Skip to main content

Text 31

31

Devanagari

Деванагарі

मयि संरम्भयोगेन निस्तीर्य ब्रह्महेलनम् ।
प्रत्येष्यतं निकाशं मे कालेनाल्पीयसा पुन: ॥ ३१ ॥

Text

Текст

mayi saṁrambha-yogena
nistīrya brahma-helanam
pratyeṣyataṁ nikāśaṁ me
kālenālpīyasā punaḥ
майі сам̇рамбга-йоґена
ністірйа брахма-хеланам
пратйешйатам̇ ніка̄ш́ам̇ ме
ка̄лена̄лпійаса̄ пунах̣

Synonyms

Послівний переклад

mayi — unto Me; saṁrambha-yogena — by practice of mystic yoga in anger; nistīrya — being liberated from; brahma-helanam — the result of disobedience to the brāhmaṇas; pratyeṣyatam — will come back; nikāśam — near; me — Me; kālena — in due course of time; alpīyasā — very short; punaḥ — again.

майі  —  Мені; сам̇рамбга-йоґена  —  практикою містичної йоґи в стані гніву; ністірйа  —  звільнившись від; брахма-хеланам  —  наслідок непокори брахманам; пратйешйатам  —  повернетеся; ніка̄ш́ам  —  близько; ме  —  мене; ка̄лена  —  належного часу; алпійаса̄  —  дуже коротко; пунах̣  —  знову.

Translation

Переклад

The Lord assured the two Vaikuṇṭha inhabitants, Jaya and Vijaya: By practicing the mystic yoga system in anger, you will be cleansed of the sin of disobeying the brāhmaṇas and within a very short time return to Me.

Господь запевнив двох жителів Вайкунтги, Джаю і Віджаю: Практикуючи містичну йоґу в гніві, ви спокутуєте гріх непокори брахманам і дуже скоро повернетеся до Мене.

Purport

Коментар

The Supreme Personality of Godhead advised the two doorkeepers, Jaya and Vijaya, that by dint of bhakti-yoga in anger they would be delivered from the curses of the brāhmaṇas. Śrīla Madhva Muni remarks in this connection that by practicing bhakti-yoga one can become free from all sinful reactions. Even a brahma-śāpa, or curse by a brāhmaṇa, which cannot be overcome by any other means, can be overcome by bhakti-yoga.

ПОЯСНЕННЯ: Верховний Бог-Особа сказав двом брамникам, Джаї та Віджаї, що, в гніві практикуючи бгакті-йоґу, вони звільняться від прокляття брахманів. Шріла Мадгва Муні зауважує з цього приводу, що бгакті-йоґа звільняє від наслідків усіх гріхів. За допомогою бгакті-йоґи можна подолати навіть брахма-шапу, прокляття брахманів, яке неможливо нейтралізувати жодним іншим способом.

One can practice bhakti-yoga in many rasas. There are twelve rasas, five primary and seven secondary. The five primary rasas constitute direct bhakti-yoga, but although the seven secondary rasas are indirect, they are also counted within bhakti-yoga if they are used in the service of the Lord. In other words, bhakti-yoga is all-inclusive. If one somehow or other becomes attached to the Supreme Personality of Godhead, he becomes engaged in bhakti-yoga, as described in Śrīmad-Bhāgavatam (10.29.15): kāmaṁ krodhaṁ bhayam. The gopīs were attracted to Kṛṣṇa by bhakti-yoga in a relationship of lusty desire (kāma). Similarly, Kaṁsa was attached to bhakti-yoga by dint of fear of his death. Thus bhakti-yoga is so powerful that even becoming an enemy of the Lord and always thinking of Him can deliver one very quickly. It is said, viṣṇu-bhaktaḥ smṛto daiva āsuras tad-vipanyayaḥ: “Devotees of Lord Viṣṇu are called demigods, whereas nondevotees are called asuras.” But bhakti-yoga is so powerful that both demigods and asuras can derive its benefits if they always think of the Personality of Godhead. The basic principle of bhakti-yoga is to think of the Supreme Lord always. The Lord says in Bhagavad-gītā (18.65), man-manā bhava mad-bhaktaḥ: “Always think of Me.” It doesn’t matter which way one thinks; the very thought of the Personality of Godhead is the basic principle of bhakti-yoga.

