Text 1
1
Devanagari
Деванагарі
अवधार्य विरिञ्चस्य निर्व्यलीकामृतं वच: ।
प्रहस्य प्रेमगर्भेण तदपाङ्गेन सोऽग्रहीत् ॥ १ ॥
Text
Текст
avadhārya viriñcasya
nirvyalīkāmṛtaṁ vacaḥ
prahasya prema-garbheṇa
tad apāṅgena so ’grahīt
авадга̄рйа вірін̃часйа
нірвйаліка̄мр̣там̇ вачах̣
прахасйа према-ґарбген̣а
тад апа̄н̇ґена со ’ґрахіт
Synonyms
Послівний переклад
maitreyaḥ uvāca — Maitreya said; avadhārya — after hearing; viriñcasya — of Lord Brahmā; nirvyalīka — free from all sinful purposes; amṛtam — nectarean; vacaḥ — words; prahasya — heartily laughing; prema-garbheṇa — laden with love; tat — those words; apāṅgena — with a glance; saḥ — the Supreme Personality of Godhead; agrahīt — accepted.
маітрейах̣ ува̄ча — Майтрея сказав; авадга̄рйа — почувши; вірін̃часйа — Господа Брахми; нірвйаліка — вільні від будь-яких гріховних намірів; амр̣там — нектарні; вачах̣ — слова; прахасйа — щиро засміявшись; према-ґарбген̣а — сповненим любові; тат — ті слова; апа̄н̇ґена — поглядом; сах̣ — Верховний Бог-Особа; аґрахіт — прийняв.
Translation
Переклад
Śrī Maitreya said: After hearing the words of Brahmā, the creator, which were free from all sinful purposes and as sweet as nectar, the Lord heartily laughed and accepted his prayer with a glance laden with love.
Шрі Майтрея сказав: Вислухавши мову творця Брахми, вільну від будь-яких гріховних намірів і солодку, як нектар, Господь щиро розсміявся і відповів на цю молитву ніжним поглядом, сповненим любові.
Purport
Коментар
The word nirvyalīka is very significant. The prayers of the demigods or devotees of the Lord are free from all sinful purposes, but the prayers of demons are always filled with sinful purposes. The demon Hiraṇyākṣa became powerful by deriving a boon from Brahmā, and after attaining that boon he created a disturbance because of his sinful intentions. The prayers of Brahmā and other demigods are not to be compared to the prayers of the demons. Their purpose is to please the Supreme Lord; therefore the Lord smiled and accepted the prayer to kill the demon. Demons, who are never interested in praising the Supreme Personality of Godhead because they have no information of Him, go to the demigods, and in Bhagavad-gītā this is condemned. Persons who go to the demigods and pray for advancement in sinful activities are considered to be bereft of all intelligence. Demons have lost all intelligence because they do not know what is actually their self-interest. Even if they have information of the Supreme Personality of Godhead, they decline to approach Him; it is not possible for them to get their desired boons from the Supreme Lord because their purposes are always sinful. It is said that the dacoits in Bengal used to worship the goddess Kālī for fulfillment of their sinful desires to plunder others’ property, but they never went to a Viṣṇu temple because they might have been unsuccessful in praying to Viṣṇu. Therefore the prayers of the demigods or the devotees of the Supreme Personality of Godhead are always untinged by sinful purposes.
ПОЯСНЕННЯ: Велике значення тут мають слова нірвйаліка. Молитви півбогів чи відданих Господа вільні від усіх гріховних намірів, тоді як молитви демонів завжди криють у собі гріховні бажання. Демон Хіран’якша здобув свою могутність завдяки благословенню Брахми, але через гріховність своїх намірів, отримавши це благословення, він став завдавати турбот усім живим істотам. Молитви Брахми та інших півбогів не йдуть ні в яке порівняння з молитвами демонів. Мета півбогів полягає в тому, щоб задовольнити Господа, тому Господь засміявся і прийняв їхню молитву, в якій вони прохають убити цього демона. Демони нічого не знають про Верховного Бога-Особу, тому, не схильні прославляти Господа, вони звертаються до півбогів. «Бгаґавад-ґіта» засуджує такий спосіб дій. Люди, які звертаються до півбогів і просять у них ліпших умов для гріховної діяльності, повністю втратили розум. Демони повністю втратили розум, бо не знають, що може їм дати справжню користь. Навіть якщо вони знають про Верховного Бога-Особу, вони відмовляються звертатися до Нього. Їм ніколи не вдасться домогтися своїх благословень вді Верховного Господа, тому що наміри їхні завжди гріховні. Розповідають, що бенґальські розбійники завжди поклонялися богині Калі, просячи виконати їхні гріховні бажання й допомогти грабувати, але вони ніколи не йшли до храмів Вішну, тому що Вішну ніколи б не виконав їхні молитви. Отже, молитви півбогів чи відданих Верховного Бога-Особи завжди вільні від скверни гріховних бажань.