Skip to main content

Text 32

32

Devanagari

Деванагарі

द्वा:स्थावादिश्य भगवान् विमानश्रेणिभूषणम् ।
सर्वातिशयया लक्ष्म्या जुष्टं स्वं धिष्ण्यमाविशत् ॥ ३२ ॥

Text

Текст

dvāḥsthāv ādiśya bhagavān
vimāna-śreṇi-bhūṣaṇam
sarvātiśayayā lakṣmyā
juṣṭaṁ svaṁ dhiṣṇyam āviśat
два̄х̣стга̄в а̄діш́йа бгаґава̄н
віма̄на-ш́рен̣і-бгӯшан̣ам
сарва̄тіш́айайа̄ лакшмйа̄
джушт̣ам̇ свам̇ дгішн̣йам а̄віш́ат

Synonyms

Послівний переклад

dvāḥ-sthau — to the doorkeepers; ādiśya — just directing them; bhagavān — the Supreme Personality of Godhead; vimāna-śreṇi-bhūṣaṇam — always decorated with first-class airplanes; sarva-atiśayayā — in every respect extensively opulent; lakṣmyā — opulences; juṣṭam — bedecked with; svam — His own; dhiṣṇyam — abode; āviśat — went back.

два̄х̣-стгау  —  брамникам; а̄діш́йа  —  давши настанови; бгаґава̄н  —  Верховний Бог-Особа; віма̄на-ш́рен̣і-бгӯшан̣ам  —  де завжди красуються чудові повітряні кораблі; сарва-атіш́айайа̄  —  прекрасну в усіх відношеннях; лакшмйа̄  —  багатствами; джушт̣ам  —  прикрашену; свам  —  Свою; дгішн̣йам  —  обитель; а̄віш́ат  —  увійшов знову.

Translation

Переклад

After thus speaking at the door of Vaikuṇṭha, the Lord returned to His abode, where there are many celestial airplanes and all-surpassing wealth and splendor.

Сказавши це брамникам біля входу на Вайкунтгу, Господь повернувся до Своєї обителі, яку прикрашають небесні кораблі і відзначають незрівнянні багатства й велич.

Purport

Коментар

It is clear from this verse that all the incidents took place at the entrance of Vaikuṇṭhaloka. In other words, the sages were not actually within Vaikuṇṭhaloka, but were at the gate. It could be asked, “How could they return to the material world if they entered Vaikuṇṭhaloka?” But factually they did not enter, and therefore they returned. There are many similar incidents where great yogīs and brāhmaṇas, by dint of their yoga practice, have gone from this material world to Vaikuṇṭhaloka — but they were not meant to stay there. They came back. It is also confirmed here that the Lord was surrounded by many Vaikuṇṭha airplanes. Vaikuṇṭhaloka is described here as having splendid opulence, far surpassing the splendor of this material world.

ПОЯСНЕННЯ: З цього вірша стає зрозуміло, що всі описані події відбувалися біля входу на Вайкунтгалоку. Іншими словами, мудреці не ввійшли на саму Вайкунтгалоку, вони дістался лише до її брами. Може виникнути запитання: «Чому вони повернулися до матеріального світу, якщо вони досягли Вайкунтги?» Але насправді вони ще не досягли Вайкунтги і тому повернулися. Історії відомо багато таких випадків, коли великі йоґи та брахмани силою своєї практики йоґи, виходили за межі матеріального світу й піднімалися до Вайкунтгалоки, однак, не бувши достойними залишатися там, вони поверталися назад. Також тут ще раз сказано, що в обителі Господа літають численні повітряні кораблі Вайкунтги. Описи Вайкунтгалоки показують, що її багатства й велич набагато перевершують красу матеріального світу.

All other living creatures, including the demigods, are born of Brahmā, and Brahmā is born of Lord Viṣṇu. Kṛṣṇa states in Bhagavad-gītā, in the Tenth Chapter, ahaṁ sarvasya prabhavaḥ: Lord Viṣṇu is the origin of all manifestations in the material world. Those who know that Lord Viṣṇu is the origin of everything, who are conversant with the process of creation, and who understand that Viṣṇu, or Kṛṣṇa, is the most worshipable object of all living entities, engage themselves in Viṣṇu worship as Vaiṣṇavas. The Vedic hymns also confirm this: oṁ tad viṣṇoḥ paramaṁ padam. The goal of life is to understand Viṣṇu. The Bhāgavatam also confirms this elsewhere. Foolish people, not knowing that Viṣṇu is the supreme worshipable object, create so many worshipable objects in this material world, and therefore they fall down.

Всі живі створіння, включно з півбогами, з’явилися на світ із Брахми, а Брахма з’явився на світ із Господа Вішну. Крішна каже у «Бгаґавад-ґіті», в десятій главі: ахам̇ сарвасйа прабгавах̣    —    Господь Вішну є джерело всього проявленого в матеріальному світі. Ті, хто знає, що Господь Вішну    —    джерело всього сущого, хто розуміє процес творення світу і хто усвідомлює, що Вішну, чи Крішна,    —    це найвищий об’єкт поклоніння для всіх живих істот, стають вайшнавами і присвячують себе служінню Вішну. Ведичні гімни підтверджують це: ом̇ тад вішн̣ох̣ парамам̇ падам. Мета життя полягає в тому, щоб пізнати Вішну. Те саме сказано і в багатьох місцях «Бгаґаватам». Нетямущі люди, які не знають, що Вішну    —    це найвищий об’єкт поклоніння, вигадують численні об’єкти поклоніння в матеріальному світі і через це деґрадують.