Texts 2-7
ВІРШ 2–7
Devanagari
Деванагарі
इन्द्रमिन्द्रियकामस्तु प्रजाकाम: प्रजापतीन् ॥ २ ॥
देवीं मायां तु श्रीकामस्तेजस्कामो विभावसुम् ।
वसुकामो वसून रुद्रान् वीर्यकामोऽथ वीर्यवान् ॥ ३ ॥
अन्नाद्यकामस्त्वदितिं स्वर्गकामोऽदिते:सुतान् ।
विश्वान्देवान् राज्यकाम: साध्यान्संसाधको विशाम् ॥ ४ ॥
आयुष्कामोऽश्विनौ देवौ पुष्टिकाम इलां यजेत् ।
प्रतिष्ठाकाम: पुरुषो रोदसी लोकमातरौ ॥ ५ ॥
रूपाभिकामो गन्धर्वान् स्त्रीकामोऽप्सर उर्वशीम् ।
आधिपत्यकाम: सर्वेषां यजेत परमेष्ठिनम् ॥ ६ ॥
यज्ञं यजेद् यशस्काम: कोशकाम: प्रचेतसम् ।
विद्याकामस्तु गिरिशं दाम्पत्यार्थ उमां सतीम् ॥ ७ ॥
Text
Текст
yajeta brahmaṇaḥ patim
indram indriya-kāmas tu
prajā-kāmaḥ prajāpatīn
йаджета брахман̣ах̣ патім
індрам індрійа-ка̄мас ту
праджа̄-ка̄мах̣ праджа̄патін
tejas-kāmo vibhāvasum
vasu-kāmo vasūn rudrān
vīrya-kāmo ’tha vīryavān
теджас-ка̄мо вібга̄васум
васу-ка̄мо васӯн рудра̄н
вірйа-ка̄мо ’тха вірйава̄н
svarga-kāmo ’diteḥ sutān
viśvān devān rājya-kāmaḥ
sādhyān saṁsādhako viśām
сварґа-ка̄мо ’дітех̣ сута̄н
віш́ва̄н дева̄н ра̄джйа-ка̄мах̣
са̄дгйа̄н сам̇са̄дгако віш́а̄м
puṣṭi-kāma ilāṁ yajet
pratiṣṭhā-kāmaḥ puruṣo
rodasī loka-mātarau
пушт̣і-ка̄ма ила̄м̇ йаджет
пратішт̣га̄-ка̄мах̣ пурушо
родасі лока-ма̄тарау
strī-kāmo ’psara urvaśīm
ādhipatya-kāmaḥ sarveṣāṁ
yajeta parameṣṭhinam
стрі-ка̄мо ’псара урваш́ім
а̄дгіпатйа-ка̄мах̣ сарвеша̄м̇
йаджета парамешт̣гінам
kośa-kāmaḥ pracetasam
vidyā-kāmas tu giriśaṁ
dāmpatyārtha umāṁ satīm
кош́а-ка̄мах̣ прачетасам
відйа̄-ка̄мас ту ґіріш́ам̇
да̄мпатйа̄ртга ума̄м̇ сатім
Synonyms
Послівний переклад
brahma — the absolute; varcasa — effulgence; kāmaḥ tu — but one who desires in that way; yajeta — do worship; brahmaṇaḥ — of the Vedas; patim — the master; indram — the King of heaven; indriya-kāmaḥ tu — but one who desires strong sense organs; prajā-kāmaḥ — one who desires many offspring; prajāpatīn — the Prajāpatis; devīm — the goddess; māyām — unto the mistress of the material world; tu — but; śrī-kāmaḥ — one who desires beauty; tejaḥ — power; kāmaḥ — one who so desires; vibhāvasum — the fire-god; vasu-kāmaḥ — one who wants wealth; vasūn — the Vasu demigods; rudrān — the Rudra expansions of Lord Śiva; vīrya-kāmaḥ — one who wants to be very strongly built; atha — therefore; vīryavān — the most powerful; anna-adya — grains; kāmaḥ — one who so desires; tu — but; aditim — Aditi, mother of the demigods; svarga — heaven; kāmaḥ — so desiring; aditeḥ sutān — the sons of Aditi; viśvān — Viśvadeva; devān — demigods; rājya-kāmaḥ — those who hanker for kingdoms; sādhyān — the Sādhya demigods; saṁsādhakaḥ — what fulfills the wishes; viśām — of the mercantile community; āyuḥ-kāmaḥ — desirous of long life; aśvinau — the two demigods known as the Aśvinī brothers; devau — the two demigods; puṣṭi-kāmaḥ — one who desires a strongly built body; ilām — the earth; yajet — must worship; pratiṣṭhā-kāmaḥ — one who desires good fame, or stability in a post; puruṣaḥ — such men; rodasī — the horizon; loka-mātarau — and the earth; rūpa — beauty; abhikāmaḥ — positively aspiring for; gandharvān — the residents of the Gandharva planet, who are very beautiful and are expert in singing; strī-kāmaḥ — one who desires a good wife; apsaraḥ urvaśīm — the society girls of the heavenly kingdom; ādhipatya-kāmaḥ — one who desires to dominate others; sarveṣām — everyone; yajeta — must worship; parameṣṭhinam — Brahmā, the head of the universe; yajñam — the Personality of Godhead; yajet — must worship; yaśaḥ-kāmaḥ — one who desires to be famous; kośa-kāmaḥ — one who desires a good bank balance; pracetasam — the treasurer of heaven, known as Varuṇa; vidyā-kāmaḥ tu — but one who desires education; giriśam — the lord of the Himalayas, Lord Śiva; dāmpatya-arthaḥ — and for conjugal love; umām satīm — the chaste wife of Lord Śiva, known as Umā.
брахма — абсолют; варчаса — сяйво; ка̄мах̣ ту — проте той, хто так хоче; йаджета — нехай поклоняється; брахман̣ах̣ — Вед; патім — повелителеві; індрам — цареві райських планет; індрійа-ка̄мах̣ ту — а хто хоче мати сильні органи чуття; праджа̄-ка̄мах̣ — хто хоче мати велике потомство; праджа̄патін — Праджапаті; девім — богині; ма̄йа̄м — повелительниці матеріального світу ; ту — проте ; ш́рі - ка̄мах̣ — хто прагне бути вродливим; теджах̣ — сили; ка̄мах̣ — хто прагне; вібга̄васум — богові вогню; васу-ка̄мах̣ — той, хто прагне багатства; васӯн — півбогам Васу; рудра̄н — Рудрам, поширенням Господа Шіви; вірйа-ка̄мах̣ — той, хто прагне мати міцне тіло; атга — тоді ; вірйава̄н — наймогутнішим ; анна - адйа — збіжжя; ка̄мах̣ — хто прагне мати; ту — а; адітім — Адіті, матері півбогів; сварґа — до райських планет; ка̄мах̣ — хто прагне; адітех̣ сута̄н — синам Адіті; віш́ва̄н — Вішвадеві; дева̄н — півбогам ; ра̄джйа - ка̄мах̣ — хто прагне володіти царством; са̄дгйа̄н — півбогам Садг’я; сам̇са̄дгаках̣ — що виконує такі бажання; віш́а̄м — з торговців; а̄йух̣-ка̄мах̣ — хто прагне довго жити; аш́вінау — двом півбогам, братам Ашвіні; девау — двом півбогам; пушт̣і-ка̄мах̣ — той, хто прагне мати кремезне тіло; іла̄м — землі; йаджет — повинен поклонятись; пратішт̣га̄-ка̄мах̣ — той, хто прагне слави чи усталеного становища; пурушах̣ — такі люди; родасі — обрію; лока-ма̄тарау — та землі; рӯпа — краси; абгіка̄мах̣ — хто жадає; ґандгарва̄н — жителям планети ґандгарв, що відзначаються вродою та вмінням співати; стрі-ка̄мах̣ — той, хто хоче мати добру дружину; апсарах̣ урваш́ім — куртизанкам з небесного царства; а̄дгіпатйа-ка̄мах̣ — той, хто бажає влади над іншими; сарвеша̄м — всі; йаджета — повинен поклонятися; парамешт̣гінам—Брахмі, повелителеві всесвіту; йаджн̃ам— Богові - Особі ; йаджет — повинен поклонятися ; йаш́ах̣ - ка̄мах̣ — хто прагне стати знаменитим; кош́а-ка̄мах̣ — той, хто хоче мати хороший рахунок в банку; прачетасам — скарбникові небес Варуні; відйа̄-ка̄мах̣ ту — а хто хоче освіти; ґіріш́ам — повелителю Гімалаїв, Господеві Шіві; да̄мпатйа- артгах̣ — а хто хоче успішного шлюбу; ума̄м сатім — доброчесній дружині Господа Шіви, Умі.
