Text 10
10
Devanagari
Деванагарі
भ्राम्यते धीर्न तद्वाक्यैरात्मन्युप्तात्मनो हरौ ॥ १० ॥
Text
Текст
ye cānyad asad-āśritāḥ
bhrāmyate dhīr na tad-vākyair
ātmany uptātmano harau
йе ча̄нйад асад-а̄ш́ріта̄х̣
бгра̄мйате дгір на тад-ва̄кйаір
а̄тманй упта̄тмано харау
Synonyms
Послівний переклад
devasya — of the Personality of Godhead; māyayā — by the influence of external energy; spṛṣṭāḥ — infected; ye — all those; ca — and; anyat — others; asat — illusory; āśritāḥ — being taken to; bhrāmyate — bewilder; dhīḥ — intelligence; na — not; tat — of them; vākyaiḥ — by those words; ātmani — in the Supreme Self; upta-ātmanaḥ — surrendered souls; harau — unto the Lord.
девасйа — Бога-Особи; ма̄йайа̄ — впливом зовнішньої енерґії; спр̣шт̣а̄х̣ — осквернені; йе — всі ті; ча — та; анйат — інші; асат — ілюзії; а̄ш́ріта̄х̣ — під впливом; бгра̄мйате — спантеличити; дгіх̣ — розум; на — не; тат — їх; ва̄кйаіх̣ — такими словами; а̄тмані — у Верховній Душі; упта-а̄тманах̣ — які цілковито віддались; харау — Господеві.
Translation
Переклад
Under no circumstances can the words of persons bewildered by the illusory energy of the Lord deviate the intelligence of those who are completely surrendered souls.
Слова людей, введених в оману ілюзорною енерґією, за жодних обставин не можуть похитнути розум тих, хто цілковито віддався Господу.
Purport
Коментар
Lord Śrī Kṛṣṇa is the Supreme Personality of Godhead according to all the evidences of the Vedas. He is accepted by all ācāryas, including Śrīpāda Śaṅkarācārya. But when He was present in the world, different classes of men accepted Him differently, and therefore their calculations of the Lord were also different. Generally, persons who had faith in the revealed scriptures accepted the Lord as He is, and all of them merged into great bereavement when the Lord disappeared from the world. In the First Canto we have already discussed the lamentation of Arjuna and Yudhiṣṭhira, to whom the disappearance of Lord Kṛṣṇa was almost intolerable up to the end of their lives.
ПОЯСНЕННЯ: Господь Шрі Крішна — це Верховний Бог-Особа, як свідчать численні ведичні писання. Те саме визнають усі ачар’ї, включно з Шріпадою Шанкарачар’єю. Але коли Господь Крішна був присутній у цьому світі, різні люди бачили Його по-різному, і тому їхні оцінки Його становища також були різні. Люди, які мали віру в богоявлені писання, визнавали Господа таким, яким Він є, а коли Господь залишив цей світ, це для них було велике горе. У Першій пісні ми вже говорили про відчай Арджуни і Юдгіштгіри, який вони відчували після зникнення Господа Крішни і від якого вони не могли отямитись до кінця життя.
The Yādavas were only partially cognizant of the Lord, but they are also glorious because they had the opportunity to associate with the Lord, who acted as the head of their family, and they also rendered the Lord intimate service. The Yādavas and other devotees of the Lord are different from those who wrongly calculated Him to be an ordinary human personality. Such persons are certainly bewildered by the illusory energy. They are hellish and are envious of the Supreme Lord. The illusory energy acts very powerfully on them because in spite of their elevated mundane education, such persons are faithless and are infected by the mentality of atheism. They are always very eager to establish that Lord Kṛṣṇa was an ordinary man who was killed by a hunter due to His many impious acts in plotting to kill the sons of Dhṛtarāṣṭra and Jarāsandha, the demoniac kings of the earth. Such persons have no faith in the statement of the Bhagavad-gītā that the Lord is unaffected by the reactions of work: na māṁ karmāṇi limpanti. According to the atheistic point of view, Lord Kṛṣṇa’s family, the Yadu dynasty, was vanquished due to being cursed by the brāhmaṇas for the sins committed by Kṛṣṇa in killing the sons of Dhṛtarāṣṭra, etc. All these blasphemies do not touch the heart of the devotees of the Lord because they know perfectly well what is what. Their intelligence regarding the Lord is never disturbed. But those who are disturbed by the statements of the asuras are also condemned. That is what Uddhava meant in this verse.
Ядави лише частково розуміли становище Господа, але вони теж гідні слави, адже вони мали можливість спілкуватися з Господом, що грав роль голови їхнього роду, і особисто Йому служили. Ядави і всі інші віддані Господа якісно вищі за тих, хто у своєму невігластві зараховує Господа до звичайних людей. Такі нещасні люди, безсумнівно, введені в оману ілюзорною енерґією. Незважаючи на всю свою світську освіту, вони не мають віри в Господа і заражені концепцією атеїзму, тому ілюзорна енерґія міцно тримає їх у своїх лещатах. Вони щосили намагаються переконати всіх, що Господь Крішна — звичайна людина і що Він загинув від стріли мисливця, розплачуючись за «гріх» змови проти Джарасандги і синів Дгрітараштри, демонічних царів світу. Такі люди не ймуть віри словам «Бгаґавад-ґіти», які стверджують, що Господь вільний від наслідків Своїх дій: на ма̄м̇ карма̄н̣і лімпанті. Такі безбожники вважають, що родина Господа Крішни, династія Яду, загинула через прокляття брахманів, яке впало на них за гріхи Крішни, винуватого в смерті синів Дгрітараштри, і таке інше. Таке блюзнірство не може збентежити серце Господніх відданих, бо вони чудово знають, як усе було насправді. Їх неможливо похитнути в їхньому розумінні Господа. Натомість, ті, кого пантеличать вислови асурів, — також пропащі душі. Такий зміст цього вірша, якого промовляє Уддгава.