Text 16
ВІРШ 16
Devanagari
Деванагарі
श्चक्रायुध: पतगराजभुजाधिरूढ: ।
चक्रेण नक्रवदनं विनिपाट्य तस्मा-
द्धस्ते प्रगृह्य भगवान् कृपयोज्जहार ॥ १६ ॥
Text
Текст
cakrāyudhaḥ patagarāja-bhujādhirūḍhaḥ
cakreṇa nakra-vadanaṁ vinipāṭya tasmād
dhaste pragṛhya bhagavān kṛpayojjahāra
чакра̄йудгах̣ патаґара̄джа-бгуджа̄дгірӯд̣гах̣
чакрен̣а накра-ваданам̇ вініпа̄т̣йа тасма̄д
дгасте праґр̣хйа бгаґава̄н кр̣пайоджджаха̄ра
Synonyms
Послівний переклад
śrutvā — by hearing; hariḥ — the Personality of Godhead; tam — him; araṇa-arthinam — one who is in need of help; aprameyaḥ — the unlimitedly powerful Lord; cakra — wheel; āyudhaḥ — equipped with His weapon; pataga-rāja — the king of the birds (Garuḍa); bhuja-adhirūḍhaḥ — being seated on the wings of; cakreṇa — by the wheel; nakra-vadanam — the mouth of the crocodile; vinipāṭya — cutting in two; tasmāt — from the mouth of the crocodile; haste — in the hands; pragṛhya — taking hold of the trunk; bhagavān — the Personality of Godhead; kṛpayā — out of causeless mercy; ujjahāra — delivered him.
ш́рутва̄ — почувши; харіх̣ — Бог-Особа; там — його; аран̣а- артгінам—того, хто потребував допомоги; апрамейах̣—безмежно могутній Господь; чакра — Своїм диском; а̄йудгах̣ — озброєний ; патаґа - ра̄джа — царя птахів ( Ґаруди ); бгуджа- адгірӯд̣гах̣ — сидячи на крилах; чакрен̣а — диском; накра-ваданам — крокодилову пащу; вініпа̄т̣йа — розсік; тасма̄т — з крокодилової пащі; хасте — в руки; праґр̣хйа — взявши за хобот; бгаґава̄н — Бог-Особа; кр̣пайа̄ — зі Своєї безпричинної милости; уджджаха̄ра — звільнив його.
Translation
Переклад
The Personality of Godhead, after hearing the elephant’s plea, felt that the elephant needed His immediate help, for he was in great distress. Thus at once the Lord appeared there on the wings of the king of birds, Garuḍa, fully equipped with His weapon, the wheel [cakra]. With the wheel He cut to pieces the mouth of the crocodile to save the elephant, and He delivered the elephant by lifting him by his trunk.
Почувши благання слона, Бог-Особа зрозумів, що той у страшній скруті і потребує Його негайної допомоги. Тої ж миті на крилах царя птахів Ґаруди Господь з’явився туди, озброєний Своїм диском [чакрою]. Цим диском Він потяв пащу крокодила і, витягнувши слона за хобот, звільнив його.
Purport
Коментар
The Lord resides in His Vaikuṇṭha planet. No one can estimate how far away this planet is situated. It is said, however, that anyone trying to reach that planet by airships or by mindships, traveling for millions of years, will find it still unknown. Modern scientists have invented airships which are material, and the yogīs make a still finer material attempt to travel by mindships. The yogīs can reach any distant place very quickly with the help of mindships. But neither the airship nor the mindship has access to the kingdom of God in the Vaikuṇṭhaloka, situated far beyond the material sky. Since this is the situation, how was it possible for the prayers of the elephant to be heard from such an unlimitedly distant place, and how could the Lord at once appear on the spot? These things cannot be calculated by human imagination. All this was possible by the unlimited power of the Lord, and therefore the Lord is described here as aprameya, for not even the best human brain can estimate His powers and potencies by mathematical calculation. The Lord can hear from such a distant place, He can eat from there, and He can appear simultaneously in all places at a moment’s notice. Such is the omnipotency of the Lord.
ПОЯСНЕННЯ: Господева оселя — на Його планеті, Вайкунтзі. Жодній людині не до спромоги визначити відстань до неї. Цю відстань, щоправда, описано: сказано, що всі спроби досягнути цієї планети механічними чи психічними літальними кораблями, хай навіть подорож триватиме мільйони років, приречені на поразку. Сучасні вчені винайшли механічні матеріальні літальні кораблі, а йоґи, використовуючи тонку матерію, подорожують психічними кораблями. Цими кораблями йоґи на силі в одну мить дістатися будь-куди. Але ні механічні, ні психічні кораблі не можуть наблизити до царства Бога на Вайкунтгалоках, що простягається далеко поза матеріальним небом. Як же тоді Господь міг почути слонові молитви і тої ж миті прийти на порятунок з такого віддаленого місця? Це виходить за рамки людської уяви. Уможливлює це все безмежна Господня могутність. Тому Господа названо у вірші апрамейа, бо найдобірнішому людському мозкові не під силу охопити математичними викладками Його сил та енерґій. Господь здатний чути з такої відстані, їсти звідти і в одну мить одночасно з’являтися у багатьох різних місцях. Така Господня всемогутність.