Translation
Переклад
One who desires to be absorbed in the impersonal brahmajyoti effulgence should worship the master of the Vedas [Lord Brahmā or Bṛhaspati, the learned priest], one who desires powerful sex should worship the heavenly King, Indra, and one who desires good progeny should worship the great progenitors called the Prajāpatis. One who desires good fortune should worship Durgādevī, the superintendent of the material world. One desiring to be very powerful should worship fire, and one who aspires only after money should worship the Vasus. One should worship the Rudra incarnations of Lord Śiva if he wants to be a great hero. One who wants a large stock of grains should worship Aditi. One who desires to attain the heavenly planets should worship the sons of Aditi. One who desires a worldly kingdom should worship Viśvadeva, and one who wants to be popular with the general mass of population should worship the Sādhya demigod. One who desires a long span of life should worship the demigods known as the Aśvinī-kumāras, and a person desiring a strongly built body should worship the earth. One who desires stability in his post should worship the horizon and the earth combined. One who desires to be beautiful should worship the beautiful residents of the Gandharva planet, and one who desires a good wife should worship the Apsarās and the Urvaśī society girls of the heavenly kingdom. One who desires domination over others should worship Lord Brahmā, the head of the universe. One who desires tangible fame should worship the Personality of Godhead, and one who desires a good bank balance should worship the demigod Varuṇa. If one desires to be a greatly learned man he should worship Lord Śiva, and if one desires a good marital relation he should worship the chaste goddess Umā, the wife of Lord Śiva.
Той, хто прагне поринути у безособистісне сяйво брахмаджйоті, повинен поклонятися повелителю Вед [Господеві Брахмі або вченому жерцю Бріхаспаті ] , той, хто прагне мати велику статеву силу, повинен поклонятися цареві небес Індрі, а той, хто хоче доброго потомства, повинен поклонятися великим прародителям Праджапаті. Хто шукає прихильности долі, повинен поклонятися Дурґадеві, яка наглядає за матеріальним світом. Той, хто хоче великої могутности, повинен поклонятися вогневі, а той, кого цікавлять тільки гроші, повинен поклонятися Васу. Щоб стати великим героєм, треба поклонятися Рудрам, втіленням Господа Шіви. Той, хто хоче мати великі запаси збіжжя, повинен поклонятися Адіті, а хто хоче потрапити на райські планети, повинен поклонятися її синам. Той, хто бажає правити земним царством, повинен поклонятися Вішвадеві, а той, хто прагне зажити слави між людей, — півбогам Садг’я. Той, кому хочеться прожити довге життя, повинен поклонятися півбогам Ашвіні-кумарам, а той, хто бажає мати міцне тіло, повинен поклонятися землі. Той, хто прагне посідати усталене становище, повинен поклонятися землі разом з обрієм. Той, хто хоче бути вродливим, повинен поклонятися гарним на вроду жителям планети ґандгарв, а той, хто прагне мати хорошу дружину, повинен поклонятися куртизанкам з небесних планет — апсарам та Урваші. Той, хто хоче панувати над іншими, повинен поклонятися Господеві Брахмі, повелителю всесвіту. Той, хто прагне гучної слави, повинен поклонятися Богові-Особі, а хто хоче мати великі статки, повинен поклонятися півбогові Варуні. Той, хто бажає глибокої освічености і вчености, повинен поклонятися Господу Шіві, а той, хто прагне щастя в шлюбі, повинен поклонятися богині Умі, дружині Господа Шіви.
