CHAPTER TWO
ГЛАВА ДРУГА
The Lord in the Heart
Господь у серці
- Text 1:
- Śrī Śukadeva Gosvāmī said: Formerly, prior to the manifestation of the cosmos, Lord Brahmā, by meditating on the virāṭ-rūpa, regained his lost consciousness by appeasing the Lord. Thus he was able to rebuild the creation as it was before.
- ВІРШ 1:
- Шрі Шукадева Ґосвамі сказав: Раніше, ще до проявлення цього космосу, Господь Брахма, медитуючи на вірат-рупу, задовольнив Господа і повернув собі втрачену пам’ять. Так він зміг відтворити матеріальний світ таким, яким він був раніше.
- Text 2:
- The way of presentation of the Vedic sounds is so bewildering that it directs the intelligence of the people to meaningless things like the heavenly kingdoms. The conditioned souls hover in dreams of such heavenly illusory pleasures, but actually they do not relish any tangible happiness in such places.
- ВІРШ 2:
- Ведичні гімни укладені так, що пантеличать людей, скеровуючи їхній інтелект до безглуздих речей, як-от райські царства. Насправді і там зумовлені душі, втішаючись схожими на сон ілюзорними райськими насолодами, не відчувають істинного щастя.
- Text 3:
- For this reason the enlightened person should endeavor only for the minimum necessities of life while in the world of names. He should be intelligently fixed and never endeavor for unwanted things, being competent to perceive practically that all such endeavors are merely hard labor for nothing.
- ВІРШ 3:
- Тому просвітлена людина, живучи у цьому світі назв, повинна докладати зусилля для задоволення тільки своїх найголовніших потреб. Вона повинна втвердити свій інтелект і ніколи не намагатися здобути щось зайве, усвідомлюючи, що всі такі зусилля — це тільки важкий і безглуздий труд.
- Text 4:
- When there are ample earthly flats to lie on, what is the necessity of cots and beds? When one can use his own arms, what is the necessity of a pillow? When one can use the palms of his hands, what is the necessity of varieties of utensils? When there is ample covering, or the skins of trees, what is the necessity of clothing?
- ВІРШ 4:
- Навіщо потрібні ліжка, якщо на землі доволі рівного місця, де можна спати? Навіщо потрібні подушки, якщо під голову можна підкласти руку? Навіщо різноманітний посуд, якщо можна використовувати свої долоні? Навіщо здався одяг, якщо можна прикривати тіло корою?
- Text 5:
- Are there no torn clothes lying on the common road? Do the trees, which exist for maintaining others, no longer give alms in charity? Do the rivers, being dried up, no longer supply water to the thirsty? Are the caves of the mountains now closed? Or above all, does the Almighty Lord not protect the fully surrendered souls? Why then do the learned sages go to flatter those who are intoxicated by hard-earned wealth?
- ВІРШ 5:
- Хіба при дорогах не лежить викинута одежа? Хіба дерева, що живуть задля інших, більше не подають милостині? Хіба річки попересихали і в них не лишилося води для спраглих? Хіба гірські печери позавалювані? А найголовніше, хіба Всемогутній Господь не захищає цілковито віддані Йому душі? Чому тоді вчені мудреці підлещуються до людей, сп’янілих від важкозаробленого багатства?
- Text 6:
- Thus being fixed, one must render service unto the Supersoul situated in one’s own heart by His omnipotency. Because He is the Almighty Personality of Godhead, eternal and unlimited, He is the ultimate goal of life, and by worshiping Him one can end the cause of the conditioned state of existence.
- ВІРШ 6:
- Утвердившись у такій свідомості, людина повинна служити Наддуші, що силою Своєї всемогутности перебуває в кожному серці. Наддуша — це Всемогутній Бог-Особа, вічний і безмежний, а тому Він найвища мета життя. Поклоняючись Йому, можна усунути причину свого зумовленого існування.
- Text 7:
- Who else but the gross materialists will neglect such transcendental thought and take to the nonpermanent names only, seeing the mass of people fallen in the river of suffering as the consequence of accruing the result of their own work?
- ВІРШ 7:
- Хто, крім грубого матеріаліста, знехтує цією трансцендентною свідомістю і далі триматиметься за нетривкі імена, бачачи, як все людство борсається у ріці страждань — наслідках власних дій?
- Text 8:
- Others conceive of the Personality of Godhead residing within the body in the region of the heart and measuring only eight inches, with four hands carrying a lotus, a wheel of a chariot, a conchshell and a club respectively.
