Text 6
ВІРШ 6
Devanagari
Деванагарі
स्युपाशृणोद् द्विर्गदितं वचो विभु: ।
स्पर्शेषु यत्षोडशमेकविंशं
निष्किञ्चनानां नृप यद् धनं विदु: ॥ ६ ॥
Text
Текст
upāśṛṇod dvir-gaditaṁ vaco vibhuḥ
sparśeṣu yat ṣoḍaśam ekaviṁśaṁ
niṣkiñcanānāṁ nṛpa yad dhanaṁ viduḥ
упа̄ш́р̣н̣од двір-ґадітам̇ вачо вібгух̣
спарш́ешу йат шод̣аш́ам екавім̇ш́ам̇
нішкін̃чана̄на̄м̇ нр̣па йад дганам̇ відух̣
Synonyms
Послівний переклад
saḥ — he; cintayan — while thus thinking; dvi — two; akṣaram — syllables; ekadā — once upon a time; ambhasi — in the water; upāśṛṇot — heard it nearby; dviḥ — twice; gaditam — uttered; vacaḥ — words; vibhuḥ — the great; sparśeṣu — in the sparśa letters; yat — which; ṣoḍaśam — the sixteenth; ekaviṁśam — and the twenty-first; niṣkiñcanānām — of the renounced order of life; nṛpa — O King; yat — what is; dhanam — wealth; viduḥ — as it is known.
сах̣ — він; чінтайан — так міркуючи; дві — два; акшарам — склади; екада̄ — якось; амбгасі — у воді; упа̄ш́р̣н̣от — почув поруч; двіх̣ — двічі; ґадітам — промовлені; вачах̣ — слова; вібгух̣ — великі; спарш́ешу — в літерах спарша; йат — які; шод̣аш́ам — шістнадцята; екавім̇ш́ам — та двадцять перша; нішкін̃чана̄на̄м — тих , що живуть у зреченні ; нр̣па — царю ; йат — що є; дганам — багатство; відух̣ — як відомо.
Translation
Переклад
While thus engaged in thinking, in the water, Brahmājī heard twice from nearby two syllables joined together. One of the syllables was taken from the sixteenth and the other from the twenty-first of the sparśa alphabets, and both joined to become the wealth of the renounced order of life.
Поки Брахмаджі роздумував над цим у воді, він почув, як поруч двічі пролунали два склади, поєднані разом. Один з них був шістнадцята, а другий — двадцять перша літера абетки спарша. Разом вони утворили багатство зреченого способу життя.
Purport
Коментар
In Sanskrit language, the consonant alphabets are divided into two divisions, namely the sparśa-varṇas and the tālavya-varṇas. From ka to ma the letters are known as the sparśa-varṇas, and the sixteenth of the group is called ta, whereas the twenty-first letter is called pa. So when they are joined together, the word tapa, or penance, is constructed. This penance is the beauty and wealth of the brāhmaṇas and the renounced order of life. According to Bhāgavata philosophy, every human being is meant simply for this tapa and for no other business, because by penance only can one realize his self; and self-realization, not sense gratification, is the business of human life. This tapa, or penance, was begun from the very beginning of the creation, and it was first adopted by the supreme spiritual master, Lord Brahmā. By tapasya only can one get the profit of human life, and not by a polished civilization of animal life. The animal does not know anything except sense gratification in the jurisdiction of eat, drink, be merry and enjoy. But the human being is made to undergo tapasya for going back to Godhead, back home.
ПОЯСНЕННЯ: У санскриті приголосні поділяють на дві групи: спарша-варни і талав’я-варни. Літери від ка до ма називають спарша-варни, і шістнадцята літера цієї групи — та, тоді як двадцять перша — па. Отож, поєднані разом, вони складають слово тапа, тобто «аскеза». Аскеза становить окрасу і багатство брахман та людей зреченого стану життя. За вченням філософії бгаґавати людське життя призначене для цієї тапи, і ні для чого іншого, тому що тільки аскезою можна усвідомити свою сутність. Людина покликана саме усвідомити себе, а не догоджати чуттям. Отже, тапу, або аскезу, почали виконувати від самого початку творення, і перший до неї вдався найвищий духовний вчитель, Господь Брахма. Справжню користь з людського життя можна здобути тільки виконуючи тапас’ю, а не намагаючись ушляхетнити тваринні заняття. Тварина не знає нічого, крім насолоди чуттів у межах життя за принципом «їж, пий і веселись». Але людина створена для того, щоб виконувати тапас’ю і завдяки тому повернутись додому, назад до Бога.
