Text 1
ВІРШ 1
Devanagari
Деванагарі
यत्रोद्यत: क्षितितलोद्धरणाय बिभ्रत्
क्रौडीं तनुं सकलयज्ञमयीमनन्त: ।
अन्तर्महार्णव उपागतमादिदैत्यं
तं दंष्ट्रयाद्रिमिव वज्रधरो ददार ॥ १ ॥
Text
Текст
yatrodyataḥ kṣiti-taloddharaṇāya bibhrat
krauḍīṁ tanuṁ sakala-yajña-mayīm anantaḥ
antar-mahārṇava upāgatam ādi-daityaṁ
taṁ daṁṣṭrayādrim iva vajra-dharo dadāra
йатродйатах̣ кшіті-талоддгаран̣а̄йа бібграт
крауд̣ім̇ танум̇ сакала-йаджн̃а-майім анантах̣
антар-маха̄рн̣ава упа̄ґатам а̄ді-даітйам̇
там̇ дам̇шт̣райа̄дрім іва ваджра-дгаро дада̄ра
Synonyms
Послівний переклад
brahmā uvāca — Lord Brahmā said; yatra — at that time (when); udyataḥ — attempted; kṣiti-tala — the planet earth; uddharaṇāya — for the matter of lifting; bibhrat — assumed; krauḍīm — pastimes; tanum — form; sakala — total; yajña-mayīm — all-inclusive sacrifices; anantaḥ — the Unlimited; antar — within the universe; mahā-arṇave — the great Garbha Ocean; upāgatam — having arrived at; ādi — the first; daityam — demon; tam — him; daṁṣṭrayā — by the tusk; adrim — the flying mountains; iva — like; vajra-dharaḥ — the controller of the thunderbolts; dadāra — pierced.
брахма̄ ува̄ча — Господь Брахма сказав; йатра — того часу (коли) ; удйатах̣ — спробував ; кшіті - тала — земну планету; уддгаран̣а̄йа — щоб підняти ; бібграт — прибрав ; крауд̣ім — розваги; танум—форму; сакала—сукупно; йаджн̃а- майім — всеохопні жертвопринесення ; анантах̣ — Безмежний; антар — усередині всесвіту; маха̄-арн̣аве — у великий океан Ґарбга ; упа̄ґатам — з’явившись ; а̄ді — перший ; даітйам — демон ; там — його ; дам̇шт̣райа̄ — іклом ; адрім — летюча гора; іва — наче; ваджра-дгарах̣ — повелитель блискавок; дада̄ра — протнув.
Translation
Переклад
Lord Brahmā said: When the unlimitedly powerful Lord assumed the form of a boar as a pastime, just to lift the planet earth, which was drowned in the great ocean of the universe called the Garbhodaka, the first demon [Hiraṇyākṣa] appeared, and the Lord pierced him with His tusk.
Господь Брахма сказав: Коли безмежно могутній Господь задля розваги прибрав форми вепра і намірився підняти земну планету з вод Ґарбгодаки, велетенського всесвітнього океану, перед Ним з’явився перший демон [Хіран’якша], і Господь проткнув його Своїм іклом.
Purport
Коментар
Since the beginning of creation, the demons and the demigods, or the Vaiṣṇavas, are always the two classes of living beings to dominate the planets of the universes. Lord Brahmā is the first demigod, and Hiraṇyākṣa is the first demon in this universe. Only under certain conditions do the planets float as weightless balls in the air, and as soon as these conditions are disturbed, the planets may fall down in the Garbhodaka Ocean, which covers half the universe. The other half is the spherical dome within which the innumerable planetary systems exist. The floating of the planets in the weightless air is due to the inner constitution of the globes, and the modernized drilling of the earth to exploit oil from within is a sort of disturbance by the modern demons and can result in a greatly harmful reaction to the floating condition of the earth. A similar disturbance was created formerly by the demons headed by Hiraṇyākṣa (the great exploiter of the gold rush), and the earth was detached from its weightless condition and fell down into the Garbhodaka Ocean. The Lord, as maintainer of the whole creation of the material world, therefore assumed the gigantic form of a boar with a proportionate snout and picked up the earth from within the water of Garbhodaka. Śrī Jayadeva Gosvāmī, the great Vaiṣṇava poet, sang as follows:
ПОЯСНЕННЯ: Від самого творення завжди було два класи живих істот, що домінують на планетах всесвіту, — демони та півбоги (вайшнави). Господь Брахма — це перший півбог, а Хіран’якша — перший демон у цьому всесвіті.