- ВІРШ 8:
- Інші медитують на Бога-Особу в їхньому тілі у ділянці серця, що Він має лише двадцять сантиметрів заввишки і в чотирьох руках тримає лотос, колесо від колісниці, мушлю та булаву.
- Text 9:
- His mouth expresses His happiness. His eyes spread like the petals of a lotus, and His garments, yellowish like the saffron of a kadamba flower, are bedecked with valuable jewels. His ornaments are all made of gold, set with jewels, and He wears a glowing headdress and earrings.
- ВІРШ 9:
- Його вуста виражають щастя. Його очі широкі, як лотосові пелюстки, а шати — кольору ясножовтого, шафранового пилку квітів кадамби — оздоблені самоцвітами. Усі Його прикраси зроблені з золота і оздоблені коштовними каменями. Його голову вінчає осяйна діадема, а в вухах виблискують сережки.
- Text 10:
- His lotus feet are placed over the whorls of the lotuslike hearts of great mystics. On His chest is the Kaustubha jewel, engraved with a beautiful calf, and there are other jewels on His shoulders. His complete torso is garlanded with fresh flowers.
- ВІРШ 10:
- Його лотосові стопи спочивають на вінчику лотосових сердець великих містиків. На Його грудях красується самоцвіт Каустубга із зображенням чудового теляти, а на плечах — інші коштовності. Його груди вкриває ґірлянда із свіжих квітів.
- Text 11:
- He is well decorated with an ornamental wreath about His waist and rings studded with valuable jewels on His fingers. His leglets, His bangles, His oiled hair, curling with a bluish tint, and His beautiful smiling face are all very pleasing.
- ВІРШ 11:
- Його стан охоплює оздобний пояс, а Його пальці прикрашають персні з коштовними самоцвітами. Браслети на Його ногах і руках, намащені пахучою олією кучері з синім полиском і Його красиве усміхнене лице милують око.
- Text 12:
- The Lord’s magnanimous pastimes and the glowing glancing of His smiling face are all indications of His extensive benedictions. One must therefore concentrate on this transcendental form of the Lord, as long as the mind can be fixed on Him by meditation.
- ВІРШ 12:
- Шляхетні Господні розваги , Його променисті погляди і усміхнене обличчя — це вияв Його безмежної милости . Тому, наскільки тільки розум може втримуватися у медитації, потрібно зосереджуватись на цій трансцендентній формі Господа.
- Text 13:
- The process of meditation should begin from the lotus feet of the Lord and progress to His smiling face. The meditation should be concentrated upon the lotus feet, then the calves, then the thighs, and in this way higher and higher. The more the mind becomes fixed upon the different parts of the limbs, one after another, the more the intelligence becomes purified.
- ВІРШ 13:
- Медитацію треба починати з лотосових стіп Господа і поступово зводити погляд вище, аж до Його усміхненого обличчя. Треба зосередитися спочатку на Його лотосових стопах, тоді на Його гомілках, далі на стегнах — і так чимдалі вище. Чим більше розум зосереджується на різних частинах тіла Господа, тим більше очищується інтелект.
- Text 14:
- Unless the gross materialist develops a sense of loving service unto the Supreme Lord, the seer of both the transcendental and material worlds, he should remember or meditate upon the universal form of the Lord at the end of his prescribed duties.
- ВІРШ 14:
- Доки грубий матеріаліст не розвинув бажання з любов’ю служити Верховному Господеві, свідкові всієї діяльности трансцендентного та матеріального світів, він повинен щодня, виконавши визначені йому обов’язки, зосереджувати розум в медитації на всесвітню форму Господа.
- Text 15:
- O King, whenever the yogī desires to leave this planet of human beings, he should not be perplexed about the proper time or place, but should comfortably sit without being disturbed and, regulating the life air, should control the senses by the mind.
- ВІРШ 15:
- О царю! Якщо йоґ бажає покинути цю планету людей, він не повинен хвилюватися щодо правильного часу чи місця. Він повинен просто зручно сісти, ні про що не турбуватися і, керуючи потоками життєвого повітря, розумом приборкати чуття.
- Text 16:
- Thereafter, the yogī should merge his mind, by his unalloyed intelligence, into the living entity, and then merge the living entity into the Superself. And by doing this, the fully satisfied living entity becomes situated in the supreme stage of satisfaction, so that he ceases from all other activities.
