Text 25

ВІРШ 25

Devanagari

Деванагарі

वस्तून्योषधय: स्‍नेहा रसलोहमृदो जलम् ।
ऋचो यजूंषि सामानि चातुर्होत्रं च सत्तम ॥ २५ ॥

Text

Текст

vastūny oṣadhayaḥ snehā
rasa-loha-mṛdo jalam
ṛco yajūṁṣi sāmāni
cātur-hotraṁ ca sattama

вастӯнй ошадгайах̣ снеха̄
раса-лоха-мр̣до джалам
р̣чо йаджӯм̇ші са̄ма̄ні
ча̄тур-хотрам̇ ча саттама

Synonyms

Послівний переклад

vastūni — utensils; oṣadhayaḥ — grains; snehāḥ — clarified butter; rasa-loha-mṛdaḥ — honey, gold and earth; jalam — water; ṛcaḥ — the Ṛg Veda; yajūṁṣi — the Yajur Veda; sāmāni — the Sāma Veda; cātuḥ-hotram — four persons conducting the performance; ca — all these; sattama — O most pious one.

вастӯні — начиння; ошадгайах̣ — збіжжя; снеха̄х̣ — топлене масло ; раса-лоха-мр̣дах̣ — мед, золото і земля; джалам — вода; р̣чах̣ — «Ріґ Веда»; йаджӯм̇ші — «Яджур Веда»; са̄ма̄ні — «Сама Веда»; ча̄тух̣-хотрам — чотири жерці для відправи; ча — це все; саттама — найбільший праведнику.

Translation

Переклад

Other requirements are utensils, grains, clarified butter, honey, gold, earth, water, the Ṛg Veda, Yajur Veda and Sāma Veda and four priests to perform the sacrifice.

Крім того, потрібні відповідне начиння, збіжжя, топлене масло, мед, золото, земля, вода, «Ріґ Веда», «Яджур Веда», «Сама Веда» і чотири жерці.

Purport

Коментар

To perform a sacrifice successfully, at least four expert priests are needed: one who can offer (hotā), one who can chant (udgātā), one who can kindle the sacrificial fire without the aid of separate fire (adhvaryu), and one who can supervise (brahmā). Such sacrifices were conducted from the birth of Brahmā, the first living creature, and were carried on till the reign of Mahārāja Yudhiṣṭhira. But such expert brāhmaṇa priests are very rare in this age of corruption and quarrel, and therefore in the present age only the yajña of chanting the holy name of the Lord is recommended. The scriptures enjoin:

ПОЯСНЕННЯ: Для успіху жертвопринесення потрібні принаймні чотири досвідчені жерці: жрець, що пропонує жертву (хота); жрець, що промовляє мантри (удґата); жрець, що запалює жертовний вогонь без допомоги іншого вогню (адгвар’ю); і жрець, що наглядає за перебігом офіри (брахма). Такі жертвопринесення проводили від народження Брахми, першого живого створіння, і аж до часів царювання Махараджі Юдгіштгіри. Проте за нинішньої доби чвар і занепаду досвідчені брахмани-жерці — велика рідкість, тому для цієї доби радять тільки яґ’ю оспівування святого імені Господа. Священні писання приписують:

harer nāma harer nāma
harer nāmaiva kevalam
kalau nāsty eva nāsty eva
nāsty eva gatir anyathā

харер на̄ма харер на̄ма
харер на̄маіва кевалам
калау на̄стй ева на̄стй ева
на̄стй ева ґатір анйатга̄