Text 9
ВІРШ 9
Devanagari
Деванагарі
निष्प्लुष्टपौरुषभगं निरये पतन्तम् ।
त्रात्वार्थितो जगति पुत्रपदं च लेभे
दुग्धा वसूनि वसुधा सकलानि येन ॥ ९ ॥
Text
Текст
niṣpluṣṭa-pauruṣa-bhagaṁ niraye patantam
trātvārthito jagati putra-padaṁ ca lebhe
dugdhā vasūni vasudhā sakalāni yena
нішплушт̣а-пауруша-бгаґам̇ нірайе патантам
тра̄тва̄ргіто джаґаті путра-падам̇ ча лебге
дуґдга̄ васӯні васудга̄ сакала̄ні йена
Synonyms
Послівний переклад
yat — when; venam — unto King Vena; utpatha-gatam — going astray from the righteous path; dvija — of the brāhmaṇas; vākya — words of cursing; vajra — thunderbolt; niṣpluṣṭa — being burnt by; pauruṣa — great deeds; bhagam — opulence; niraye — into hell; patantam — going down; trātvā — by delivering; arthitaḥ — so being prayed for; jagati — on the world; putra-padam — the position of the son; ca — as well as; lebhe — achieved; dugdhā — exploited; vasūni — produce; vasudhā — the earth; sakalāni — all kinds of; yena — by whom.
йат — коли; венам — царя Вену; утпатга-ґатам — що зійшов з праведної путі; двіджа — брахман; ва̄кйа — прокльонів; ваджра—блискавкою; нішплушт̣а—спалені; пауруша — величні діяння; бгаґам — багатство; нірайе — в пекло; патантам — що сходив; тра̄тва̄ — рятуючи; артгітах̣ — що Його молив про це; джаґаті — у світі; путра-падам — становище сина; ча — а також; лебге — досяг; дуґдга̄ — здобув; васӯні — природні дари; васудга̄ — землею; сакала̄ні — всілякі; йена — що.
Translation
Переклад
Mahārāja Vena went astray from the path of righteousness, and the brāhmaṇas chastised him by the thunderbolt curse. By this King Vena was burnt with his good deeds and opulence and was en route to hell. The Lord, by His causeless mercy, descended as his son, by the name of Pṛthu, delivered the condemned King Vena from hell, and exploited the earth by drawing all kinds of crops as produce.
Махараджа Вена зійшов з праведної путі, і брахмани скарали його блискавкою свого прокляття. Воно спалило царя Вену разом з усіма його добрими діяннями та багатствами і скинуло його до пекла. Тоді Господь зі Своєї безпричинної милости зійшов у цей світ як Махараджа Прітгу, син царя Вену, і врятував проклятого царя від пекла. Махараджа Прітгу змусив Землю родити всіляке збіжжя.
Purport
Коментар
According to the system of varṇāśrama-dharma, the pious and learned brāhmaṇas were the natural guardians of society. The brāhmaṇas, by their learned labor of love, would instruct the administrator-kings how to rule the country in complete righteousness, and thus the process would go on as a perfect welfare state. The kings or the kṣatriya administrators would always consult the council of learned brāhmaṇas. They were never autocratic monarchs. The scriptures like Manu-saṁhitā and other authorized books of the great sages were guiding principles for ruling the subjects, and there was no need for less intelligent persons to manufacture a code of law in the name of democracy. The less intelligent mass of people have very little knowledge of their own welfare, as a child has very little knowledge of its future well-being. The experienced father guides the innocent child towards the path of progress, and the childlike mass of people need similar guidance. The standard welfare codes are already there in the Manu-saṁhitā and other Vedic literatures. The learned brāhmaṇas would advise the king in terms of those standard books of knowledge and with reference to the particular situation of time and place. Such brāhmaṇas were not paid servants of the king, and therefore they had the strength to dictate to the king on the principles of scriptures. This system continued even up to the time of Mahārāja Candragupta, and the brāhmaṇa Cāṇakya was his unpaid prime minister.