- ВІРШ 16:
- Тоді йоґ своїм незабрудненим інтелектом повинен занурити розум у живу істоту, а живу істоту занурити в Верховну Душу. Внаслідок цього повністю задоволена істота втверджується на найвищому рівні блаженства і припиняє будь- яку іншу діяльність.
- Text 17:
- In that transcendental state of labdhopaśānti, there is no supremacy of devastating time, which controls even the celestial demigods who are empowered to rule over mundane creatures. (And what to speak of the demigods themselves?) Nor is there the mode of material goodness, nor passion, nor ignorance, nor even the false ego, nor the material Causal Ocean, nor the material nature.
- ВІРШ 17:
- На цьому трансцендентному рівні лабдгопаш́а̄нті зникає вплив нищівного часу, хоча час підкорює собі навіть небесних півбогів, вповноважених керувати земними створіннями. (Тож яку владу над істотою цього рівня можуть мати самі півбоги?) На цьому рівні немає ні ґуни матеріального добра , ні страсти , ні невігластва , ні навіть оманного его, ні матеріального Причинового океану, ні матеріальної природи.
- Text 18:
- The transcendentalists desire to avoid everything godless, for they know that supreme situation in which everything is related with the Supreme Lord Viṣṇu. Therefore a pure devotee who is in absolute harmony with the Lord does not create perplexities, but worships the lotus feet of the Lord at every moment, taking them into his heart.
- ВІРШ 18:
- Трансценденталісти намагаються уникати всього, що не має стосунку до Бога, бо їм відомий вищий світ, в якому все пов’язане з Верховним Господом Вішну. Отож чистий відданий, який перебуває у повній гармонії з Господом, не створює собі ніяких труднощів — взявши у своє серце лотосові стопи Господа, він просто поклоняється їм щомиті.
- Text 19:
- By the strength of scientific knowledge, one should be well situated in absolute realization and thus be able to extinguish all material desires. One should then give up the material body by blocking the air hole [through which stool is evacuated] with the heel of one’s foot and by lifting the life air from one place to another in the six primary places.
- ВІРШ 19:
- Спираючись на наукове знання, треба втвердитись у абсолютному усвідомленні і таким чином покласти край матеріальним бажанням. Тоді треба закрити п’ятою повітряний прохід [ через який виходять випорожнення ] і піднімати життєве повітря з одного рівня на інший через шість основних центрів.
- Text 20:
- The meditative devotee should slowly push up the life air from the navel to the heart, from there to the chest, and from there to the root of the palate. He should search out the proper places with intelligence.
- ВІРШ 20:
- У своїй медитації відданий повинен поступово піднімати життєве повітря з пупа до серця, звідти вище, до грудей, а звідти до нижньої частини піднебіння, за допомогою інтелекту знаходячи точне розміщення цих центрів.
- Text 21:
- Thereafter the bhakti-yogī should push the life air up between the eyebrows, and then, blocking the seven outlets of the life air, he should maintain his aim for going back home, back to Godhead. If he is completely free from all desires for material enjoyment, he should then reach the cerebral hole and give up his material connections, having gone to the Supreme.
- ВІРШ 21:
- Тоді бгакті-йоґ має підняти потік життєвого повітря між брів, а далі, перекривши сім виходів життєвого повітря, цілеспрямовано думати про повернення додому, до Бога. Якщо він цілковито звільнився від усіх бажань матеріальної насолоди, він повинен піднятись до тімені і, порвавши усі свої зв’язки з матерією, повернутись до Всевишнього.
- Text 22:
- However, O King, if a yogī maintains a desire for improved material enjoyments, like transference to the topmost planet, Brahmaloka, or the achievement of the eightfold perfections, travel in outer space with the Vaihāyasas, or a situation in one of the millions of planets, then he has to take away with him the materially molded mind and senses.
- ВІРШ 22:
- Однак, царю, якщо йоґ зберігає бажання вишуканіших матеріальних насолод — як-от бажання потрапити на найвищу планету, Брахмалоку, чи оволодіти вісьмома різновидами містичних сил, чи подорожувати у космосі разом з вайхаясами, чи оселитися на якійсь із мільйонів планет, — він змушений буде взяти з собою свої зумовлені матерією розум та чуття.
- Text 23:
- The transcendentalists are concerned with the spiritual body. As such, by the strength of their devotional service, austerities, mystic power and transcendental knowledge, their movements are unrestricted, within and beyond the material worlds. The fruitive workers, or the gross materialists, can never move in such an unrestricted manner.
