Text 15
15
Devanagari
Деванагарі
रभ्यर्द्यमानेष्वनुकम्पितात्मा ।
परावरेशो महदंशयुक्तो
ह्यजोऽपि जातो भगवान् यथाग्नि: ॥ १५ ॥
Text
Текст
abhyardyamāneṣv anukampitātmā
parāvareśo mahad-aṁśa-yukto
hy ajo ’pi jāto bhagavān yathāgniḥ
абгйардйама̄нешв анукампіта̄тма̄
пара̄вареш́о махад-ам̇ш́а-йукто
хй аджо ’пі джа̄то бгаґава̄н йатга̄ґніх̣
Synonyms
Послівний переклад
sva-śānta-rūpeṣu — unto the peaceful devotees of the Lord; itaraiḥ — others, nondevotees; sva-rūpaiḥ — according to their own modes of nature; abhyardyamāneṣu — being harassed by; anukampita-ātmā — the all-compassionate Lord; para-avara — spiritual and material; īśaḥ — controller; mahat-aṁśa-yuktaḥ — accompanied by the plenary portion of mahat-tattva; hi — certainly; ajaḥ — the unborn; api — although; jātaḥ — is born; bhagavān — the Personality of Godhead; yathā — as if; agniḥ — the fire.
сва-ш́а̄нта-рӯпешу — на вмиротворених відданих Господа; ітараіх̣ — іншими, невідданими; сва-рӯпаіх̣ — залежно від ґун, що на них впливають; абгйардйама̄нешу — стурбованих; анукампіта-а̄тма̄ — всемилостивий Господь; пара-авара — духовного і матеріального; іш́ах̣ — повелитель; махат-ам̇ш́а-йуктах̣ — у супроводі Своєї довершеної частки, махат-таттви; хі — безперечно; аджах̣ — ненароджений; апі — хоча; джа̄тах̣ — народжується; бгаґава̄н — Бог-Особа; йатга̄ — наче; аґніх̣ — вогонь.
Translation
Переклад
The Personality of Godhead, the all-compassionate controller of both the spiritual and material creations, is unborn, but when there is friction between His peaceful devotees and persons who are in the material modes of nature, He takes birth just like fire, accompanied by the mahat-tattva.
Бог-Особа, всемилостивий повелитель духовного і матеріального творінь, — ненароджений, однак коли виникають тертя між Його миролюбними відданими і тими, хто перебуває у владі ґун матеріальної природи, Він, наче вогонь, з’являється у цьому світі у супроводі махат-таттви.
Purport
Коментар
The devotees of the Lord are by nature peaceful because they have no material hankering. A liberated soul has no hankering, and therefore he has no lamentation. One who wants to possess also laments when he loses his possession. Devotees have no hankerings for material possessions and no hankerings for spiritual salvation. They are situated in the transcendental loving service of the Lord as a matter of duty, and they do not mind where they are or how they have to act. Karmīs, jñānīs and yogīs all hanker to possess some material or spiritual assets. Karmīs want material possessions, jñānīs and yogīs want spiritual possessions, but devotees do not want any material or spiritual assets. They want only to serve the Lord anywhere in the material or spiritual worlds that the Lord desires, and the Lord is always specifically compassionate towards such devotees.
ПОЯСНЕННЯ: Господні віддані за природою миролюбні, тому що вони вільні від матеріальних поривань. Звільнена душа нічого не прагне і завдяки тому також ні про що не сумує. Той, хто бажає чимось володіти, втративши свої набутки, сумуватиме. Натомість віддані не бажають ані матеріальних набутків, ані духовного звільнення. Вони виконують трансцендентне любовне служіння Господу, як свій обов’язок, і не переймаються тим, де і як їм доводиться служити. І кармі, і ґ’яні, і йоґи прагнуть тих чи інших, матеріальних чи духовних здобутків. Кармі прагнуть матеріальних багатств, а ґ’яні та йоґи прагнуть духовних багатств, але віддані не хочуть ні матеріальних багатств, ні духовних. Вони хочуть одного — служити Господу, хоч у матеріальному, хоч у духовному світі, де Господь забажає. Господь завжди відчуває особливу прихильність до таких відданих.
The karmīs, jñānīs and yogīs have their particular mentalities in the modes of nature, and therefore they are called itara or nondevotees. These itaras, including even the yogīs, sometimes harass the devotees of the Lord. Durvāsā Muni, a great yogī, harassed Mahārāja Ambarīṣa because the latter was a great devotee of the Lord. And the great karmī and jñānī Hiraṇyakaśipu even harassed his own Vaiṣṇava son, Prahlāda Mahārāja. There are many instances of such harassment of the peaceful devotees of the Lord by the itaras. When such friction takes place, the Lord, out of His great compassion towards His pure devotees, appears in person, accompanied by His plenary portions controlling the mahat-tattva.