Purport
Коментар
There are different modes of worship for different persons desiring success in particular subjects. The conditioned soul living within the purview of the material world cannot be an expert in every type of materially enjoyable asset, but one can have considerable influence over a particular matter by worshiping a particular demigod, as mentioned above. Rāvaṇa was made a very powerful man by worshiping Lord Śiva, and he used to offer severed heads to please Lord Śiva. He became so powerful by the grace of Lord Śiva that all the demigods were afraid of him, until he at last challenged the Personality of Godhead Śrī Rāmacandra and thus ruined himself. In other words, all such persons who aspire after gaining some or all of the material objects of enjoyment, or the gross materialistic persons, are on the whole less intelligent, as confirmed in the Bhagavad-gītā (7.20). It is said there that those who are bereft of all good sense, or those whose intelligence is withdrawn by the deluding energy of māyā, aspire to achieve all sorts of material enjoyment in life by pleasing the various demigods, or by advancing in material civilization under the heading of scientific progress. The real problem of life in the material world is to solve the question of birth, death, old age and disease. No one wants to change his birthright, no one wants to meet death, no one wants to be old or invalid, and no one wants diseases. But these problems are solved neither by the grace of any demigod nor by the so-called advancement of material science. In the Bhagavad-gītā, as well as in the Śrīmad-Bhāgavatam, such less intelligent persons have been described as devoid of all good sense. Śukadeva Gosvāmī said that out of the 8,400,000 species of living entities, the human form of life is rare and valuable, and out of those rare human beings those who are conscious of the material problems are rarer still, and the still more rare persons are those who are conscious of the value of the Śrīmad-Bhāgavatam, which contains the messages of the Lord and His pure devotees. Death is inevitable for everyone, intelligent or foolish. But Parīkṣit Mahārāja has been addressed by the Gosvāmī as the manīṣī, or the man of highly developed mind, because at the time of death he left all material enjoyment and completely surrendered unto the lotus feet of the Lord by hearing His messages from the right person, Śukadeva Gosvāmī. But aspirations for material enjoyment by endeavoring persons are condemned. Such aspirations are something like the intoxication of the degraded human society. Intelligent persons should try to avoid these aspirations and seek instead the permanent life by returning home, back to Godhead.
ПОЯСНЕННЯ: Існують різні типи поклоніння, призначені для різних людей, що прагнуть успіху в тій чи іншій сфері. Живучи в матеріальному світі, зумовлена душа не має змоги насолоджуватися всіма матеріальними втіхами, однак поклоніння тому чи іншому півбогові може дарувати їй успіх у відповідній сфері життя, за що йдеться у цих віршах. Так, Равана досягнув великої могутности, поклоняючись Господу Шіві; щоб задовольнити Господа Шіву, Равана підносив йому відрубані голови. Завдяки милості Господа Шіви Равана набув такої могутности, що його боялися всі півбоги. Тільки коли він кинув виклик Богові-Особі Шрі Рамачандрі, сам накликавши на себе згубу, його силі прийшов кінець. Іншими словами, всі люди, які прагнуть усіх чи деяких матеріальних втіх, тобто затяті матеріалісти, назагал бідні на розум. Це підтверджує «Бгаґавад-ґіта» (7.20), де сказано, що люди, які не мають крихти здорового глузду або в яких ілюзорна енерґія майі відібрала розум, прагнуть всіляких матеріальних утіх і задля цього вшановують когось із півбогів або намагаються під гаслом наукового проґресу розвивати матеріальну цивілізацію. А насправді треба шукати розв’язку проблеми народження, смерти, старости та хвороб — ось де справжня проблема матеріального світу. Ніхто не хоче народжуватись у невідомих умовах, втрачаючи все, що йому належало з народження, ніхто не хоче вмирати, ніхто не хоче ставати старим чи немічним, ніхто не хоче хворіти. Але ці проблеми не може усунути ні милість якогось півбога, ні так званий поступ матеріальної науки. «Бгаґавад-ґіта», а також «Шрімад-Бгаґаватам», вказують, що такі менш розумні люди не мають і крихти здорового глузду.
Шукадева Ґосвамі сказав, що серед 8 400 000 видів живих істот людська форма життя дуже рідкісна і цінна. А серед людей, яких не так багато порівняно з іншими видами життя, ще менше тих, що здатні збагнути проблеми матеріального життя. І вже тільки лічені розуміють усю цінність «Шрімад- Бгаґаватам» — твору, що містить послання Господа та Його чистих відданих. Смерть невідворотна, її не втече ні мудрий, ні дурень. Але коли Ґосвамі звертається до Махараджі Парікшіта, він називає його маніші, тобто людиною високорозвинутого розуму , тому що перед лицем смерти Махараджа Парікшіт відрікся від матеріальних насолод і цілковито віддався лотосовим стопам Господа, взявшись слухати Його послання від достойного оповідача, Шукадеви Ґосвамі. На противагу цьому жадання матеріальної насолоди і зусилля здобути її гідні осуду. Такі поривання — наче наркотик, яким себе задурманює деґрадоване суспільство. Розумні люди не повинні піддаватись таким жаданням — вони повинні старатись віднайти вічне життя, яке чекає на того, хто повертається додому, до Бога.