Планети плавають у повітрі як невагомі кулі лише за певних умов, і тільки-но ці умови порушуються, планетам загрожує падіння в океан Ґарбгодака, що заповнює половину всесвіту. Друга половина всесвіту являє собою кулясте склепіння, і в ньому розміщені незліченні планетні системи. Кружляння кулястих планет у невагомому повітрі залежить від їхньої внутрішньої структури, і сучасне викачування нафти з надр землі через бурові свердловини — це новітня демонічна діяльність, яка може вкрай згубно вплинути на рух Землі по орбіті. До такої біди вже колись спричинилися демони на чолі з Хіран’якшею (що жадав нажитися на золотій лихоманці): вони порушили рівновагу Землі і, нездатна більше невагомо ширяти, вона впала в океан Ґарбгодака. Тоді Господь, що підтримує все матеріальне творіння, прибрав форми велетенського вепра і велетенським, відповідно, рилом дістав Землю з вод Ґарбгодаки. Шрі Джаядева Ґосвамі, великий вайшнавський поет відобразив це у своїй пісні:
śaśini kalaṅka-kaleva nimagnā
keśava dhṛta-śūkara-rūpa
jaya jagadīśa hare
ш́аш́іні калан̇ка-калева німаґна̄
кеш́ава дгр̣та-ш́ӯкара-рӯпа
джайа джаґадіш́а харе
“O Keśava! O Supreme Lord who have assumed the form of a boar! O Lord! The planet earth rested on Your tusks, and it appeared like the moon engraved with spots.”
«О Кешаво! О Верховний Господи, що прибрав форми вепра! Господи! Земна планета, спочиваючи на Твоїх іклах, була подібна до значеного темними мітками місяця».
Such is the symptom of an incarnation of the Lord. The incarnation of the Lord is not the concocted idea of fanciful men who create an incarnation out of imagination. The incarnation of the Lord appears under certain extraordinary circumstances like the above-mentioned occasion, and the incarnation performs a task which is not even imaginable by the tiny brain of mankind. The modern creators of the many cheap incarnations may take note of the factual incarnation of God as the gigantic boar with a suitable snout to carry the planet earth.
Ось із чого можна пізнати втілення Господа. Втілення Господа — не вигадка фантазерів, які творять втілення в своїй уяві. Втілення Господа з’являється за певних надзвичайних умов, як за описаного вище випадку, і звершує щось таке, що не вміщується у крихітному людському мозкові. Сучасні творці численних копійчаних втілень можуть взяти собі на увагу справжнє Боже втілення у подобі велетенського вепра з рилом, на якому легко поміщалася земна планета.
When the Lord appeared to pick up the earth, the demon of the name Hiraṇyākṣa tried to create a disturbance in the methodical functions of the Lord, and therefore he was killed by being pierced by the Lord’s tusk. According to Śrīla Jīva Gosvāmī, the demon Hiraṇyākṣa was killed by the hand of the Lord. Therefore his version is that after being killed by the hand of the Lord, the demon was pierced by the tusk. Śrīla Viśvanātha Cakravartī Ṭhākura confirms this version.
Коли Господь з’явився, щоб підняти з океану Землю, демон на ім’я Хіран’якша спробував перешкодити Господу в Його місії, і тому Господь вбив цього демона, проткнувши іклом. На думку Шріли Джіви Ґосвамі Господь убив демона Хіран’якшу Своєю рукою. Як пояснює Шріла Джіва Ґосвамі, Господь спочатку вбив демона Своєю рукою, а вже тоді простромив іклом. Шріла Вішванатга Тгакура тримається тої самої думки.