Text 12
ВІРШ 12
Devanagari
Деванагарі
यन्मायया दुर्जयया मां वदन्ति जगद्गुरुम् ॥ १२ ॥
Text
Текст
vāsudevāya dhīmahi
yan-māyayā durjayayā
māṁ vadanti jagad-gurum
ва̄судева̄йа дгімахі
йан-ма̄йайа̄ дурджайайа̄
ма̄м̇ ваданті джаґад-ґурум
Synonyms
Послівний переклад
тасмаі — Йому; намах̣ — складаю поклони; бгаґавате — Богові-Особі; ва̄судева̄йа — Господу Крішні; дгімахі — медитую на Нього; йат — чиїми; ма̄йайа̄ — енерґіями; дурджайайа̄ — нездоланними; ма̄м — мене; ваданті — називають; джаґат — світу; ґурум — повелителем.
Translation
Переклад
I offer my obeisances and meditate upon Lord Kṛṣṇa [Vāsudeva], the Personality of Godhead, whose invincible potency influences them [the less intelligent class of men] to call me the supreme controller.
Я складаю поклони Господу Крішні [ Ва̄судеві ] , Богові-Особі, і медитую на Нього, під впливом чиєї непереборної енерґії вони [недалекі люди] називають мене верховним повелителем.
Purport
Коментар
As will be more clearly explained in the next verse, the illusory potency of the Lord bewilders the less intelligent to accept Brahmājī, or for that matter any other person, as the Supreme Lord. Brahmājī, however, refuses to be called this, and he directly offers his respectful obeisances unto Lord Vāsudeva, or Śrī Kṛṣṇa, the Personality of Godhead, as he has already offered the same respects to Him in the Brahma-saṁhitā (5.1):
ПОЯСНЕННЯ: Як буде пояснено докладніше у наступному вірші, ілюзорна енерґія Господа вводить в оману недалеких людей, і вони під її впливом вважають Брахмаджі або, як на те пішло, будь-кого іншого за Верховного Господа. Але Брахмаджі не погоджується, щоб його називали Верховним Господом, і в цьому вірші сам складає шанобливі поклони Господу Ва̄судеві — Богові-Особі, Шрі Крішні, що Його він уже вшанував у «Брахма-самхіті» (5.1):
sac-cid-ānanda-vigrahaḥ
anādir ādir govindaḥ
sarva-kāraṇa-kāraṇam
сач-чід-а̄нанда-віґрахах̣
ана̄дір а̄дір ґовіндах̣
сарва-ка̄ран̣а-ка̄ран̣ам
“The Supreme Lord is the Personality of Godhead Śrī Kṛṣṇa, the primeval Lord in His transcendental body, the ultimate cause of all causes. I worship that primeval Lord Govinda.”
«Верховний Господь — це Бог-Особа Шрі Крішна, предвічний Господь, що має трансцендентне тіло. Він — найвища причина всіх причин, відначальний Господь Ґовінда, і я Йому поклоняюсь».
Brahmājī is conscious of his actual position, and he knows how less intelligent persons, bewildered by the illusory energy of the Lord, whimsically accept anyone and everyone as God. A responsible personality like Brahmājī refuses to be addressed as the Supreme Lord by his disciples or subordinates, but foolish persons praised by men of the nature of dogs, hogs, camels and asses feel flattered to be addressed as the Supreme Lord. Why such persons take pleasure in being addressed as God, or why such persons are addressed as God by foolish admirers, is explained in the following verse.
Брахмаджі усвідомлює своє справжнє становище і розуміє, що недалекі люди під впливом ілюзорної енерґії Господа готові визнати за Бога кого завгодно. Відповідальна особа, як оце Брахмаджі, ніколи не дозволить учням чи підлеглим називати себе Верховним Господом; натомість дурні, що їх вихваляють люди з вдачею собак, свиней, верблюдів та віслюків, тішаться, коли їх називають Верховним Господом. Чому такі люди насолоджуються з того, що їх називають Богом, і з якої причини їхні нетямущі шанувальники так їх називають, пояснює наступний вірш.