Text 27
27
Devanagari
Деванагарі
करालदंष्ट्रं परिदष्टदच्छदम् ।
अजादयो वीक्ष्य शशंसुरागता
अहो इमां को नु लभेत संस्थितिम् ॥ २७ ॥
Text
Текст
karāla-daṁṣṭraṁ paridaṣṭa-dacchadam
ajādayo vīkṣya śaśaṁsur āgatā
aho imaṁ ko nu labheta saṁsthitim
кара̄ла-дам̇шт̣рам̇ парідашт̣а-даччгадам
аджа̄дайо вікшйа ш́аш́ам̇сур а̄ґата̄
ахо імам̇ ко ну лабгета сам̇стгітім
Synonyms
Послівний переклад
kṣitau — on the ground; śayānam — lying; tam — Hiraṇyākṣa; akuṇṭha — unfaded; varcasam — glow; karāla — fearful; daṁṣṭram — teeth; paridaṣṭa — bitten; dat-chadam — lip; aja-ādayaḥ — Brahmā and others; vīkṣya — having seen; śaśaṁsuḥ — admiringly said; āgatāḥ — arrived; aho — oh; imam — this; kaḥ — who; nu — indeed; labheta — could meet; saṁsthitim — death.
кшітау — на землі; ш́айа̄нам — що лежав; там — Хіран’якшу; акун̣т̣га — що не зблідло; варчасам — сяйво; кара̄ла — страхітливі; дам̇шт̣рам — зуби; парідашт̣а — закушана; дат-чгадам — губа; аджа-а̄дайах̣ — Брахма та інші; вікшйа — побачивши; ш́аш́ам̇сух̣ — захоплено сказав; а̄ґата̄х̣ — прибувши; ахо — ого; імам — це; ках̣ — хто; ну — воістину; лабгета — може зустріти; сам̇стгітім — смерть.
Translation
Переклад
Aja [Brahmā] and others arrived on the spot to see the fearfully tusked demon lying on the ground, biting his lip. The glow of his face was yet unfaded, and Brahmā admiringly said: Oh, who could meet such blessed death?
На місці події відразу ж з’явилися Аджа [Брахма] та інші і побачили перед собою простягнуте на землі тіло демона, що своїми страхітливими іклами закусив нижню губу. Його обличчя пашіло, навіть не збліднувши, і Брахма захоплено промовив: Ох, кому ще пощастило померти такою благословенною смертю?
Purport
Коментар
Although the demon was dead, his bodily luster was unfaded. This is very peculiar because when a man or animal is dead, the body immediately becomes pale, the luster gradually fades, and decomposition takes place. But here, although Hiraṇyākṣa lay dead, his bodily luster was unfaded because the Lord, the Supreme Spirit, was touching his body. One’s bodily luster remains fresh only as long as the spirit soul is present. Although the demon’s soul had departed his body, the Supreme Spirit touched the body, and therefore his bodily luster did not fade. The individual soul is different from the Supreme Personality of Godhead. One who sees the Supreme Personality of Godhead when he quits his body is certainly very fortunate, and therefore personalities like Brahmā and the other demigods eulogized the death of the demon.
ПОЯСНЕННЯ: Хоча демон вже помер, його тіло не стало бліднути. Це дуже незвичайно, бо після смерті шкіра людини чи тварини відразу блідне, рум’янець сходить зі щік і тіло починає розкладатися. Проте в цьому випадку, хоча Хіран’якша був мертвий, його тіло не втратило природного кольору, тому що до цього тіла доторкнувся Господь, Верховний Дух. Тіло зберігає свіжий колір шкіри доти, доки в ньому присутня духовна душа. Хоча душа демона вже покинула тіло, до цього тіла доторкнувся Верховний Дух, і тому воно не зберегло свій колір. Індивідуальна душа відмінна від Верховного Бога-Особи. Тому, хто, покидаючи тіло, споглядає Верховного Бога-Особу, безперечно, дуже пощастило, і тому Брахма та інші піднесені півбоги стали прославляти демонову смерть.