Text 11
ВІРШ 11
Devanagari
Деванагарі
इत्युपामन्त्रितो राज्ञा गुणानुकथने हरे: ।
हृषीकेशमनुस्मृत्य प्रतिवक्तुं प्रचक्रमे ॥ ११ ॥
Text
Текст
ity upāmantrito rājñā
guṇānukathane hareḥ
hṛṣīkeśam anusmṛtya
prativaktuṁ pracakrame
ітй упа̄мантріто ра̄джн̃а̄
ґун̣а̄нукатгане харех̣
хр̣шікеш́ам анусмр̣тйа
пратівактум̇ прачакраме
Synonyms
Послівний переклад
sūtaḥ uvāca — Sūta Gosvāmī said; iti — thus; upāmantritaḥ — being requested; rājñā — by the King; guṇa-anukathane — in describing the transcendental attributes of the Lord; hareḥ — of the Personality of Godhead; hṛṣīkeśam — the master of the senses; anusmṛtya — properly remembering; prativaktum — just to reply; pracakrame — executed the preliminaries.
сӯтах̣ ува̄ча — Сута Ґосвамі сказав ; іті — так ; упа̄мантрітах̣ — запрошений ; ра̄джн̃а̄ — царем ; ґун̣а - анукатгане — в описі трансцендентних якостей Господа; харех̣ — Бога-Особи; хр̣шı̄кеш́ам — повелителя чуттів; анусмр̣тйа — належним чином пам’ятаючи; пратівактум — щоб дати відповідь; прачакраме — зробив вступ.
Translation
Переклад
Sūta Gosvāmī said: When Śukadeva Gosvāmī was thus requested by the King to describe the creative energy of the Personality of Godhead, he then systematically remembered the master of the senses [Śrī Kṛṣṇa], and to reply properly he spoke thus.
Сута Ґосвамі сказав: Коли цар звернувся з проханням описати твірну енерґію Бога-Особи, Шукадева Ґосвамі послідовно зосередився на повелителі чуттів [Господі Крішні] і, щоб належно відповісти, почав свою мову так.
Purport
Коментар
The devotees of the Lord, while delivering speeches and describing the transcendental attributes of the Lord, do not think that they can do anything independently. They think that they can speak only what they are induced to speak by the Supreme Lord, the master of the senses. The senses of the individual being are not his own; the devotee knows that such senses belong to the Supreme Lord and that they can be properly used when they are employed for the service of the Lord. The senses are instruments, and elements are ingredients, all endowed by the Lord; therefore whatever an individual can do, speak, see, etc., is under the direction of the Lord only. The Bhagavad-gītā (15.15) confirms this: sarvasya cāhaṁ hṛdi sanniviṣṭo mattaḥ smṛtir jñānam apohanaṁ ca. No one is free to act freely and independently, and as such one should always seek the permission of the Lord to act or eat or speak, and by the blessing of the Lord everything done by a devotee is beyond the principles of the four defects typical of the conditioned soul.
ПОЯСНЕННЯ: Віддані, розповідаючи про Господа й описуючи Його трансцендентні якості, не вважають себе здатними робити що-небудь самостійно. Вони думають, що можуть сказати лише те, що їх спонукає сказати Верховний Господь, повелитель чуттів. Чуття індивідуальної істоти не належать їй. Відданий розуміє, що чуття становлять власність Верховного Господа і що правильно їх застосувати означає залучати їх до служіння Господеві. Чуття, наші знаряддя, і матеріальні елементи, складники нашого тіла, дав нам Господь. Тому, хоч би що хто робив, хоч би що хто говорив, бачив і т д. — усе це відбувається тільки завдяки волі Господа. «Бгаґавад- ґіта» (15.15) підтверджує це: сарвасйа ча̄хам̇ хр̣ді саннівішт̣о маттах̣ смр̣тір джн̃а̄нам апоханам̇ ча. Ніхто не має свободи та незалежности у своїх діях, а тому, перш як щось вчинити, з’їсти чи сказати, треба завжди прохати дозволу Господа. І завдяки Господньому благословенню усі дії відданого будуть вільні від чотирьох вад, що притаманні зумовленій душі.