- ВІРШ 23:
- Трансценденталістів цікавить духовне тіло. Тому завдяки своєму відданому служінню , аскезам , містичній силі та трансцендентному знанню вони можуть пересуватися без ніяких обмежень — у матеріальному світі і поза ним. Така свобода пересування недоступна грубим матеріалістам, що діють задля насолоди плодами своєї діяльности.
- Text 24:
- O King, when such a mystic passes over the Milky Way by the illuminating Suṣumṇā to reach the highest planet, Brahmaloka, he goes first to Vaiśvānara, the planet of the deity of fire, wherein he becomes completely cleansed of all contaminations, and thereafter he still goes higher, to the circle of Śiśumāra, to relate with Lord Hari, the Personality of Godhead.
- ВІРШ 24:
- Коли такий містик проходить осяйною Сушумною по Чумацькому Шляху, прямуючи до найвищої планети, Брахмалоки, він спочатку опиняється на Вайшванарі, планеті божества вогню , де він остаточно очищується від усієї скверни, а тоді підіймається вище, до кільця Шішумари, щоб встановити стосунки з Господом Харі, Богом-Особою.
- Text 25:
- This Śiśumāra is the pivot for the turning of the complete universe, and it is called the navel of Viṣṇu [Garbhodakaśāyī Viṣṇu]. The yogī alone goes beyond this circle of Śiśumāra and attains the planet [Maharloka] where purified saints like Bhṛgu enjoy a duration of life of 4,300,000,000 solar years. This planet is worshipable even for saints who are transcendentally situated.
- ВІРШ 25:
- Шішумара — це вісь , навколо якої обертається весь усесвіт. Шішумару називають пупком Вішну [Ґарбгодакашаї Вішну]. Тільки йоґ на силі піднятися вище за кільце Шішумари і потрапити на планету [Махарлока], на якій чисті святі, як-от Бгріґу, насолоджуються життям тривалістю в 4 320000 000 сонячних років. Цій планеті поклоняються навіть мудреці, які перебувають на трансцендентному рівні.
- Text 26:
- At the time of the final devastation of the complete universe [the end of the duration of Brahmā’s life], a flame of fire emanates from the mouth of Ananta [from the bottom of the universe]. The yogī sees all the planets of the universe burning to ashes, and thus he leaves for Satyaloka by airplanes used by the great purified souls. The duration of life in Satyaloka is calculated to be 15,480,000,000,000 years.
- ВІРШ 26:
- Під час остаточного знищення всього всесвіту [в кінці життя Брахми] з рота Ананти [який лежить на дні всесвіту] виривається полум’я і спалює всі планети. Бачачи, як планети всесвіту згоряють дощенту, йоґ на одному з літаків з великими очищеними душами вирушає на Сат’ялоку. На Сат’ялоці життя триває 311 040 000 000 000 років.
- Text 27:
- In that planet of Satyaloka, there is neither bereavement, nor old age nor death. There is no pain of any kind, and therefore there are no anxieties, save that sometimes, due to consciousness, there is a feeling of compassion for those unaware of the process of devotional service, who are subjected to unsurpassable miseries in the material world.
- ВІРШ 27:
- На цій планеті Сат’ялоці не знають ні горя, ні старости, ні смерти. Там немає ніяких страждань, а тому там немає ніяких тривог — хіба що іноді хтось, за покликом своєї свідомости, переймається співчуттям до тих, хто не знають про віддане служіння і змушені терпіти незносні страждання у матеріальному світі.
- Text 28:
- After reaching Satyaloka, the devotee is specifically able to be incorporated fearlessly by the subtle body in an identity similar to that of the gross body, and one after another he gradually attains stages of existence from earthly to watery, fiery, glowing and airy, until he reaches the ethereal stage.
- ВІРШ 28:
- Досягнувши Сат’ялоки, відданий набуває особливої здатности входити тонким тілом у тотожність, подібну до грубого тіла; таким чином він без ніякого страху поступово переходить з одного рівня існування на інший, підіймаючись від існування на рівні елементу землі до рівнів води, осяйного вогню, повітря і нарешті досягаючи рівня ефіру.
- Text 29:
- The devotee thus surpasses the subtle objects of different senses like aroma by smelling, the palate by tasting, vision by seeing forms, touch by contacting, the vibrations of the ear by ethereal identification, and the sense organs by material activities.
