свого верховного батька, Бога. З прикладу Господа Крішни вони можуть зробити висновок про те, як треба шанувати верховного батька. Уддгава був зачудований величною поведінкою Господа і дуже шкодував про те, що не зміг піти разом із Ним.