Text 20
ВІРШ 20
Devanagari
Деванагарі
यच्छेद्धारणया धीरो हन्ति या तत्कृतं मलम् ॥ २० ॥
Text
Текст
vimūḍhaṁ mana ātmanaḥ
yacched dhāraṇayā dhīro
hanti yā tat-kṛtaṁ malam
вімӯд̣гам̇ мана а̄тманах̣
йаччгед гха̄ран̣айа̄ дгіро
ханті йа̄ тат-кр̣там̇ малам
Synonyms
Послівний переклад
rajaḥ — the passionate mode of nature; tamobhyām — as well as by the ignorant mode of material nature; ākṣiptam — agitated; vimūḍham — bewildered; manaḥ — the mind; ātmanaḥ — of one’s own; yacchet — get it rectified; dhāraṇayā — by conception (of Viṣṇu); dhīraḥ — the pacified; hanti — destroys; yā — all those; tat-kṛtam — done by them; malam — dirty things.
раджах̣—ґуною страсти в природі; тамобгйа̄м—також ґуною невігластва в природі; а̄кшіптам — збуджений; вімӯд̣гам — оманений; манах̣ — розум; а̄тманах̣ — власний; йаччгет — слід виправити; дга̄ран̣айа̄ — зосередженням ( на Вішну); дгірах̣—вмиротворений; ханті—знищує; йа̄—весь цей; тат- кр̣там — що вони породили; малам — бруд.
Translation
Переклад
One’s mind is always agitated by the passionate mode of material nature and bewildered by the ignorant mode of nature. But one can rectify such conceptions by the relation of Viṣṇu and thus become pacified by cleansing the dirty things created by them.
Розум людини завжди збуджує страсть, ґуна матеріальної природи, і вводить в оману невігластво, інша матеріальна ґуна. Однак зв’язок з Вішну дає змогу звільнитися від впливу цих ґун і, очистившись від бруду, який вони породжують, знайти вмиротворення.
Purport
Коментар
Persons generally conducted by the modes of passion and ignorance cannot be bona fide candidates for being situated in the transcendental stage of God realization. Only persons conducted by the mode of goodness can have the knowledge of the Supreme Truth. Effects of the modes of passion and ignorance are manifested by too much hankering after wealth and women. And those who are too much after wealth and women can rectify their leanings only by constant remembrance of Viṣṇu in His feature composed of impersonal potentcies. Generally the impersonalists or monists are influenced by the modes of passion and ignorance. Such impersonalists think of themselves as liberated souls, but they have no knowledge of the transcendental personal feature of the Absolute Truth. Actually they are impure in heart on account of being devoid of knowledge of the personal feature of the Absolute. In the Bhagavad-gītā, it is said that after many hundreds of births, the impersonal philosopher surrenders unto the Personality of Godhead. To acquire such a qualification of God realization in the personal feature, the neophyte impersonalist is given a chance to realize the relation of the Lord in everything by the philosophy of pantheism.
ПОЯСНЕННЯ: Люди, які перебувають переважно під впливом ґун страсти та невігластва, не мають шансів по-справжньому утвердитись на трансцендентному рівні усвідомлення Бога. Володіти знанням про Верховну Істину можуть тільки ті, хто діє в ґуні добра. Вплив ґун страсти й невігластва виявляється у жадобі до багатства та жінок. Надто ласі до багатства та жінок люди можуть очистити свої нахили тільки постійно пам’ятаючи Вішну в Його непроявленому, безособистісному аспекті. Імперсоналісти та моністи — це переважно люди під впливом ґун страсти й невігластва. Вони вважають себе за звільнених душ, але нічого не відають про трансцендентний особистісний аспект Абсолютної Істини. Їхні серця, насправді, нечисті, бо вони не мають знання про особистісний аспект Абсолюту. У «Бгаґавад-ґіті» сказано, що минає сотні народжень, поки філософ-імперсоналіст віддається Богові-Особі. Тому, щоб початківець-імперсоналіст мав змогу поступово піднятися до рівня, на якому він зможе усвідомити Бога в Його особистісному аспекті, філософія пантеїзму дає йому нагоду усвідомити повсюдну присутність Бога.
Pantheism in its higher status does not permit the student to form an impersonal conception of the Absolute Truth, but it extends the conception of the Absolute Truth into the field of the so-called material energy. Everything created by the material energy can be dovetailed with the Absolute by an attitude of service, which is the essential part of living energy. The pure devotee of the Lord knows the art of converting everything into its spiritual existence by this service attitude, and only in that devotional way can the theory of pantheism be perfected.
У своїй вищій формі пантеїзм уже не допускає безособистісного уявлення про Абсолютну Істину, а натомість вчить шукача істини бачити Абсолютну Істину також і в сфері діяльности так званої матеріальної енерґії. Будь-який утвір матеріальної енерґії можна гармонійно зв’язати з Абсолютом, якщо вдатись до відданого служіння. Бажання служити — це сама сутність природи живої енерґії. Чистому відданому Господа відоме мистецтво перетворювати в дух усе що завгодно силою свого бажання віддано служити. І тільки в такому відданому служінні теорія пантеїзму знаходить своє досконале втілення.