Свідомість кармі, ґ’яні та йоґів перебуває в шорах тих чи інших ґун матеріальної природи, і тому їх називають ітара, тобто невідданими. Іноді ці ітари, навіть якщо вони йоґи, завдають турбот відданим Господа. Дурваса Муні, великий йоґ, турбував Махараджу Амбарішу, тому що той був великий відданий Господа. А великий кармі та ґ’яні Хіран’якашіпу мучив навіть власного сина-вайшнаву, Прахладу Махараджу. Відомо багато прикладів того, як ітари турбують миролюбних відданих Господа. Коли виникають такі тертя, Господь з великого співчуття до чистих відданих приходить власною особою в супроводі Своїх довершених часток, повелителів махат-таттви.
The Lord is everywhere, in both the material and spiritual domains, and He appears for the sake of His devotees when there is friction between His devotee and the nondevotee. As electricity is generated by friction of matter anywhere and everywhere, the Lord, being all-pervading, appears because of the friction of devotees and nondevotees. When Lord Kṛṣṇa appears on a mission, all His plenary portions accompany Him. When He appeared as the son of Vasudeva, there were differences of opinion about His incarnation. Some said, “He is the Supreme Personality of Godhead.” Some said, “He is an incarnation of Nārāyaṇa,” and others said, “He is the incarnation of Kṣīrodakaśāyī Viṣṇu.” But actually He is the original Supreme Personality of Godhead — kṛṣṇas tu bhagavān svayam — and Nārāyaṇa, the puruṣas and all other incarnations accompany Him to function as different parts of His pastimes. Mahad-aṁśa-yuktaḥ indicates that He is accompanied by the puruṣas, who create the mahat-tanva. It is confirmed in the Vedic hymns, mahāntaṁ vibhum ātmānam.
Господь присутній всюди, як у світі матерії, так і в світі духу, і коли між відданими й невідданими виникають тертя, дбаючи про Своїх відданих, Він щоразу з’являється. Як електричний струм може виникнути від тертя матерії в будь-якому місці, так і Господь, в силу Своєї всюдисущості, може з’явитися в будь-якому місці, де виникає тертя між відданими й невідданими. Коли Господь Крішна приходить зі Своєю місією, разом із Ним приходять усі Його довершені частки. Коли Він з’явився як син Васудеви, щодо Його втілення виникли розбіжні думки. Одні казали: «Він Верховний Бог-Особа», інші казали: «Він втілення Нараяни», а ще інші казали: «Він втілення Кшіродакашаї Вішну». Та насправді Він предвічний Верховний Бог-Особа — кр̣шн̣ас ту бгаґава̄н свайам, а Нараяна, пуруші та всі інші втілення супроводжують Його, щоб виконати Свої ролі в Його розвагах. Слова махад-ам̇ш́а-йуктах̣ означають, що Його супроводжують пуруші, творці махат-таттви. Це підтверджують ведичні гімни: маха̄нта̄м̇ вібгум а̄тма̄нам.
Lord Kṛṣṇa appeared, just like electricity, when there was friction between Kaṁsa and Vasudeva and Ugrasena. Vasudeva and Ugrasena were the Lord’s devotees, and Kaṁsa, a representative of the karmīs and jñānīs, was a nondevotee. Kṛṣṇa, as He is, is compared to the sun. He first appeared from the ocean of the womb of Devakī, and gradually He satisfied the inhabitants of the places surrounding Mathurā, just as the sun enlivens the lotus flower in the morning. After gradually rising to the meridian of Dvārakā, the Lord set like the sun, placing everything in darkness, as described by Uddhava.
Наче електричний струм, що виникає внаслідок тертя, Господь Крішна з’явився, коли виникли тертя між Камсою, Васудевою та Уґрасеною. Васудева й Уґрасена були віддані Господа, а Камса, що належав до кармі та ґ’яні, був невідданий. Крішну, з огляду на Його надзвичайні якості, часто порівнюють до сонця. Він з’явився, наче в океані, в череві Девакі, а тоді, наче сонце, що, сходячи вранці над обрієм, оживляє своїми променями лотоси, Він дарував радість жителям околиць Матгури. Піднявшись до зеніту Двараки, Господь поступово зайшов за обрій, як заходить сонце, і після того, як сказав Уддгава, все огорнула темрява.