Text 27
ВІРШ 27
Devanagari
Деванагарі
पुरुषावयवैरेते सम्भारा: सम्भृता मया ॥ २७ ॥
Text
Текст
prāyaścittaṁ samarpaṇam
puruṣāvayavair ete
sambhārāḥ sambhṛtā mayā
пра̄йаш́чіттам̇ самарпан̣ам
пуруша̄вайаваір ете
самбга̄ра̄х̣ самбгр̣та̄ майа̄
Synonyms
Послівний переклад
gatayaḥ — progress to the ultimate goal (Viṣṇu); matayaḥ — worshiping the demigods; ca — as also; eva — certainly; prāyaścittam — compensation; samarpaṇam — ultimate offering; puruṣa — the Personality of Godhead; avayavaiḥ — from the parts of the body of the Personality of Godhead; ete — these; sambhārāḥ — the ingredients; sambhṛtāḥ — were arranged; mayā — by me.
ґатайах̣—наближення до найвищої цілі (Вішну); матайах̣— поклоніння півбогам; ча — а також; ева — безперечно; пра̄йаш́чіттам — винагорода; самарпан̣ам — кінцева офіра; пуруша — Бог-Особа; авайаваіх̣ — з частин тіла Бога-Особи; ете — ці; самбга̄ра̄х̣ — складники; самбгр̣та̄х̣ — були зібрані; майа̄ — мною.
Translation
Переклад
Thus I had to arrange all these necessary ingredients and paraphernalia of sacrifice from the personal bodily parts of the Personality of Godhead. By invocation of the demigods’ names, the ultimate goal, Viṣṇu, was gradually attained, and thus compensation and ultimate offering were complete.
Отже я був змушений використати члени тіла Бога-Особи, щоб зібрати всі компоненти і начиння для жертвопринесення. Промовляючи імена півбогів, я поступово досяг кінцевої мети — Вішну, таким чином відшкодувавши Йому взяте і довівши жертвопринесення до кінця.
Purport
Коментар
In this verse, special stress is given to the person of the Supreme Lord, and not to His impersonal brahmajyoti, as being the source of all supplies. Nārāyaṇa, the Supreme Lord, is the goal of sacrificial results, and therefore the Vedic hymns are ultimately meant for attaining this goal. Human life is thus made successful by pleasing Nārāyaṇa and getting entrance into the direct association of Nārāyaṇa in the spiritual kingdom of Vaikuṇṭha.
ПОЯСНЕННЯ: У цьому вірші увагу зосереджено на особі Верховного Господа, а не на безособистісному брахмаджйоті, адже саме Він є джерело всіх здобутків. Мета всіх жертвопринесень — Нараяна, Верховний Господь, тому всі ведичні гімни в підсумку призначені для досягнення цієї мети. Отож успіх людського життя полягає в тому, щоб задовольнити Нараяну і отримати право ввійти до Його особистого товариства у духовному царстві Вайкунтги.