ПОЯСНЕННЯ: За устрою варнашрама - дгарми праведні і вчені брахмани природно піклуються про все суспільство. Безкорисливо беручи на себе тяжкий обов’язок наставників, брахмани вчили правителів керувати державою так, щоб у ній панувала праведність. Завдяки цьому держава була державою загального процвітання й добробуту. Царі чи керівники-кшатрії у всьому радились із своїми вченими брахманами. Ці монархи в жодному разі не були автократами. Правлячи своїми підданими, вони керувалися принципами авторитетних книг великих мудреців та писань: «Ману-самхіти» та інших творів. Ніхто не бачив потреби, щоб в ім’я демократії менш розумні люди винаходили власні конституції. Малоінтелектуальне поспільство дуже слабо розуміє, що саме йому подарує благо, так само як дитина дуже слабо розуміється на тому, що саме їй придасться у майбутньому. Несвідому дитину веде шляхом розвитку навчений досвідом батько, і, відповідно, подібний до дитини людський загал так само потребує керівника. Закони, що враховують інтереси всіх членів суспільства, уже існують: це «Ману-самхіта» та інші ведичні писання. Вчені брахмани засновували свої поради царям саме на вказівках цих загальновизнаних книг знання, беручи до уваги конкретні обставини, час та місце. Такі брахмани не працювали за плату, і тому не вагались звести цареві на очі заповіді писань. Ця система проіснувала аж до часів Махараджі Чандраґупти, чиїм прем’єр-міністром був брахмана Чанак’я, який не брав за свою службу ніякої платні.
Mahārāja Vena did not adhere to this principle of ruling, and he disobeyed the learned brāhmaṇas. The broad-minded brāhmaṇas were not self-interested, but looked to the interest of complete welfare for all the subjects. They wanted to chastise King Vena for his misconduct and so prayed to the Almighty Lord as well as cursed the king.
Махараджа Вена, однак, не правив на цих засадах і не слухав учених брахман. Ліберальним брахманам особисто це не шкодило, але їх турбував добробут усіх жителів царства. Вони вирішили покарати царя Вену за недостойну поведінку. Отож вони піднесли молитви до Всемогутнього Господа і, крім того, прокляли царя.
Long life, obedience, good reputation, righteousness, prospects of being promoted to higher planets, and blessings of great personalities are all vanquished simply by disobedience to a great soul. One should strictly try to follow in the footsteps of great souls. Mahārāja Vena became a king, undoubtedly due to his past deeds of righteousness, but because he willfully neglected the great souls, he was punished by the loss of all the above-mentioned acquisitions. In the Vāmana Purāṇa the history of Mahārāja Vena and his degradation are fully described. When Mahārāja Pṛthu heard about the hellish condition of his father, Vena, who was suffering from leprosy in the family of a mleccha, he at once brought the former king to Kurukṣetra for his purification and relieved him of all sufferings.
Просто виявивши непокору великій душі, людина вкорочує собі вік, втрачає смиренність, добре ім’я, праведність, можливість піднятися на вищі планети і благословення від великих осіб. Треба щосили старатись діяти за настановами й прикладом великих душ. Безперечно, Махараджа Вена тільки завдяки своїй доброчесній діяльності в минулому зміг стати царем, однак, свідомо знехтувавши великими душами, він був покараний і втратив усі зазначені вище надбання. У «Вамана Пурані» наведено повний опис історії Махараджі Вени та його занепаду. Коли Махараджа Прітгу довідався про пекельні муки свого батька, Вени (що отримав наступне народження в сім’ї млеччг і страждав від прокази), він одразу привіз колишнього царя на Курукшетру, щоб він там очистився, і звільнив батька від усіх мук.
Mahārāja Pṛthu, the incarnation of God, descended by the prayer of the brāhmaṇas to rectify the disorders on earth. He produced all kinds of crops. But, at the same time, he performed the duty of a son who delivers his father from hellish conditions. The word putra means one who delivers from hell, called put. That is a worthy son.
Махараджа Прітгу, втілення Бога, зійшов на Землю у відповідь на молитви брахман, що прохали Господа навести лад на планеті. Він виростив на Землі всяке збіжжя, а разом з тим він виконав синівський обов’язок звільнити батька з пекельних умов. Слово путра означає «рятівник від пекла», бо пекло називають пут. Ось що таке достойний син.