Skip to main content

Text 48

48

Devanagari

Деванагарі

नात्यन्तिकं विगणयन्त्यपि ते प्रसादं
किम्वन्यदर्पितभयं भ्रुव उन्नयैस्ते ।
येऽङ्ग त्वदङ्‌घ्रि शरणा भवत: कथाया:
कीर्तन्यतीर्थयशस: कुशला रसज्ञा: ॥ ४८ ॥

Text

Текст

nātyantikaṁ vigaṇayanty api te prasādaṁ
kimv anyad arpita-bhayaṁ bhruva unnayais te
ye ’ṅga tvad-aṅghri-śaraṇā bhavataḥ kathāyāḥ
kīrtanya-tīrtha-yaśasaḥ kuśalā rasa-jñāḥ
на̄тйантікам̇ віґан̣айантй апі те праса̄дам̇
кімв анйад арпіта-бгайам̇ бгрува уннайаіс те
йе ’н̇ґа твад-ан̇ґгрі-ш́аран̣а̄ бгаватах̣ катга̄йа̄х̣
кіртанйа-тіртга-йаш́асах̣ куш́ала̄ раса-джн̃а̄х̣

Synonyms

Послівний переклад

na — not; ātyantikam — liberation; vigaṇayanti — care for; api — even; te — those; prasādam — benedictions; kim u — what to speak; anyat — other material happinesses; arpita — given; bhayam — fearfulness; bhruvaḥ — of the eyebrows; unnayaiḥ — by the raising; te — Your; ye — those devotees; aṅga — O Supreme Personality of Godhead; tvat — Your; aṅghri — lotus feet; śaraṇāḥ — who have taken shelter; bhavataḥ — Your; kathāyāḥ — narrations; kīrtanya — worth chanting; tīrtha — pure; yaśasaḥ — glories; kuśalāḥ — very expert; rasa-jñāḥ — knowers of the mellows or humors.

на  —  не; а̄тйантікам  —  звільнення; віґан̣айанті  —  бажають; апі  —  навіть; те  —  ті; праса̄дам  —  благословення; кім у  —  що й казати; анйат  —  інші матеріальні втіхи; арпіта  —  даровані; бгайам  —  страх; бгрувах̣  —  брів; уннайаіх̣  —  підняттям; те  —  Твоїх; йе  —  ті віддані; ан̇ґа  —  Верховний Боже-Особо; тват  —  Твої; ан̇ґгрі  —  лотосові стопи; ш́аран̣а̄х̣  —  що знайшли притулок; бгаватах̣  —  Твої; катга̄йа̄х̣  —  оповіді; кіртанйа  —  гідна того, щоб слухати; тіртга  —  чиста; йаш́асах̣  —  слава; куш́ала̄х̣  —  досвідчені; раса-джн̃а̄х̣  —  знавці усіх смаків і настроїв душі.

Translation

Переклад

Persons who are very expert and most intelligent in understanding things as they are engage in hearing narrations of the auspicious activities and pastimes of the Lord, which are worth chanting and worth hearing. Such persons do not care even for the highest material benediction, namely liberation, to say nothing of other less important benedictions like the material happiness of the heavenly kingdom.

Наділені найглибшою мудрістю і найбільшим досвідом знавці, які прозирають у суть усіх речей, слухають оповіді про благословенні діяння та розваги Господа, що більш за будь-що інше гідні того, щоб їх оспівувати і слухати про них. Такі люди байдужі навіть до найвищого з матеріальних досягнень, тобто до звільнення, не кажучи вже за інші, менш істотні благословення, як оце матеріальне щастя, доступне в райському царстві.