- ВІРШ 29:
- Так відданий піднімається понад тонкими об’єктами чуттів: запахом (який сприймають чуттям нюху), смаком (який відчувають язиком), формами (які бачать органами зору), дотиком (який сприймають тактильним чуттям), вібраціями (які чує вухо внаслідок ототожнення з ефіром) і над самими органами чуття, які проявляють себе в матеріальній діяльності.
- Text 30:
- The devotee, thus surpassing the gross and the subtle forms of coverings, enters the plane of egoism. And in that status he merges the material modes of nature [ignorance and passion] in this point of neutralization and thus reaches egoism in goodness. After this, all egoism is merged in the mahat-tattva, and he comes to the point of pure self-realization.
- ВІРШ 30:
- Піднявшись над грубими й тонкими оболонками, відданий входить у сферу его. На цьому рівні він нейтралізує ґуни матеріальної природи [невігластво і страсть], зливаючи їх воєдино, і піднімається до его в добрі. Після цього весь його егоїзм розчиняється у махат-таттві, і в цю мить відданий досягає чистого самоусвідомлення.
- Text 31:
- Only the purified soul can attain the perfection of associating with the Personality of Godhead in complete bliss and satisfaction in his constitutional state. Whoever is able to renovate such devotional perfection is never again attracted by this material world, and he never returns.
- ВІРШ 31:
- Тільки очищена душа може досягнути досконалого рівня, на якому спілкуються з Богом-Особою у повному блаженстві й задоволенні свого відначального становища . Той , кому вдалося повернутися на цей досконалий рівень відданости, вже ніколи знову не привабиться до матеріального світу і ніколи не повернеться до нього.
- Text 32:
- Your Majesty Mahārāja Parīkṣit, know that all that I have described in reply to your proper inquiry is just according to the version of the Vedas, and it is eternal truth. This was described personally by Lord Kṛṣṇa unto Brahmā, with whom the Lord was satisfied upon being properly worshiped.
- ВІРШ 32:
- Твоя величність Махарадже Парікшіте ! Знай : все , що я розповів у відповідь на твоє гідне хвали запитання, цілковито відповідає вченню Вед, і це вічна істина. Господь Крішна Сам оповів це Брахмі, задоволений його поклонінням.
- Text 33:
- For those who are wandering in the material universe, there is no more auspicious means of deliverance than what is aimed at in the direct devotional service of Lord Kṛṣṇa.
- ВІРШ 33:
- Для тих, хто блукає матеріальним усесвітом, немає сприятливішого способу звільнитися, як шлях, яким веде безпосереднє віддане служіння Господеві Крішні.
- Text 34:
- The great personality Brahmā, with great attention and concentration of the mind, studied the Vedas three times, and after scrutinizingly examining them, he ascertained that attraction for the Supreme Personality of Godhead Śrī Kṛṣṇa is the highest perfection of religion.
- ВІРШ 34:
- Великий Брахма з пильною увагою та зосередженням проштудіював Веди три рази і після прискіпливого аналізу прийшов до висновку, що найвища досконалість релігії — це любовна прив’язаність до Верховного Бога-Особи Шрі Крішни.
- Text 35:
- The Personality of Godhead Lord Śrī Kṛṣṇa is in every living being along with the individual soul. And this fact is perceived and hypothesized in our acts of seeing and taking help from the intelligence.
- ВІРШ 35:
- Бог-Особа, Господь Шрі Крішна, перебуває в кожній живій істоті разом з індивідуальною душею. Прийти до цього висновку, а також відчути це, можна проаналізувавши нашу здатність бачити і користатися допомогою інтелекту.
- Text 36:
- O King, it is therefore essential that every human being hear about, glorify and remember the Supreme Lord, the Personality of Godhead, always and everywhere.
- ВІРШ 36:
- Тому, царю, для кожної людини вкрай важливо завжди і всюди слухати про Верховного Господа, Бога-Особу, уславлювати Його і пам’ятати про Нього.
- Text 37:
- Those who drink through aural reception, fully filled with the nectarean message of Lord Kṛṣṇa, the beloved of the devotees, purify the polluted aim of life known as material enjoyment and thus go back to Godhead, to the lotus feet of Him [the Personality of Godhead].
- ВІРШ 37:
- Ті, хто впивається через вуха нектаром послання Господа Крішни, улюбленого відданих, очищуються від осквернених уявлень про те, що життя призначене для матеріальної насолоди, і повертаються додому до Бога, до Його [Бога- Особи] лотосових стіп.