When Lord Brahmā was perplexed about how to construct the material manifestations in the universe and went down within the water to find out the means and the source of his lotus seat, he heard the word tapa vibrated twice. Taking the path of tapa is the second birth of the desiring disciple. The word upāśṛṇot is very significant. It is similar to upanayana, or bringing the disciple nearer to the spiritual master for the path of tapa. So Brahmājī was thus initiated by Lord Kṛṣṇa, and this fact is corroborated by Brahmājī himself in his book the Brahma-saṁhitā. In the Brahma-saṁhitā Lord Brahmā has sung in every verse govindam ādi-puruṣaṁ tam ahaṁ bhajāmi. Thus Brahmā was initiated by the Kṛṣṇa mantra, by Lord Kṛṣṇa Himself, and thus he became a Vaiṣṇava, or a devotee of the Lord, before he was able to construct the huge universe. It is stated in the Brahma-saṁhitā that Lord Brahmā was initiated into the eighteen-letter Kṛṣṇa mantra, which is generally accepted by all the devotees of Lord Kṛṣṇa. We follow the same principle because we belong to the Brahmā sampradāya, directly in the disciplic chain from Brahmā to Nārada, from Nārada to Vyāsa, from Vyāsa to Madhva Muni, from Madhva Muni to Mādhavendra Purī, from Mādhavendra Purī to Īśvara Purī, from Īśvara Purī to Lord Caitanya and gradually to His Divine Grace Bhaktisiddhānta Sarasvatī, our divine master.
Коли Господь Брахма, розгублено добираючи способу створити об’єкти матеріального всесвіту і шукаючи джерела свого сидіння-лотосу, занурився під воду, він двічі почув слово тапа. Тапа — це шлях, який знаменує друге народження щирого учня. Слово упа̄ш́р̣н̣от, вжите у даному вірші, заслуговує на окрему увагу. Це слово співзвучне до слова упанайана, що означає «наближення учня до духовного вчителя для практики тапи». Отже, Брахмаджі таким чином отримав від Господа Крішни посвяту, що Брахмаджі сам згодом описав у своїй «Брахма-самхіті». У «Брахма-самхіті» Господь Брахма повторює у кожному вірші: ґовіндам а̄ді-пурушам̇ там ахам̇ бгаджа̄мі. Отже, перш ніж Брахма зумів побудувати велетенський всесвіт , він отримав від Самого Господа Крішни посвяту в Крішна-мантру і так став вайшнавою, або відданим Господа. У «Брахма-самхіті» зазначено, що Господь Брахма отримав посвячення у Крішна-мантру з вісімнадцяти складів, яку загалом приймають усі віддані Господа Крішни. Ми так само приймаємо цю мантру, тому що ми належимо до Брахма-сампрадаї, яка сходить ланцюгом учнівської послідовности безпосередньо від Брахми до Наради, від Наради до В’яси, від В’яси до Мадгви Муні, від Мадгви Муні до Мадгавендри Пурі, від Мадгавендри Пурі до Ішвари Пурі, від Ішвари Пурі до Господа Чайтан’ї і, зрештою, до Його Божественної Милости Бгактісіддганти Сарасваті, нашого божественного вчителя.
One who is thus initiated in the disciplic succession is able to achieve the same result or power of creation. Chanting of this holy mantra is the only shelter of the desireless pure devotee of the Lord. Simply by such tapasya, or penance, the devotee of the Lord achieves all perfections like Lord Brahmā.
Кожен посвячений в цю учнівську послідовність може досягнути такого самого результату, тобто такої самої здатности творити, як Брахма. Повторення цієї святої мантри — єдиний притулок безкорисливого чистого відданого Господа. Просто виконуючи таку тапас’ю, аскезу, відданий Господа в усьому досягає досконалости, як Господь Брахма.