Purport

Коментар

The transcendental bliss enjoyed by the devotees of the Lord is completely different from the material happiness enjoyed by less intelligent persons. The less intelligent persons in the material world are engaged by the four principles of benediction called dharma, artha, kāma and mokṣa. Generally they prefer to take to religious life to achieve some material benediction, the purpose of which is to satisfy the senses. When, by that process, they become confused or frustrated in fulfilling the maximum amount of sense enjoyment, they try to become one with the Supreme, which is, according to their conception, mukti, or liberation. There are five kinds of liberation, the least important of which is called sāyujya, to become one with the Supreme. Devotees don’t care for such liberation because they are actually intelligent. Nor are they inclined to accept any of the other four kinds of liberation, namely to live on the same planet as the Lord, to live with Him side by side as an associate, to have the same opulence, or to attain the same bodily features. They are concerned only with glorifying the Supreme Lord and His auspicious activities. Pure devotional service is śravaṇaṁ kīrtanam. Pure devotees, who take transcendental pleasure in hearing and chanting the glories of the Lord, do not care for any kind of liberation; even if they are offered the five liberations, they refuse to accept them, as stated in the Bhāgavatam in the Third Canto. Materialistic persons aspire for the sense enjoyment of heavenly pleasure in the heavenly kingdom, but devotees reject such material pleasure at once. The devotee does not even care for the post of Indra. A devotee knows that any pleasurable material position is subject to be annihilated at a certain point. Even if one reaches the post of Indra, Candra, or any other demigod, he must be dissolved at a certain stage. A devotee is never interested in such temporary pleasure. From Vedic scriptures it is understood that sometimes even Brahmā and Indra fall down, but a devotee in the transcendental abode of the Lord never falls. This transcendental stage of life, in which one feels transcendental pleasure in hearing the Lord’s pastimes, is also recommended by Lord Caitanya. When Lord Caitanya was talking with Rāmānanda Rāya, there were varieties of suggestions offered by Rāmānanda regarding spiritual realization, but Lord Caitanya rejected all but one — that one should hear the glories of the Lord in association with pure devotees. That is acceptable for everyone, especially in this age. One should engage himself in hearing from pure devotees about the activities of the Lord. That is considered the supreme benediction for mankind.

ПОЯСНЕННЯ: Трансцендентне блаженство, яке відчувають віддані Господа, цілковито відмінне від матеріального щастя, яким насолоджуються люди меншого розуму. Особи меншого розуму в матеріальному світі шукають чотирьох головних благословень, які називаються дгарма, артга, кама і мокша. Вони звертаються до релігії переважно задля якихось матеріальних благословень, яких вони прагнуть для того, щоб насолоджувати чуття. Коли, занурившись у таку діяльність, вони повністю розчаровуються, з’ясувавши, що жодна кількість чуттєвих насолод не дає їм вдоволення, вони намагаються злитися воєдино зі Всевишнім, що, на їхню думку, становить мукті, або звільнення. Існує п’ять різновидів звільнення, з яких саюдж’ю, злиття зі Всевишнім, вважають найменш вагомим. Віддані наділені гострим інтелектом і тому байдужі до такого звільнення. Їх не ваблять навіть інші чотири форми звільнення: жити на одній планеті з Господом, завжди бути поруч із Ним, як Йог супутник, володіти однаковими з Ним багатствами і мати таку саму зовнішність, як Він. Їх цікавить тільки одне    —    прославляти Верховного Господа і Його благословенні діяння. Чисте віддане служіння виконують за допомогою методу шраванам кіртанам. Чисті віддані, які відчувають трансцендентну насолоду, слухаючи і оспівуючи славу Господа, байдужі до будь-якої форми звільнення. Навіть якщо Господь пропонує їм п’ять різновидів звільнення, вони відмовляються від них. Про це згадано в Тертій пісні «Бгаґаватам». Матеріалісти прагнуть чуттєвих насолод, якими втішаються в райському царстві, але віддані відкидають такі матеріальні насолоди з самого початку. Відданий не бажає навіть досягнути становища Індри. Відданий знає, що будь-яке матеріальне становище, хоч яке розкішне, доведеться колись залишити. Навіть якщо досягнути становища Індри, Чандри чи будь-якого іншого півбога, приходить момент, коли з ним доведеться розстатися. Відданого ніколи не цікавлять такі тимчасові насолоди. З ведичних писань відомо, що іноді навіть Брахма та Індра падають зі свого становища, але відданий ніколи не падає з трансцендентної обителі Господа. Господь Чайтан’я також закликає піднятися на цей трансцендентний рівень життя, на якому відданий відчуває трансцендентну насолоду, слухаючи про Господні розваги. Коли Господь Чайтан’я бесідував з Раманандою Раєю, Рамананда висував різні ідеї щодо методів духовного розвитку, але Господь Чайтан’я відхилив усі, крім одного методу    —    слухати про велич Господа в товаристві чистих відданих. Цей метод доступний для всіх, особливо за цієї епохи. Треба слухати, як чисті віддані розповідають про діяння Господа. Цей метод самопізнання    —    найвище благословення для всього людства.