Бгакті-йоґу можна практикувати в різних расах. Існує дванадцять рас: п’ять первинних і сім вторинних. П’ять первинних рас становлять безпосередню практику бгакті-йоґи, але вторинні раси, хоча вони не є безпосередньою практикою, також відносять до бгакті-йоґи, якщо вони проявляються в служінні Господу. Іншими словами, бгакті-йоґа охоплює в собі все. Якщо людина так чи інакше прив’язується до Верховного Бога-Особи, вона виконує бгакті-йоґу. Це згадано в «Шрімад-Бгаґаватам» (10.29.15): ка̄мам̇ кродгам̇ бгайам. Ґопі привабилися до Крішни через хіть (каму) і виконували бгакті-йоґу в цьому настрої. Камса став практикувати бгакті-йоґу під впливом сильного страху за своє життя. Отже, бгакті-йоґа має таку силу, що може дуже швидко звільнити навіть того, хто постійно думає про Господа через свою ненависть до Нього. В писаннях сказано: вішн̣у-бгактах̣ смр̣то даіва а̄сурас тад-віпарйайах̣    —    «Відданих Господа Вішну називають півбогами, а невідданих називають асурами». Однак бгакті-йоґа настільки могутня, що не тільки півбоги, але й асури отримують від неї користь, якщо постійно думають про Бога-Особу. Основний принцип бгакті-йоґи полягає в тому, щоб повсякчасно думати про Верховного Господа. Господь каже в «Бгаґавад-ґіті» (18.65): ман-мана̄ бгава мад-бгактах̣    —    «Постійно думай про Мене». Немає значення, як саме людина думає про Господа, самі думки про Бога-Особу становлять основу бгакті-йоґи.

In the material planets there are different grades of sinful activities, of which disrespecting a brāhmaṇa or a Vaiṣṇava is the most sinful. Here it is clearly stated that one can overcome even that grave sin simply by thinking of Viṣṇu, not even favorably but in anger. Thus even if those who are not devotees always think of Viṣṇu, they become free from all sinful activities. Kṛṣṇa consciousness is the highest form of thought. Lord Viṣṇu is thought of in this age by chanting Hare Kṛṣṇa, Hare Kṛṣṇa, Kṛṣṇa Kṛṣṇa, Hare Hare/ Hare Rāma, Hare Rāma, Rāma Rāma, Hare Hare. From the statements of the Bhāgavatam it appears that if one thinks of Kṛṣṇa, even as an enemy, that particular qualification — thinking of Viṣṇu, or Kṛṣṇa — cleanses one of all sins.

Існують різні гріхи, що їх роблять жителі матеріальних планет, і найтяжчий з усіх гріхів    —    це нешанобливе ставлення до брахмани чи вайшнави. Однак тут сказано, що навіть від цього тяжкого гріха можна очиститися просто думаючи про Вішну, і то навіть не з любов’ю, а в гніві. Отже, навіть невідданий, якщо він постійно думає про Вішну, звільняється від усіх гріхів. Свідомість Крішни    —    це найвища форма мислення. За цієї епохи думати про Господа Вішну означає повторювати Харе Крішна, Харе Крішна, Крішна Крішна, Харе Харе    /    Харе Рама, Харе Рама, Рама Рама, Харе Харе. З цих віршів «Бгаґаватам» стає зрозуміло, що навіть якщо людина думає про Крішну як про ворога, вже самі думки про Вішну, чи Крішну становлять для людини таку заслугу, що вона очищується від усіх гріхів.